<<
>>

ОСОБЛИВІ ФОРМИ ПУХЛИН ЯЄЧНИКІВ

Андробластома (аренобластома)

Андробластома (аренобластома) — пухлина, що виробляє тестостерон і має маскулінізуючі властивості. Спостерігається рідко, перебіг часто злоякісний.

Пухлина частіше однобічна, гладенька або з горбистою поверхнею, невеликих розмірів, на ніжці, рухома.

Клініка. Характерними ознаками є атрофія молочних залоз, матки, зовнішніх статевих органів. Спостерігається гіпоплазія матки та другого яєчника, атрофія ендометрія. Виникає аменорея. Одночасно будова тіла стає подібною до чоловічої, з'являється волосся на обличчі, грудях, кінцівках, голос стає грубим. Можливе поєднання симптомів маскулінізації та гіпер-естрогенізації.

Діагностика. Важливу роль відіграють ультразвукове дослідження, ла-пароскопія, біопсія яєчника. Лікування хірургічне (видалення пухлини).

Прогноз у більшості випадків сприятливий.

Текома (текаклітинна пухлина)

Текома (текаклітинна пухлина) належить до естрогенпродукуючих пухлин, частіше доброякісна. Розвивається у різні вікові періоди, проте частіше після 40 років і пізніше; однобічна, круглої або овальної формл. Розміри її можуть бути різними — від невеликих до величини голівки новона­родженого. У дівчаток спостерігається передчасне статеве дозрівання, у дорослих — пізнє згасання менструальної функції. У жінок репродуктивного віку порушується менструальна функція, нерідко буває безплідність, невиношування вагітності. У менопаузі можуть, виникати маткові кровотечі, збільшується матка, молочні залози, посилюється лібідо. Асцит виникає як при доброякісному, так і при злоякісному перебігу захворювання. Злоякісна текома частіше розвивається у молодому віці.

Діагностика грунтується на клінічній картині, бімануальному виявленні пухлини яєчника і збільшенні матки, а також на даних ультразвукового дослідження, лапаро-, гістероскопи.

Лікування оперативне.

Прогноз при доброякісному перебігу сприятливий, при злоякісному — сумнівний.

Фолікулома

Фолікулома — гормональне активна пухлина, що продукує естрогени. Розміри її — від мікроскопічних включень до 40 см в діаметрі, колір жовтий. Фолікулома буває як доброякісною, так і злоякісною. Пухлина майже завжди однобічна, з нерівною, горбистою поверхнею, нерівномірною консистенцією. Зустрічається у будь-якому віці, але найчастіше — після 40 років. Відносно часто фолікулому супроводжують фіброміома та рак тіла матки.

Клініка. Прояви залежать від ступеня гшерестрогенії і віку жінки. У дівчаток спостерігається передчасне статеве дозрівання: поява оволосіння на лобку і в пахвових западинах, збільшення молочних залоз. У жінок дітородного віку спочатку виникає аменорея, пізніше з'являються ациклічні кровотечі, в постменопаузі — маткові кровотечі. Поєднання фемінізуючого синдрому з безплідністю та порушенням менструальної функції свідчать про наявність гормонопродукуючої пухлини.

Діагностика. Діагноз підтверджують даними ультразвукового дослідження, лапароскопії,

гістологічного дослідження біоптату.

Лікування хірургічне. При злоякісній гранульозоклітинній пухлині видаляють матку з придатками і проводять резекцію сальника. Хіміотерапію призначають при III і IV стадіях ракового процесу.

Кіста дермощна

Кіста дермоїдна — доброякісна пухлина, яка може розвинутися у жінки будь-якого віку. Вона розміщується спереду від матки, має порівняно невеликі розміри, гладеньку блискучу поверхню, довгу ніжку, переважно двобічна. На розрізі кіста являє собою тонкостінний утвір, виповнений жировим вмістом, може містити волосся, кісткові утвори, зачатки зубів (рис. 169 а, 6) Пухлина росте, як правило, повільно, не викликаючи ніяких симптомів. Її зазвичай знаходять під час профілактичних оглядів. Клініка. Новоутворення невеликих розмірів, перебігає безсимптомно. При великих пухлинах виникає біль, відчуття важкості внизу живота. При бімануальному дослідженні в ділянці придатків, спереду від матки, визначають пухлину нерівномірної щільності. Для діагностики використовують ультразвукове дослідження, лапароскопію.

Лікування хірургічне — видалення кісти. Прогноз сприятливий. Злоякісне переродження трапляється у 0,4-1,7% хворих.

Пухлина Бреннера

Пухлина зустрічається рідко, переважно у віці понад 50 років. Вона має доброякісний перебіг. Частіше пухлина однобічна, за формою, величиною та консистенцією нагадує собою фіброму (рис. 170). Гістологічне являє собою поєднання сполучнотканинних та епітеліальних елементів (рис 171).

Клініка. Нерідко виявляються симптоми, характерні для гормонопро-дукуючих пухлин — порушення менструального циклу, явища гіперестрогенізації чи маскулінізації.

Для діагностики використовують бімануальне дослідження, УЗД, лапароскопію. Уточнюють діагноз після гістологічного дослідження.

Лікування хірургічне — видалення пухлини.

Діагностика доброякісних пухлин яєчників. Використовують огляд та пальпацію живота, бімануальне дослідження. Диференціальну діагностику необхідно проводити із фіброміомою матки (рис 172), ендометрюзом, запальною тубооваріальною пухлиною, «блукаючою» ниркою. Для цього ви­користовують додаткові методи дослідження: пробу з кульовими щипцями, зондування матки, кульдоскопію, цистоскопію, урографію, оглядову рентгенографію, ультразвукове дослідження, лапароскопію. Іноді вдаються до діагностичної пункції пухлини із цитодіагностичним дослідженням пунктату.

Таким чином, доброякісні пухлини мають деякі спільні особливості клінічного перебігу, а саме:

• Тривалий час вони безсимптомні, ростуть як правило, у напрямку черевної порожнини. Болі появляються частіше у тому випадку, коли пухлина росте інтралігаментарно (рис. 173).

• У більшості випадків кісти та кістоми рухомі. Ця рухомість зумовлена наявністю ніжки. Розрізняють анатомічну та хірургічну ніжки. У поняття анатомічної ніжки входять лійково-тазова зв'язка, власна зв'язка яєчника, брижа яєчника, тобто ті утвори, якими яєчник утримується в тазі. Хірургічна ніжка крім цих утворів включає в себе ще розпластану на пухлині трубу з її судинами і нервами. При видаленні пухлини затискачі накладають на хірургічну ніжку.

• У міру росту пухлин можуть з'являтись ознаки стиснення сусідніх органів.

• Пухлини пальпують, зазвичай, збоку від матки, зміщуючи її у протилежний бік.

Ускладнення кіст і кістом яєчників

Злоякісне переродження. Найчастіше спостерігається при циліоепітелі-альних та папілярних пухлинах, рідше — при муцинозних, і зовсім рідко — при дермоїдних кістах яєчників. Момент виникнення злоякісного переродження виявити важко, тому необхідно якомога раніше видалити пухлину.

Перекручення ніжки пухлини. Виникають некроз і перитоніт з різким болем унизу живота, підвищенням температури тіла, нудотою, блюванням, появою симптомів подразнення очеревини, прискоренням пульсу. Рекомендовано термінову операцію.

Нагноєння пухлини. Перебігає з високою гарячкою, подразненням очеревини, болем у животі. Рекомендовано термінову операцію.

Розрив капсули пухлини. Трапляється рідко, проявляється гострим болем, кровотечею, шоком. Може призвести до імплантації елементів пухлини по очеревині. Рекомендовано термінову операцію.

Виходячи з того, що злоякісне переродження відбувається у третині всіх випадків доброякісних пухлин яєчників, а діагностувати переродження на початкових етапах неможливо, слід дотримуватися положення, згідно з яким всі пухлини яєчника підлягають видаленню.

<< | >>
Источник: Хміль С.В.. Акушерство. Тернопіль: Укрмедкнига,1998. — 200 с.. 1998

Еще по теме ОСОБЛИВІ ФОРМИ ПУХЛИН ЯЄЧНИКІВ: