Ширший Народний Комітет, 1913. p.
B тім часі, дня 3. падолиста 1913. p. відбув ся у Львові зїзд Ширшого Народного Комітету національно-демократичної партії. Ci наради були доволі бурливі, бо деякі учасники звертали ся з пристрасними докорами проти політичного проводу ізза нездійснювання наших домагань, хоча з природи обставин повинні були звернутись проти справдішних противників нашого національного розвою.
Звідсі вийшла також думка, що нам годі йти повільним к p о к о м e т а п і в, а треба від разу станути на ста- новищи н а ц і о н а л ь н о ї а в т о н о м і ї.Отсей зїзд скінчив ся резолюцією д-ра C т e п а н а Б a p а н а: „Обстоюючи в засаді демократичний прин- ціп загального, рівного, безпосередного і тайного виборчого права до законодатних і репрезентаційних тіл, отже й до краєвого Сойму, та не зрікаючись ніяк постуляту національно-територіяльної автономії української нації в межах австрійської дер- жави,як основного націоиально-політичного домагання — нашого народу, — Ширший Народний Комітет з уваги на теперішний політичний момент одобрює в цілости становище і акцію обох українських клюбів, парляментарного і соймового, в справі виборчої реформи..."
Ta соймові польські ґрупи, противні виборчій реформі, фрондували далі, — так що сам президент міністрів граф Ш т і p к скликав конференції до Відня, щоби їх приклонити до виборчої реформи.
A тим часом в Палаті послів велась дебата з приводу адміністраційної комісії в Чехах. B тій дебаті промовляв від нас п. O к у н e в с ь к и й і виказував, що автономія країв довела до поневолення національних меншостей в Австрії, та що прийшов вже час заступити її н а ц і о н а л ь н о ю а в т о н о м і є ю. Ha противнім становищи стояло Коло Польське та п. Я в о p c к і протестував іменем Поляків проти на- рушування краєвої автономії як основної части австрійської конституції...
За сим пішла в к p а ю н а ш а а к ц і я вічева за. національною автономією.
82.