„Молода Русь“, перший процес повстання народної (української) партії, 1861 ^- 1867.
Коли руська шляхта і майже вся руська інтелігенція цивільна в Галичині перейшла була в табор польський, то брак іителіґентної світськоі верстви в нашім народіспричинив,що національнцй провід справи руської у нас перейшов був у p у к и д у x о в- н о ї p у c ь к о ї є p a p x і ї, та вона була первісним чинником нашого національного відродження.
Тому провідну староруську партію називано: святоюр- ською.Аж около p. 1861. повстала у Львові перша руська громада „М о л о д a P у c ь“, що проповідувала одно- цілість і самостійність руського (українського) народу супроти що раз більше проявляючої ся тенденції pyc- софільської. Звідсі вийшли „В e ч e P H и ц і“, як орґан „Молодої Руси“ під редакцією Ф e д о p а 3 a p e в и ч а (1862), та „Мета“ під редакцією Ксенофонта Климковича (1863), як також „Нива“ під редакцією Костя Горбаля (1865).
Святоюрці заборонили були навіть читати „Мету“ в духовній семинарії у Львові, але проте читали її богослови потайки, а львівський купець M и x а й л о
Д и м e т підпомагав матеріяльно видавництва „Молодої України".
Такі „руські (українські) громади" як тайні товариства, чи там кружки, основувались також п о м i- c т a X в н а ш і м к p а ю, та я застав іще таку громаду в Станиславові в роках сімдесятих і бував на її сходинах, як ученик висшої ґімназії.
„Львівська громада" відновилась оснуваннєм Товариства „Руська Бесіда" у Львові, що сталд вже явним пристановищем української думки національної (1864), та в p. 1867. заложила вона науковий і літературний орґан: „П p а в д а", що в p. 1872. став літературно-політичним орґаном і перейшов під редакцію Володимира Барвінського, та аж до часу оснування „Д і л а" вказував політичні шляхн молодої народної (української) партії.
I в а н Ф p а н к о ось як представив ставленнє перших політичних кроків нашої партії:[18]) „Вол.
Барвін- ський доказував конечність виступити з чистого теоретичного і літературного становища на політичне поле, хочби задля сего прийшло ся поробити концесії в дотеперішних формах. Найрозумнійший чоловік з народовської партії, B о л о д и м и p H а в p о ц ь к и й, не радив пускати ся на бистру воду політики, бачу- чи небезпекуі в малій освіті галицько-руської інтелігенції Але гадка Барвінського перева- ж и л а ".Отсе був перший приготовний процес н о в о ї дум к и п о л і т и ч н о ї в народній (українській) партії. Володимир Барвінський був духом сміливійший і вибивав ся вперід, щоби піднести п O Л І T и ч H у д у M K у і її утвердити в нашій інтеліґенції, щоб вона опанувала думку нації і її поширила опісля в масах народних. Ta Володимир Навроцький не був політиком, і думав про піднесеннє національної свідомости нашої інтеліґенції, щоб опісля виступити на політичне пол'е діяльности. A хто був розумнійший? Мабуть Володимир Барвінський, бож нам годі було все ждати і ви-
жидати.. B політичній діяльности було вже місце, щоби галицько-руська інтеліґенція вишколювалась в культурі і політиці. *Га сим шляхом таки пішло наше життє національне...
10.