4.4. Митна вартість. Методичні підходи до визначення митної вартості

При визначенні митної вартості враховується:

ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі;

фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-факту- ри, а саме: витрати на навантаження, розвантаження, перевантаження; комісійні та брокерські витрати; витрати за використання об'єктів інтелектуальної власності; витрати на перевезення і страхування та ін.

У разі невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших предметів вартості, визначеної відповідно до ст.

Методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, та порядок їх застосування (ст. 266 Митного кодексу України від 11.07.02):

1. За ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1).

За ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2). При цьому методі за основу береться ціна угоди щодо ідентичних товарів (ввезенні одночасно з товаром, що оцінюється, або не раніше ніж за 90 днів до ввезення такого товару). Під ідентичними товарами розуміються товари однакові за всіма ознаками з товарами, що оцінюються.

За ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3). При цьому методі за основу береться ціна на подібні (аналогічні) товари. Подібні (аналогічні) товари — це такі товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів. З огляду на це вони виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ст. 269 Митного кодексу України).

На основі віднімання вартості (метод 4—5).

комісійні витрати;

суми ввізного (імпортного) мита, податків, зборів та інших платежів, що підлягають сплаті в Україні;

звичайні витрати, понесені в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування.

На основі додавання вартості (метод 5—4). За основу береться ціна товарів, розрахована додаванням (ст. 272 Митного кодексу України):

вартість матеріалів та витрат на виробництво;

загальні витрати, характерні для продажу в Україні;

прибутку, що його звичайно одержує експортер у результаті поставки в Україну таких товарів.

На основі резервного методу (метод 6). Якщо митна вартість не може бути визначена послідовним використанням 1—5 методів або митний орган аргументовано вважає, що ці методи визначення митної вартості не можуть бути використані, митна вартість оцінюваних товарів визначається з урахуванням світової практики (ст. 273 Митного кодексу України).

Не може бути використана при застосуванні резервного методу:

ціна товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

ціна товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

ціна товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

довільно встановлена чи достовірно не підтверджена ціна товарів;

мінімальна митна вартість;

більша з двох альтернативних вартостей та ін. Визначення митної вартості товарів, які вивозяться з України (ст. 274, 275 Митного кодексу України від 11.07.02), проводиться на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за товари, що експортуються на момент перетинання митного кордону України.

Митна вартість також охоплює фактичні витрати, якщо вони не були раніше враховані:

на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України;

комісійні або брокерські винагороди;

ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів інтелектуальної власності.

У разі встановлення цінових обмежень під час експорту окремих товарів, наприклад індикативні ціни, або граничні рівні цін, ціни, встановлені в результаті антидемпінгових розслідувань тощо, то митна вартість на такі товари встановлюється з урахуванням положень, що визначають порядок застосування зазначених обмежень.