<<
>>

Звичаєвість

— практика певних дій, що регулює взаємовідносини тільки якщо сторони у будь-якій формі визнали необхідність застосовувати певне правило поведінки.

Вивчаючи договірне регулювання, треба зрозуміти, що таке регулювання об'єктивно обумовлене існуванням інституту договору.

Сам принцип договірного регулювання тісно пов'язаний з діями загального правового принципу "Дозволено все, що не заборонено законом". Особливу увагу необхідно приділити межі договірного регулювання, оскільки воно ґрунтується на правовому дозволі сторонам самим налагоджувати свої відносини в означених державою межах. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відно-

75

син між сторонами .

Регулююча роль судів і арбітражів у сфері зовнішньоекономічної діяльності обумовлюється передусім особливостями самих відносин, що виникають у процесі здійснення зовнішньо-економічної діяльності. Регулююча дія арбітражу пояснюється, зокрема, об'єктивною необхідністю конкретизації правових норм у процесі їх застосування, в тому числі пристосування загальних законодавчих приписів до особливостей зовнішнього обігу. Поряд з цим необхідність створення релятивних положень може виникнути і за відсутності приписів закону. Особливу увагу треба приділити регулюванню статусу суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, тому що вони у цій сфері можуть належати до різних систем права.

<< | >>
Источник: Г. О. Анцелевич, В. О. Голубєва, Т. В. Злуніцина. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності: Навч. Посіб. . Г. О. Анцелевич, В. О. Голубєва, Т. В. Злуніцина та ін; За заг. ред. О. Х. Юлдашева . — К.: МАУП,2005. — 272 с.. 2005

Еще по теме Звичаєвість:

  1. Е.Ф. Борисов. Хрестоматия по экономической теории / Сост. Е.Ф. Борисов. - М.: Юристъ, 2000. - 536 с., 2000
  2. ПРЕДИСЛОВИЕ
  3. I. МЕРКАНТИЛИЗМ
  4. ТОМАС МЕН
  5. Главный теоретик позднего меркантилизма в Англии - Томас Мен (1571-1641). Он был членом, правления Ост-Индской компании и правительственного торгового комитета. В 1664 г. была издана его книга "Богатство Англии во внешней торговле, или баланс нашей внешней торговли как регулятор нашего богатства".

    Ниже излагаются основные положения этой книги, в которой с позиций меркантилизма обосновывается внутренняя и внешняя экономическая политика государства.

  6. БОГАТСТВО АНГЛИИ ВО ВНЕШНЕЙ ТОРГОВЛЕ
  7. Глава II. Способы обогащения нашего королевства и увеличения количества денег в стране
  8. Глава III. Пути и средства увеличения вывоза наших товаров и уменьшения нашего потребления иностранных товаров
  9. II. КЛАССИЧЕСКАЯ ПОЛИТИЧЕСКАЯ ЭКОНОМИЯ
  10. А. ФИЗИОКРАТЫ
  11. Б. АНГЛИЙСКАЯ КЛАССИЧЕСКАЯ ПОЛИТИЧЕСКАЯ ЭКОНОМИЯ
  12. ИССЛЕДОВАНИЕ О ПРИРОДЕ И ПРИЧИНАХ БОГАТСТВА НАРОДОВ
  13. К Н И Г А 1. ПРИЧИНЫ УВЕЛИЧЕНИЯ ПРОИЗВОДИТЕЛЬНОСТИ ТРУДА И ПОРЯДОК, В СООТВЕТСТВИИ С КОТОРЫМ ЕГО ПРОДУКТ ЕСТЕСТВЕННЫМ ОБРАЗОМ РАСПРЕДЕЛЯЕТСЯ МЕЖДУ РАЗЛИЧНЫМИ КЛАССАМИ НАРОДА