Балканська війна, 1912. p.
Ta в осені 1912.р.проявилось на балканськім п і в о c т p о в і г p і з н e п о л о ж e н н є. Ослабленнє отоманської держави війною з Італією і внутрішний розлад між Турками заохотилн малі балканські держави до оружної розправи з Туреччиною.
Чорногора, Сербія і Болгарія та попри них і Греція постановили викорнстати сей момент та відвоювати для себе сумежні турецькі території: Македонію, Стару Сербію і Альбанію. A міжнародним приводом до сього було те, що Б e p л і н c ь к и й к о н ґ p e c з 1878. p. Гарантував а в т о н о м і ю н a c e л e н н ю M а к e д о н і ї, але Туреччина сього зобовязання не додержала і через те христіянське населеннє дуже много потерпіло від турецьких переслідувань. Ta за кулісамн сього станрвища балканських держав стояли дві великі держави: Росія і Австро-Угорщина. Росія тюпирала балканські держави на розбиттє Туреччини, а Австро-Угорщина не хотіла допустити до збільшення балканських держав коштом Туреччини. Отсе сопериицтво великих-держав, що мали свої супротивні інтересн на Балкані, було найбільше грізне, бо могло допровадити д.6 світової війни.B Австро-Угорщрні скликано тоді спільні де- л e ґ а ц і ї, щоби ухвалили надзвичайні кредити на підготовленнє оружнОЇ сили. Наш делєґат п. P о м а н- чук сказав в австрійській делєґації, в дні 8. жовтня 1912. p., що всі народи нашої монархії є за удер- жаннєм мнра, та балканським народам треба полишити Балкан!..
I як раз тогож дня Чорногорці переступилн турецьку границю і п о ч а л a c ь б а л к а н c ь к а в і й н а.
Знова апель Австрії до нас. Президент міністрів граф Ш т і p к став представляти п. Романчуковн, що становище репрезентації українського народу в делєґації не є рівнодушне супротн непевної ситуації в Европі, — та домагав ся, щоби він голосував за кредитами на можлнву війну. Посол Романч}'К відповів президентови міністрів, що не зайшла ніяка рація, щоби голосувати ,.за“ і видержав на своїм становищи опозиційнім. Натомісць буковинський делєґат п. д-р C т e ф а и C м а л ь - C т о ц ь к н й промовляв і голосував в австрійській делєґації за військовим буджетом, щоби в хвилі небезпеки сповнитн свій обовязок...
57.