Новий преміер граф Штірк, 1911. p.

Програмову промову нового премієра г p а ф а Штірка приняла Палата послів взагалі холодно та він старав ся не роздратовувати ніякої партії в пар- ляменті і представив свій кабінет як нєполітичний і неодносторонний, але обєктивний.

1Щ Справа нашого університету була анова порушена в ГІа- лагі послів в дні 25. жовтня 1911. p., при поновній дебаті над справою італійського факультету. Промовляв тоді п. O л. K о - лесса Ba тему: „Пояір на схід держави!.." спран, барон Г у c a p e к як міністср просвіти і O т - т о к a p T p н к а як міністер публичних робіт. Опісля, уступив міністер скарбу Маєр та на його місце впхав ся міністср Залєскі, а на міністра для Галичини> прийшов п. Д л у ґ о ш, нафтовий промисловець і член партії польських людовців^[84]).

Новий президент міністрів граф Штірк не був симпатично принятий нашою парляментарною репрезентацією. За часів старого парляменту виступав він завзято проти реформи виборчої ординації до парляменту на засаді загального права голосування, добачуючи в тім велику небезпеку для монархії австрійської, та як став міністром просвіти спинював наші шкільні домагання, а на вступі свого премієр- ства зараз заключив односторонний договір з Колом> Польським в справі будови водних доріг (каналів) в Галичині. Te все узасаднювало наше упередженна супроти особи графа Штірка.

Ta коли наша президія прийшла до нього, запрошена напершу конференцію в дні8.падолиста 1911.p., застали ми знова міністра Залєского. Товариш O к у н e в с ь к и й висказав вже здивуваннє і запитав ся, яке значїннє має отея присутність міністра Залєского, коли президент міністрів знає, що наша репрезентація не узнає установи польського міністра для Галичини^[85]). Граф Штірк зрозумів ситуацію і відповів, що п. Залєскі не явив ся тут як міністер для Галичини, але як інформатор, бо він. знає галицькі відносини і може дати потрібні пояснення. Від того часу сей інформатор не приходив вже на наші конференції. По сій перепалці заявив; нам граф Штірк, що йому залежить на приєднанню Українців до спільної праці в парляменті, та що він хотівби полагодитн національні спори не тільки між: Німцями і Чехами, але також між обома народами в Галичині, щоби порозумінне наступило „від народу до народу". Ми представилийому головні наші домагання супроти правительства та обговореннє порушених справ відложено до окремої конференції...

28.