Право США

У процесі поширення загальне право зазнало деяких змін, що були зумовлені особливими умовами країн, які його прийняли. Характер змін залежить від стійкості зв’язків, що збереглися між тією або іншою країною і Великобританією, від впливу місцевої цивілізації та інших чинників.

Це було зумовлено тим, що на соціально-економічне становище в колоніях не впливали феодальні відносини, що істотно відрізнялося від ситуації в метрополії. За відсутності централізованої судової влади потреба в регламентації у колоніях нових відносин, що складалися, сприяла усвідомленню необхідності писаного кодифікованого права. Американська революція висунула ідею створення самостійного національного американського права. Прийняття писаної федеральної конституції і конституцій штатів, які увійшли до складу США, було першим і важливим кроком у цьому напрямі. Передбачалася повна відмова від англійського права, а разом з тим і від правила прецеденту та інших характерних ознак загального права. В ряді штатів було прийнято кримінальні, кримінально-процесуальні і цивільно-процесуальні кодекси, заборонено посилатися на англійські судові рішення, що були винесені до проголошення незалежності. Однак перехід американської правової системи в ро- мано-германську правову сім’ю не відбувся. Лише деякі штати, які раніше були французькими або іспанськими колоніями (Луїзіана, Каліфорнія), прийняли кодекси романського типу, однак поступово вони були, так би мовити, “поглинені” загальним правом. Загалом у США склалася система, подібна до англійської: прецедентне право у взаємодії із законодавством.

У США й Англії аналогічна концепція права; в обох країнах існує подібний поділ права, використовуються одні й ті самі поняття і тлумачення норми права. Для американського юриста, як і для англійського, право — це насамперед право судової практики. Норми, вироблені законодавцем, лише тоді ввійдуть до системи американського права, якщо їх неодноразово застосують суди і можна буде посилатися не на самі норми, а на рішення судів, що їх використали.

Xоча за структурою право США аналогічне загальному праву, у них є відмінності і розбіжності. Одна з таких розбіжностей пов’язана з федеральною структурою США. Штати, які входять до складу США, наділені широкою компетенцією, в межах якої вони створюють своє законодавство і свою систему прецедентного права. Суди кожного штату здійснюють свою юрисдикцію незалежно один від одного. Тому хоч би якою міцною була тенденція до подібності судової практики, існують численні приклади, коли суди різних штатів приймають за аналогічними справами різні, а іноді навіть протилежні рішення.

Американські суди вільніше, ніж англійські, застосовують прецеденти і не так жорстко обмежені рішеннями вищих судових інстанцій, як в Англії. Це пояснюється і численністю юрисдикцій, і різними правовими течіями, зокрема правового реалізму, соціологічної юриспруденції, які змінили традиційне уявлення про діяльність суддів. Таке непевне становище з традиційними правовими джерелами стабілізується зустрічною тенденцією до уніфікації.

З 1923 р. у США видається Зведення права (Restatement of Law). Це багатотомне видання є зібранням систематизованих прецедентів, які сформульовані у вигляді законів (параграфів) і покликані не лише відобразити сучасний стан права США, а й визначити шляхи його подальшого розвитку. Крім того, ще в 1892 р. Національна конференція уповноважених з уніфікації законів штатів (National Conferense of Commissiones on Uniform State Laws) розробила багато проектів уніфікованих і типових законів, які були рекомендовані штатам для прийняття.

Велику роль закони відіграють у галузях конституційного та економічного права США. Що стосується класичних інститутів цивільного права, то тут через посилення законотворчості виникла змішана система прецедентного та статутного права. Причому цей процес у США отримав більшого розвитку, ніж в Англії. Але загалом з методологічної точки зору пріоритет усе ж таки залишається за прецедентним правом, що, безперечно, є характерною ознакою загального права. Статутне право, зокрема діючі в деяких штатах кодекси (однак їх не можна вважати такими в розумінні кодексів країн континентальної Європи, це швидше збірники законів), лише фіксує у дещо систематизованому вигляді існуюче прецедентне право без найменших спроб вплинути на правову ситуацію у відповідному штаті.

Щороку в США публікується понад 300 томів судової практики і, незважаючи на широкі можливості сучасної комп’ютерної техніки, пошук прецедентів залишається нагальною справою для юристів. Багато розбіжностей у право країни вносить законодавство штатів. Так, у різних штатах по-різному трактуються режим спільності майна подружжя, підстави для розлучення, порядок дії закону в часі, визначення кримінального правопорушення тощо. Усе це робить правову систему США ще складнішою і заплута- нішою, ніж англійська.