Український рух в краю і за кордоиом, 1903. p.

Майже рівночасно з рухом штрайковим в Галичині вдарив живійшим темпом живчик у к p а ї н c ь к о г σ

руху за кордоном. Там проявляєсь замїтно мужицька револьта, викликана українськими діячами.

Щоби піддержувати заінтересуваннє чужинців нашою справою та добути трибуну перед форум Европи — порозумілись: Руський Клюб у Відні з Народним Комітетом у Львові та заложили руський часопис в німецькій мові під назвою: Ruthenische Revue у Відні. Сим видавництвом заняли ся посли: Василь Яворський, д-р Андрій Koc, Юліян Романчук, о. Te- одор Богачевський і д-р Андроник Могильницький, - та P о м а н C e м б p а т о в и ч як редактор, так що в місяці маю 1903, зачав сей орґан виходити.

Ta в нашім краю знова слідний живійший рух. „Сільський Господар" в Олеську, „Просвіта" у Львові і „Спілка для господарства" в Перемишли скликали e к о н о м і ч и и й 3 ї з д до Львова, що постановив товариство „Сільський Господар" перенести до Львова, щоб створити питомий центр рільничої організації, та вишукати для неї відповідні форми.

Наші гімнастичні товариства: „С о к о л и“ і „Сі чи“ основують ся одні за другими, та д p Кирило Три- льовський, організатор „Січей“,уладив „Січове свято" в Коломиї.

Літом 1903 p. ширяться далірільиичі штрай- ки і виборюють корисиійші умовн праці. Новий намісник граф Андрій Потоцкі звернув ся був до перемиського єпископа о. Константина Чеховича з зазивом, щоби здержав штрайкову агітацію наших священиків, але священики не покинули своєї роботи.

B дні 15. серпня 1903. p. відбув ся у Львові: 3 ї з д p у с ь к и X п о c л і в парляментарних і соймових з Галичини і Буковини, під проводом п.

несено, що причиною невідрадного політичного положення австрійської держави є політика австрійських правительств в користь народів пануючих, яка противиться справедливости і рівноправности всіх народів

держави. Супротн сього є конечне: перетворити державу на основах а в т о н о м і й н a p о д і в з виклю- ченнєм майоризації. Далі заложено в сій заяві протест· проти всепольського проекту відокремлення Галичини на основі розширеної автономії краєвої, — та постав-

лено домаганне p e φ ο p м и в с i x о p д и н ац i й в и б о p ч и X на підставі загального, рівного, безпо- середного і тайного голосування. B сій деклярації з і й ш л и c я p а з о м в c і н а ш і п о c л и.

Російська Русь-Україна святкувала в Полтаві велике свято памяти Івана Петровича K о т л я p e в - с ь к о г о, відслоненнем памятника, в дні 12. вересня 1903. p. До Полтави виїхали були на те свято визначні діячі народні з Галичини і Буковини та вернули домів одушевлені, бо побачили там, що українство пробиває ся...

A в дні відкриття памятника Івана Котляревського в Полтаві, — оголосив Екзекутивний Комітет будови руського народного театру у Льво- в і відозву до руського народу галицької землі, щоби складав датки на будову театру. 3 членів сього Комітету іще живуть: д-р Кость Левицький, Ілярій Огоновський, о. Александер Стефанович, д-р Стефан Федак, д-р Микола Шухевич, д-р Михайло Коцюба, і Осип Шухевич.

B переїзді на маневри військові вступив був ц і c a p Ф p а н ц И о c и ф до Львова та приймаючи депутацію від краю сказав до п. Барвінського, що намісник і маршалок краєвий тай Відень є за оснуваннєм руської гімназії в Станиславові і тому він надієсь, що в Соймі стрінемо ся з прихильним настроєм... Ce було в дні 14. вересня 1903. p., коли Сойм галицький зібрав ся на дальші наради.

33.