Руссофільське віче у Львові, 1892. p.

Ha день 2. лютог о 1892, скликала p у c c о ф і л ь - c ь к а п a p т і я c в о є в і ч e до Львова, щоби заде- монструвати проти Народовців. Дехто з наших громадян побоював ся тоді, що розярені „новок) ерою" Руссофіли — підбурять весь нарід проти нас.

До тої демонстрації намагалась також фракція радикалів приступити, але перший виступ п. Будзинов- ського на тім вічу не вдав ся.

3 нарад сього віча замітна була промова о. T e о - ф і л я П а в л и к о в а, котрий Сказав, що їх партію творять: Русини старої історичної партії австрійських Русинів, та вони не ґравітують в політичних відносинах ні до Росії ні до якогось видуманого королівства українського, — вони вірні і льояльні для австрійської династії...

A політичний референт д-р Іван Добрян- c ь к и й проголосив між иншими крутійствами, що польські аґенти в p. 1863, втягнули доволі много руської молоді в „возстаніе" та поширили поміж нею думку сепаратизму... Ta в поставлених резолюціях

Д-р Ярослив Кулачковський

висказав він жаль, що п. Романчук проголосив програму не порозумівшись з соймовим клюбом і тим викликав роздор між партіями в краю, — тому взи- ваєсь клюб послів соймових, щоби п о c т у п а в c о л ідарно...

Впрочім руссофільська партія мала в тім році велику журбу, бо в школах запроваджувано п p а в о п и c ф о н e т и ч н и й, проти чого Руссофіли протестували всякими способами, але розумієсь — безуспішно.

Ha сьому скінчилась велика буря, та одинокою розрадою для Руссофілів було оповіщеннє наших Орди- наріятів і Консисторій, що вони будуть держатись, як дотепер, етимольоґічно-фонетичного пра- в опи c у (l?).

A митрополит СильвестерСембратович заборо- н и в д у X о в e н c т в у читати часописи: „Народ",. „Хлібороб" і „Галицкую Русь“...

9.