Мала подія з великим розголосом.

Для ілюстрації тогочасних відносин подаю одну подію, про котру через довший час вандрували всілякі лєґенди.

B дні 28. падолиста 1884. p. умер на Клепарові за домом інвалідів: A д о л ь ф H a p о л ь с ь к и й, вислужений концепіст скарбової дирекції.

Звідсі піднялась була у нас в краю страшна хрія проти „радикальної" молоді,*з проклонами на тему безбожности ї деморалізації, i j3 того приводу написало „Нове Зеркало" (сатирично-гумористичний орґан):

„Землетрясці — радикали.

Як Нарольського ховали, —

Попа, правда, не взивали, —

3 папіросок дим пускали!"

Отсе були хрестини назви ,,радикалів", та на тім -закінчилась мала подія з великим розголосом тай .з^часом зовсім забулась...

28. Сойм галицький з p. 1889.

B p. 1889. відбулись вибори до Сойму, та виборча діяльність в краю була зорґанізована під кличем

c о л і д a p н о c т и м і ж п a p т і й н о ї. Дня 17. квітня 1889.р.уконституовався Головний руський ко- м і т e т в и б о p ч и й, зложений руськими послами

Йосиф Гурик

соймовими під проводом п. Теофіля Бережннць- к о г о. У передвиборчій відозві до народу з 24. червня 1889, — між иншим сказано, що від висліду виборів залежить наша будучність: гаразд в краю, згідне спів-

життє суспільних верств та любов „межи обома народами"...

Перше засіданнє VI. періоду Сойму галицького відбулось 10. жовтня 1889, по переведенню соймових виборів. Тут виступив новнй намісник г p а ф K а з и- м и p Б а д e н і, що прийшов на місце Филипа Залє- ского та мав сильною рукою повести запущену адміністрацію краю.

Наших послів увійшло сим разом до Сойму 17,— так що з трьома вірнлістами було їх разом 20. Між нимн увійшли^до Сойму два посли селяне: Олекса Барабаш і Йосиф Гурик, з котрих останний показав ся добрим бесідником і розумним заступником нашого селянства. Йосиф Гурик був вихованцем нашої народної орґанізації в Станиславівщині, та цінним добутком парляментарним, так що й Поляки відносились до нього з повним респектом. 3 молодшої інтеліґеиції нашої увійшли до Сойму: д-р Михайло K о p о л b, д-р T e о ф і л ь O к у н e в c ь к н й, д-р Д а - м я н C а в ч а к і K о н c т. T e л и ш e в с ь к и й.

Маршалок краєвий граф Ян Тарновскі у своїй привітній промові осібно привитав послів народности руської — в p у c ь к і м я з и ц і.

Посол Г у p и к поставив внесок з, приводу e л є- м e н т a p н и X н e щ a c т ь, які в останних двох роках навістили наш край, та його внесок відіслано до комісій. A п. Ю л. P ό м а н ч у к узасаднював свої д а л ь ш і в н e c к и: про закладаннє гімназій з руським язиком викладовим, про заложеннє учительської семинарії з руським язиком викладовим, і переве- деннє утраквізму в істкуючих учительських семина- ріях, та відтак внесок, щоби комісійні справоздавці моглн по руськи промовляти (24. падолиста 1889). Посол о. K и p и л о Г а м о p а к підніс справу знесення інституції рад повітових; п. д-р T e о ф і л ь O ку н e в с ь к и й поставив внесок про управильненнє справи доставлювання підвод; п. д-р Дамян Сав- чак промовляв в справі оподаткування товариств

обезпечень від огню; п. о. .Микола Січинський ставив внески: про уладженнє справи належитостей

Д-р Тсофіль Окунепський

з титулу будови доріг конкуренційних і в справі кон- сумційного податку від худоби, та п. K о н c т. T e л и- ш e в c ь к и й — внески про реформу скарбових на- лежитостей; неспорового посгуповання в спадкових справах, про полекші при табулярних вписах i и.

Оживлена діяльність наших нових сой- м о в и X п о с л і в звернула на себе увагу краю, на- томіспь руські посли в Раді державній що раз то більше тратили на своїм значінню.