<<
>>

Демпінг

— засіб фінансової нетарифної торгової політики, що полягає у просуванні товару на зовнішній ринок за нижчими експортними цінами, ніж існуючі в цих країнах.

Демпінг може здійснюватися як за рахунок ресурсів окремого підприємства, що прагне заволодіти зовнішнім ринком, так і за рахунок державних субсидій експортерам.

В комерційній практиці демпінг може набувати таких форм:

спорадичний демпінг (sporadic dumping) — епізодичний (періодичний, пульсуючий) продаж зайвих запасів товарів на зовнішньому ринку за зниженими цінами.

Відбувається тоді, коли внутрішні обсяги виробництва товару перевищують обсяг внутрішнього ринку і перед підприємством постає дилема — або взагалі не використовувати частину виробничих можливостей і не виробляти товар, або виробити товар і продати його за нижчими, ніж внутрішня, цінами на зовнішній ринок;

навмисний демпінг (predatory dumping) — тимчасове навмисне зниження експортних цін з метою витіснення конкурентів з ринку з наступним встановлення монопольних цін. На практиці це може бути експорт товарів за цінами нижчими за ціни внутрішнього ринку або навіть нижчими за витрати виробництва;

постійний демпінг (persistent dumping) — постійний експорт товарів за ціною нижчою за справедливу;

зворотний демпінг (reverse dumping) — завищення цін на експорт порівняно з цінами продажу тих самих товарів на

внутрішньому ринку. Зустрічається вкрай рідко, зазвичай внаслідок непередбачених різких коливань курсу валют;

взаємний демпінг (reciprocal dumping) — зустрічна торгівля двох країн одним і тим самим товаром за заниженими цінами. Зустрічається також рідко за умов високої монополізації внутрішнього ринку певного товару в кожній з країн.

Питання демпінгу та захисту національного товаровиробника в Україні передбачені Законами України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" від 22.12.98 № 330-XIV та "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" від 22.12.98 № 332-XIV.

Якщо уряд вважає за необхідне стимулювати експорт національних виробників, він може в тій або іншій формі надавати їм субсидії з бюджету.

<< | >>
Источник: Г. О. Анцелевич, В. О. Голубєва, Т. В. Злуніцина. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності: Навч. Посіб. . Г. О. Анцелевич, В. О. Голубєва, Т. В. Злуніцина та ін; За заг. ред. О. Х. Юлдашева . — К.: МАУП,2005. — 272 с.. 2005

Еще по теме Демпінг:

  1. 5.4. Фінансові методи торговельної політики
  2. Запитання для самоперевірки:
  3. 4. Правовий режим зовнішньоекономічної діяльності
  4. 117. Облік (реєстрація) зовнішньоекономічних договорів (контрактів)
  5. 8.5.1. Антидемпінгові заходи
  6. Е.Ф. Борисов. Хрестоматия по экономической теории / Сост. Е.Ф. Борисов. - М.: Юристъ, 2000. - 536 с., 2000
  7. ПРЕДИСЛОВИЕ
  8. I. МЕРКАНТИЛИЗМ
  9. ТОМАС МЕН
  10. Главный теоретик позднего меркантилизма в Англии - Томас Мен (1571-1641). Он был членом, правления Ост-Индской компании и правительственного торгового комитета. В 1664 г. была издана его книга "Богатство Англии во внешней торговле, или баланс нашей внешней торговли как регулятор нашего богатства".

    Ниже излагаются основные положения этой книги, в которой с позиций меркантилизма обосновывается внутренняя и внешняя экономическая политика государства.

  11. БОГАТСТВО АНГЛИИ ВО ВНЕШНЕЙ ТОРГОВЛЕ
  12. Глава II. Способы обогащения нашего королевства и увеличения количества денег в стране