СПРИНЦЮВАННЯ ПІХВИ

Одним з найбільш розповсюджених методів лікування запальних процесів піхви та шийки матки є спринцювання та зрошення піхви. Лікувальний ефект дає механічна, хімічна та термічна дія води чи лікувального розчину на стінки піхви.

При спринцюванні використовують меншу кількість розчину, час процедури менший та менший тиск, що створюється на стінки органа, ніж при зрошенні. Необхідно пам’ятати, що спринцювання — лікувальна, а не гігієнічна процедура, її проводять лише за певними показаннями.

Зрошення, або іригація, — процедура, що полягає у промиванні піхви великою кількістю рідини (10-12 л). Здійснюється з обтурацією виходу з піхви спеціальним пристроєм з двома отворами, через один з яких вода надходить у вагіну, а через інший витікає, тому створюється певний тиск на її стінки. Це рефлекторним шляхом впливає на метаболічні процеси в органах малого таза. Для зрошення використовується мінеральна вода. Цей метод переважно призначають при санаторно-курортному лікуванні. Проводять його на гінекологічному кріслі (рис. 16.1), обладнаному пристроєм для зрошення.

Рис. 16.1. Гінекологічне крісло з пристроєм для зрошення піхви

Мета вагінального спринцювання — розчинення та механічне вимивання з піхви патологічного вмісту, місцевий вплив лікарських речовин на стінки піхви та шийку матки, чим досягається санація піхви. Теплова дія розчину на шийку матки сприяє розсмоктуванню запальних інфільтратів у малому тазі. Показаннями до проведення процедури є запальні захворювання піхви та шийки матки (кольпіт, ендоцервіцит), ерозія шийки матки, запальні процеси придатків матки, хронічний пельвіоперитоніт з наявністю спайок, параметрит у стадії розсмоктування.

Спринцювання протипоказані при маткових кровотечах, гострих запальних процесах, при вагітності, особливо при загрозі її переривання, а також під час менструації.

Техніка спринцювання. Процедуру проводять на гінекологічному кріслі або на кушетці, вдома — в ліжку при горизонтальному положенні хворої. Під таз хворої підкладають судно. Використовують кухоль Есмарха місткістю 2 л. Перед використанням кухоль та трубку ополіскують окропом. Наконечник стерилізують кип’ятінням. У кухоль наливають лікувальний розчин (фурацилін, розчин перманганату калію, хлоргексидину біглюконату, рото- кану, рекутану, ромазулану, настій ромашки, нагідок, шавлії, кори дуба, розчин питної соди або морської солі). Його температура повинна бути 37- 38 ⁰C при теплих спринцюваннях і 40-45 ^oC при гарячих. Перевіривши температуру розчину, спускають із трубки невелику кількість розчину, обмивають зовнішні статеві органи жінки, великим і вказівним пальцями лівої руки розводять статеві губи та вводять наконечник у піхву на глибину 8- 10 см (рис. 16.2). Тривалість процедури не менш 10 хв. Лікування проводять щоденно, на курс — 5-20 процедур.

Рис. 16.2. Проведення спринцювання

Для лікування вульвітів у дівчаток та у хворих літнього віку, особливо при діабеті, кольпіті в гострій стадії, використовують сидячі ванночки з настоями лікарських рослин: ромашки, шавлії, календули — або з розчином перманганату калію чи фурациліну. Температура ванночки не повинна перевищувати 38—40 °С.

Основні препарати, що використовуються

для спринцювань

Rp.: Sol. Kalii permanganatis 0,1 % 100 ml

D.S. По 1 чайній ложці на 1 л води для спринцювання.

Rp.: Romasulani 100 ml

D.S. По 1 столовій ложці на 1 л води для спринцювання.

Rp.: Microcidi 100 ml

D.S. Для спринцювання розвести в 200 мл води.

Rp.: Sol. Acidi Iactici 3 % 1000 ml

D.S. Вагінальні інстиляції по 100 мл 2 рази на день протягом 10-15 хв.

Rp.: Sol. Chinosoli 5% 100 ml

D.S. По 2 столові ложки на 1 л води для спринцювання.