РУСЬКА ПРАВДА (Коротка редакція за Академічним списком)

Правда Роськая	Закон Роський
[Правда Ярослава] 1. Убьеть мужь мужа, то мьстить брату брата, или сыно- ви отца, любо отцю сына, или братучаду, любо сестрину сы- нови; аще не будетъ кто мьстя, то 40 гривен за голову; аще будетъ русин, любо гридин, любо купчина, любо ябетник, любо мечник, аще изъгои будетъ, любо Словении, то 40 гривен положити за нь.	[Правда Ярослава]¹ 1. Якщо чоловік уб’є чоловіка, то має помститися брат за вбитого брата, син за батька, батько за сина, чи двоюрідний брат, або небіж з боку брата, або небіж з боку сестри. Якщо ж ніхто не буде [не бажатиме] мсти- тися, то сплачується 40 гривен за вбивство. [Але за умови], якщо убитий буде русин, гриденъ, купець, ябедник, мечник, або ж ізгой чи Словении, то [тоді] сплачувати за нього 40 гривен.
2. Или будетъ кровав или синь надъражен, то не искати ему видока человеку тому; аще не будетъ на нем знаменна никотораго же, то ли приодеть видок; аще ли не можетъ, ту тому конецъ; оже ли себе не можетъ мьстити, то взяти ему за обиду 3 гривне, а лечцю мьзда.	2. Якщо хго-небудь прийде на суд, побитий до крові, чи до синців, то йому не потрібно шукати свідка; якщо ж на ньому не буде жодних слідів побиття, то свідок має прийти; якщо ж він не може привести його, то й справі кінець; якщо ж скривджений не може за себе помститися, то нехай візьме з винного собі за образу 3 гривни та ще на плату лікарю.
3. Аще ли кто кого ударить батогом, любо жердью, любо пястью, или чашею, или рогом, или тылеснию, то 12 гривне; аще сего не постигнуть, то платити ему, то ту конецъ.	3. Якщо ж хтось когось ударив батогом, жердиною, долонею, чашею (келихом), рогом або плазом меча, то він має заплатити 12 гривен; якщо винуватця не схоплять [на місці], то він все одно платить, і на цьому справа закінчується.

¹ Переклад сучасною українською літературною мовою упорядника.

4. Аще утнеть мечем, а не вынем его, любо рукоятью, то 12 гривне за обиду.	4. Якщо будь-хто вдарить мечем, не вийнявши його 3 піхов, або рукояткою меча, то має заплатити 12 гривен (штрафу) за образу.
5. Оже ли утнеть руку, и отпадеть рука любо усохнеть, то 40 гривен.	5. Якщо ж будь-хто ударить мечем по руці і відсіче її геть, або вона всохне, то винуватець платить потерпілому 40 гривен.
6. Аще будетъ нога цела или начьнеть храмати, тогда чада смирять.	6. Якщо ж після удару меча нога залишилася цілою, але людина почне кульгати, тоді нехай помстяться винному діти пораненого.
7. Аще ли перст утнеть который любо, 3 гривны за обиду.	7. Якщо будь-хто відсіче комусь якийсь палець, то він має сплатити 3 гривні за образу.
8. А во усе 12 гривне, а в бороде 12 гривне.	8. А за висмикнутий вус сплатити 12 гривен, а за жмут бороди 12 гривен.
9. Оже ли кто вынезь мечъ, а не тнеть, то тьи гривну положить.	9. Коли б хтось, погрожуючи, вийняв меч, але не утнув ним, то такий має платити гривну.
10. Аще ли ринеть мужъ мужа любо от себе любо к себе, 3 гривне, а видока два выведетъ; или будетъ варяг или колбяг, то на роту.	10. Якщо ж чоловік штовхне чоловіка від себе чи до себе, то має сплатити 3 гривни, коли потерпілий виставить на суді двох свідків, але якщо потерпілим буде варяг, чи колбяг, то йому достатньо присягнути і не вести свідків.
11. Аще ли челвдин съкрыет- ся любо у варяга, любо у кольбя- га, а его за три дни не выведутъ, а познаютъ и в третий день, то изымати ему свои челядин, а 3 гривне за обиду.	11. Якщо челядин втече і сховається у варяга або у кол- бяга і ті його протягом трьох днів не повернуть законному власнику, то упізнавши його на третій день, господар повертає челядина собі, а переховувач має заплатити 3 гривни за образу.
12. Аще кто поедеть на чю- жем коне, не прощав его, то положити 3 гривне.	12. Якщо хтось поїде на чужому коні, не спитавши дозволу у власника, то нехай заплатить 3 гривни.
13. Аще поиметь кто чюжь конь, любо оружие, любо порт,	13. Якщо хтось украде чужого коня, зброю або одяг, і господар

а познаетъ в своемъ миру, то взяти ему своє, а 3 гривне за обиду.	упізнає крадене в своїй общині, то хай він забере своє майно, а злодій сплачує 3 гривни за образу.
14. Аще познаетъ кто, не емлеть его, то не рци ему: мое, но рци ему тако: пойди на свод, где еси взял; или не пойдетъ, то поручника за пять днии.	14. Якщо хтось упізнає у кого- небудь свою річ, яка пропала, то не можна її відібрати зразу і не повинен [власник] говорити при цьому «Це моє», а нехай скаже: «Піди на звід, (і ми з’ясуємо) де ти взяв її». Якщо ж відповідач не піде, то нехай виставить поручителя, який підтвердить, що [сторона] з’явиться на звід не пізніше як через 5 днів.
15. Аже где възыщеть на друзе проче, а он ся запирати почнетъ, то ити ему на извод пред 12 человека; да аще будетъ обидя не вдал будетъ достойно ему свои скот, а за обиду 3 гривне.	15. Якщо хтось намагатиметься стягнути з кого-небудь борг чи рештки майна, а той почне відпиратись, то слід йому іти з відповідачем на суд з 12 осіб; і якщо з’ясується, що боржник зловмисно не віддавав предмет позову, то за шукану річ належить йому сплатити грішми і, крім того, 3 гривни винагороди потерпілому.
16. Аще кто челядин пояти хощеть, познав свои, то к оному вести, у кого то будетъ купил, а той ся ведетъ ко другому, даже дойдетъ до третьего, то рци третьему: вдай ты мне свои челядин, а ты своего скота* ищи при видоце.	16. Якщо власник, розпізнавши свого зниклого челядина, захоче повернути його, то йому потрібно відвести його до того, у кого було куплено, а той відправляється до попереднього перекупника, і коли дійдуть до третього, то нехай господар скаже йому: «Ти віддай мені мого челядина, а свої гроші шукай при свідках».
17. Или холоп ударить свободна мужа, а бежить в хором, а господин начнетъ не дати его, то холопа пояти, да платить господин за нь 12 гривне; а за тым где его налезуть удареныи той мужъ, да бьютъ его.	17. Якщо холоп ударить вільного чоловіка і втече в хороми, а господар не захоче його видати, та власник може утримувати його у себе, але має заплатити за нього 12 гривен; а після того, якщо побитий чоловік де-не- будь зустріне холопа, то теж може побити його.

¹ Туг у значенні «гроші».

18. А иже изломить копье, любо щит, любо порт, а начнетъ хотети его деръжати у себе, то приати скота у него; а иже есть изломил, аще ли начнеть приметати, то скотом ему заплатити, колько дал будеть на нем.	18. А якщо хтось зламає спис, чи щит або зіпсує одяг, і господар захоче їх [зіпсовані речі] залишити у себе, то за псування одержує компенсацію грішми; якщо ж власник відмовиться від поламаного, то йому належить заплатити грошима стільки, скільки він сам заплатив за цю річ, купуючи її.
[Правда Ярославичей] Правда уставлена рускои земли, егда ся съвокупил Изяс- лав, Всеволод, Святослав, Koc- нячко, Перенег, Микыфор Кыянин, Чюдин Микула.	[Правда Ярославичів] Закон Руської Землі впорядкований, коли зібралися Ізяслав, Всеволод, Святослав, Коснячко, Переніг, Микифор Киянин, Чудин Микула.
19. Аще убьють огнищанина в обиду, то платити за нь 80 гривен убиици, а людем не надобе; а в подъездъном княжи 80 гривен.	19. Якщо уб’ють огнищанана навмисно, але без корисних мотивів, то убивця платить 80 гривен, а люди [общинники] можуть не допомагати йому у виплаті. А за убивство княжого під’їзного теж платити 80 гривен.
20. А иже убьють огнищанина в разбои, или убийца не ищутъ, то вирное платити, в ней же вири голова начнеть лежати.	20. А якщо уб’ють огнищанина під час розбійного нападу умисно, з метою грабежу, а вбивцю люди не будуть шукати, то [дику] виру платить та община, де знайдено вбитого.
21. Аже убьють огнищанина у клети, или у коня, или у говяда, или у коровье татьбы, то убити в пса место; а то же покон и тавуницу.	21. Якщо ж уб’ють огнищанина при крадіжці, тобто коли він сам крав у домі, або коня, або теля, або корову, то нехай уб’ють його, як собаку. Так діяти і при вбивстві тіуна.
22. А в княжи тивуне 80 гривен.	22. За вбивство княжого тіуна із вбивці стягується штраф у 80 гривен.
23. А конюх старый у стада 80 гривен, яко уставил Изяслав в своем конюсе, его же убиле Дорогобудьци.	23. А за вбивство старшого конюха при табуні, платити 80 гривен, як установив [князь] Ізяслав за свого конюха, коли його теж убили дорогобужці.

24. А в сельском старосте княжи и в ратаинем 12 гривне.	24. За вбивство княжого сільського старости чи наглядача за польовими роботами платити 12 гривен.
25. А в рядовници княже 5 гривен.	25. А за вбивство княжого рядовича платити 5 гривен.
26. А в смерде и в холопе 5 гривен.	26. А за вбитого смерда чи холопа платити 5 гривен.
27. Аще роба кормилица любо кормиличиц, 12.	27. Якщо вбито рабиню-го- дувальницю, чи годувальника, то платити 12 гривен.
28. А за княжь конь, иже той с пятном, 3 гривне, а за смердеи 2 гривне, за кобылу 60 резан, а за вол гривну, а за корову 40 резан, а третьякъ 15 кун, а за лоньщину пол гривне, а за теля 5 резан, за яря ногата, за боран ногата.	28. А за княжого коня з тавром платити 3 гривни, а за коня смерда — 2 гривни. За кобилу — 60 резан, а за вола — гривну, а за корову — 40 резан, а за трирічну корову — 15 кун, за річну — півгривни, за теля — 5 резан, за ягня — ногата, за барана — ногата.
29. А оже уведеть чюжь холоп любо робу, платити ему за обиду 12 гривне.	29. А якщо хто-небуть украде чужого холопа чи рабиню, то він заплатить за образу 12 гривен.
ЗО. Аще же приидеть кровав мужъ любо синь, то не искати ему послуха.	ЗО. Якщо ж на суд прийде побитий до крові чи в синцях чоловік, то свідків йому не шукати.
31. А иже крадетъ любо конь, любо волы, или клеть, да аще будетъ един крал, то гривну и тридесят резан платити ему; или их будеть 18, то по три гривне и по 30 резан платити мужеви.	31. Якщо ж вкрадуть коня чи волів, або обкрадуть комору, і при цьому буде красти один, то платити йому гривну і 30 резан; коли ж злодіїв буде 18, то платити кожному з них скривдженому по 3 гривни і по ЗО резан.
32. А в княже борти 3 гривне, любо пожгутъ любо изудруть.	32. Якщо спалять князівську борть, або вкрадуть бджіл, то сплатити 3 гривни.
33. Или смерд умучать, а без княжа слова, за обиду 3 гривны; а в огнищанине, и в тивунице, и в мечници 12 гривъне.	33. За самовільне катування смерда без княжого дозволу, заплатити 3 гривни штрафу. За катування огнищанина, тіуна чи мечника сплатити 12 гривен.

34. А иже межу переоретъ любо перетес, то за обиду 12 гривне.	34. А якщо розорють польову межу чи зрубають межовий стовп, то заплатять 12 гривен за образу.
35. А оже лодью украдетъ, то за лодью платити ЗО резан, а продажи 60 резан.	35. А хто вкраде човна, заплатить господареві 30 резан за човен і 60 резан штрафу князеві.
36. А в голубе и в курято 9 кун, а в утке, и в гусе, и в жераве, и в лебеди ЗО резан; а продажи 60 резан.	36. А за крадіжку голуба і курки 9 кун. А за качку, гусака, журавля чи лебедя сплатити 30 резан власнику і 60 резан штрафу князеві.
37. А оже украдуть чюжь пес, любо ястреб, любо сокол, то за обиду 3 гривны.	37. А коли вкрадуть чужого собаку, яструба чи сокола то сплатити 3 гривни штрафу.
38. Аще убьютъ татя на своем дворе, любо у клети, или у хлева, то той убит; аще ли до света держать, то вести его на княжь двор; а, оже ли убьють, а люди будутъ видели связан, то платати в немь.	38. Якщо уб’ють крадія на своєму ж подвір’ї, або біля комори, або біля хліву, — то за це не несуть відповідальність як за вбивство. Якщо ж злодія тримали до світанку, то потрібно привести його на княжий двір до суду. Коли ж крадія уб’ють, а люди бачили його вже зв’язаним, то [вбивці] мають сплатити за його убивство штраф.
39. Оже сено крадутъ, то 9 кун; а в дровех 9 кун.	39. Коли покрадуть сіно, то платять 9 кун, і за дрова також 9 кун.
40. Аже украдутъ овъцу, или козу, или свинью, а их будетъ 10 одину овъцу украле, да положатъ по 60 резан продажи; а хто изимал, тому 10 резан.	40. Якщо вкрадуть вівцю, козу або свиню, і при цьому злодіїв було 10, то хоч би вони разом і одну худобину украли, нехай кожен з них платить по 60 резан штрафу. А той, хто схопив злодюг, одержує 10 резан винагороди.
41. А от гривни мечнику куна, а в десятину 15 кун, а князю 3 гривны; а от 12 гривну емъцю 70 кун, а в десятину 2 гривне, а князю 10 гривен.	41. При штрафові у 3 гривни понад те мечнику заплатити 15 кун, за десятину — 15 кун, а князю 3 гривни. При штрафі в 12 гривен, той хто привів злодія одержує з нього 70 кун, в десятину сплачується 2 гривни, а князю з тієї суми 10 гривен.

42. Асе покон вирныи: вир- нику взяти 7 ведор солоду на неделю, тьже овен любо полот, или две ногате; а в среду резану въже сыры, в пятницу тако же; а хлеба по кольку могутъ ясти, и пшена; а кур по двое на день; коне 4 поставити и сути им на рот, колько могутъ зобати; а вирнику 60 гривен и 10 резан и 12 веверици; а переде гривна; или ся пригоди в говение рыбами, то взяти за рыбы 7 резан; ть всех кун 15 кун на неделю; а борошна колько могутъ изьясти; до недели же виру сберугь вирници. То ти урок Ярославль.

43. А се урок мостьников: аще помостивше мост, взяти от дела ногата, а от городници ногата; аще же будетъ ветхаго моста подтвердити неколико доек или 3, или 4, или 5, то тое же.

42. А ось норми для збору вир: вирнику взяти на тиждень 7 відер солоду, окрім того барана або півтуші м’яса, чи грошима 2 ногата; а в середу резану і три сира; в п’ятницю стільки ж; хліба і пшона давати стільки зможуть з’їсти, а в скоромні дні давати по 2 курки на день. Якщо вирник поставить на постій 4 коней, то давати їм корму стільки з’їдять. А вирнику взяти 16 гривен 10 резан і 12 вивериць та при в’їзді в округу гривну. Під час посту давати йому рибу або 7 резан взамін. Все означене має скласти 15 кун на тиждень, а борошна давати стільки зможуть з’їсти і доти, поки вирники не зберуть виру. Такі норми Ярослава.

43. А така плата мостобудів- ничим. Коли вони збудують міст, то нехай візьмуть після закінчення робіт ногату та від кожної опори моста по ногаті, стільки ж коли ремонтуватимуть старий міст, хоч би й кількома дошками: 3-ма, 4-ма, або 5-ма.

Текст «Руської правди» в літописах

<< | >>

↑

Источник: Заруба Віктор Миколайович. Держава і право Київської та Галицько-Волинської Русі (Кінець VlII ст. — початок XIV ст.) Навчальний посібник .2001. .200

Еще по теме РУСЬКА ПРАВДА (Коротка редакція за Академічним списком):

- Археология - Великая Отечественная Война (1941 - 1945 гг.) - Всемирная история - Вторая мировая война - Давня історія України (до VI ст.) - Древняя Русь - Историография и источниковедение России - Историография и источниковедение стран Европы и Америки - Историография и источниковедение Украины - Историография, источниковедение - История Австралии и Океании - История аланов - История Византии - История Древнего Востока - История Древнего Рима - История Казахстана - История кинематографа - История Новейшего времени - История Нового времени - История первобытного общества - История Р. Беларусь - История России - История средних веков - История стран Азии и Африки - История стран Европы и Америки - Історія України - Музееведение - Новейшая история России - Палеонтология - Первая мировая война - Ранний железный век - Украина в XVI - XVIII вв - Украина в составе Российской и Австрийской империй - Україна в середні століття (VII-XV ст.) - Энеолит и бронзовый век -

- Антропология - Астрономия - Безопасность жизнедеятельности - Библиотечное дело - Биология - Военное дело - География - Зоология - История - Конфликтология - Культурология - Литература - Математика - Медицина - Педагогика - Политология - Право России - Право України - Психология - Религоведение - СМИ и журналистика - Социология - Технические науки - Транспорт - Физика - Философия - Финансы - Экология - Экономика - Этнография и демография - Юриспруденция - Языкознание -