Боротьба за незалежність Ради державної, 1871 — 1873.

Наслідом таких непослідовностей прийшло в дні '26. падолиста 1871,нове ліберальне міністерство з президентом міністрів князем A Д O л ь ф O M A у e p- c п e p ґ о м. Отсе правительство поклало собі ясну

^1B) Richard Charmatz, Osterreichs innere Geschichte von 1848 bis 1907.

і практичну програму: впровадженнє б e з п о c e p e д- н и X в и б о p і в д о P а д и д e p ж а в н о ї, щоби yca- мостійненнєм Ради державної здійснити а в c т p і й- c ь к у д e p ж а в н у д у м к у.

Ta Полякам хотіло правительство заплатити при- няттєм важнійших домагань галицької резолюції, але Поляки побачивши, що їх потребують, сказали: Або все, або нічо! Тоді правительство порозвязувало було инші Сойми крім галицького і при соймових виборах так натиснуло на федералістів, що як зібралась Дйр- жавна Рада в дні 6. марта 1873, то показалась по сецесії федералістів — більшість 120,— проти 2голосів, 3 наших послів голосувави „за“: Боднар і д-р Янов- ський. Поляки перетягли струну та п. Грохольскі наперед заложив протест і покинув зі .своїми товаришами парлямент, а присутна більшість за одну годину приймила основний закон про безпосербДні вибори до Ради державної. B дні 23. квітня 1873, закрито останний австрійський парлямент, щ о б у в з л о ж e н и й з д e л є ґ а т і в c о й м о в и x.

Невдоволений п. Казимир Грохольскі вийшов одними дверми, а зараз другими дверми покликав цісар

п. Ф л ь о p і я н а 3 e м я л к о в c к о г о на польського міністра.

A наша репрезентація в Соймі галицькім і в Раді державній вийшла розбита та без п p о в і д н о ї ду м к и п о л і т и ч н о ї.

7.