ПУХЛИНИ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ У ДІВЧАТОК
Пухлини будь-якої локалізації, в тому числі пухлини статевих органів, можуть зустрічатись у будь- якому віці. Доброякісні пухлини статевих органів у дівчаток зустрічаються у 3 рази частіше, ніж злоякісні.
Щодо локалізації пухлин, то у дітей, на відміну від дорослих жінок, частіше зустрічаються різноманітні види і форми пухлин яєчників. Деякі пухлини бувають виключно у дітей (наприклад, гроноподібна саркома вагіни). Із пухлин яєчників частіше зустрічаються серозні та псевдомуцинозні кістоми. У переважній більшості випадків ці утвори однобічні. Значно рідше спостерігаються гормоно- продукуючі і герміногенні пухлини. Іноді у дітей різного віку можуть спостерігатись так звані ретенційні кісти. За своїм патогенезом та гістологічною картиною вони відрізняються від справжніх кістом, але за клінічною картиною дуже схожі і часто розпізнаються лише при мікроскопічному дослідженні.Клінічна картина. Тривалий час пухлина може бути безсимптомною і виявляється випадково при обстеженні дівчинки з іншого приводу. Найчастіше бувають скарги на біль у животі, а при значних розмірах пухлини — на збільшення живота. Іноді хворі звертаються за медичною допомогою при появі ускладнень — перекруті ніжки кістоми, розриві стінки кісти чи злоякісного переродження. При діагностиці кістоми необхідно виключати такі захворювання, як блукаюча нирка, що опустилась у малий таз, мезентеріальна кіста, пухлина сальника, запальні захворювання придатків матки.
Перекрут ніжки кістоми у дівчаток спостерігається частіше, ніж у дорослих. Це зумовлене деякими топографо-анатомічними особливостями дитини (малі розміри матки, відносно високе розміщення яєчників). Сприяти перекруту можуть різкі рухи, що нерідко бувають у дітей.
За симптоматикою перекрут ніжки пухлини подібний до таких захворювань, як гострий апендицит, перитоніт, гостра кишкова непрохідність.
Діагностика кістозних пухлин яєчника у дівчаток, особливо молодшого віку, часто становить певні труднощі і базується в основному на об'єктивному дослідженні. Визначення форми живота, пальпація і перкусія, з яких повинно розпочинатись дослідження хворої, дозволяють виключити асцит, визначити межі пухлини. У типових випадках кіста яєчника визначається як рухомий утвір, що має круглу або яйцеподібну форму, еластичну або щільну консистенцію і розміщений в малому тазі, іноді дещо вище придатків матки. Велику допомогу в діагностиці дає УЗД. Відрізнити ретенційну кісту від кістоми буває важко. Якщо пухлина невелика і безсимптомна, допустимо впродовж кількох тижнів спостерігати за ростом та іншими змінами з боку пухлини. У більшості випадків питання про характер пухлини вирішується лише при гістологічному її дослідженні після операції.
Лікування кістозних утворів яєчників полягає в їх оперативному видаленні. Оперативне втручання повинно бути максимально консервативним, особливо при двобічному ураженні яєчників. За оперованою дівчинкою повинен бути постійний тривалий нагляд.