16.МПДО

Модифікований опитувальник для ідентифікації типів акцентуацій характеру у підлітків

Слід зазначити, що при всіх своїх перевагах опитувальник А.Е Личко шкільними психологами використовується дуже рідко, в основному - через складність і необхідність великих тимчасових витрат (від 1 до 1,5 години на одну людину).

Опитувальник включає 143 твердження, складових 10 діагностичних і одну контрольну шкалу (шкалу брехні). У кожній шкалі по 13 тверджень. Твердження в тексті опитувальника пред'являються у випадковому порядку. Діагностуються гіпертімний, циклоїдний, лабільний, астено-невротичний, сенситивний, тривожно-педантичний, інтровертірованний, збудливий, демонстративний і нестійкий типи.

Порядок заповнення опитувальника і підрахунку балів викладений в Інструкції для обстежуваних. Інструкція: Вам запропоновано ряд тверджень. Прочитавши уважно кожне твердження, вирішите: типово, характерно це для вас чи ні. Якщо так, то відзначте номер цього твердження на бланку відповідей, якщо немає, просто пропустіть цей номер. Чим точніше і щире будуть ваші вибори, тим краще ви дізнаєтеся ваш характер.

На підставі зібраного матеріалу, окремо по кожному типу акцентуації, визначено мінімальне діагностичне число (МДЧ), що представляє собою нижню межу довірчого інтервалу (6; 24), яка розраховується за формулою

МДЧ=М-RN*W, де М - середній по вибірці бал даного типу акцентуації; Rn-табличний коефіцієнт; W-розмах даних.

Мінімальні діагностичні числа (МДЧ):

Гипертімний тип - 10; Циклоїдний тип - 8; Лабільний тип - 9; Астено-невротичний тип - 8; Сензитивний тип - 8; Тривожно-педантичний гіп - 9; Інтровертований тип - 9; Збудливий тип - 9; Демонстративний тип - 9; Нестійкий тип - 10; Контрольна шкала - 4.

Контрольна шкала інтерпретується подібно такий же шкалі в дитячому варіанті опитувальника Айзенка.

Правила ідентифікації типів:

1. Якщо МДЧ досягнуто або перевищено тільки по одному типу, то діагностується цей тип.

2 Якщо МДЧ перевищено за кількома типами, то діагностується:

а) у разі нижче перерахованих поєднань - змішаний тип: ГЦ, ГД, ГЛ, ЦЛ, ЛА,ЛС, ЛД, ЛН, АС, АТ, АД,СТ, СИ, ТИ, ИВ, ИД, ИН, ВД, ВН, ДН.

Інші поєднання, отримані по МПДО, повинні бути визнані непоєднуваними (що доведено клінічними спостереженнями). Наприклад, гіпертімний і інтровертіроваіний тип, сенситивний і збудливий, і т.д.

б) Якщо з якомусь типу набрано балів на 4 більше, ніж по інших типах, то останні не діагностуються, навіть якщо поєднання сумісно.

в) В "випадку несумісних сполучень діагностується той тип, на користь якої набрано більше балів.

г) Якщо відносно двох несумісних типів мається однакову кількість балів, то для виключення одного з них необхідно керуватися наступними правилами домінування (зберігається тип, вказаний після знаку рівності):

3. Якщо МДЧ досягнуто або перевищено щодо кількох типів і за правилом 2 їх не вдається скоротити до двох, то тоді відбираються два типи з найбільшим числом балів, після чого керуються правилом 2.

4. Якщо по контрольній шкалі отримано понад 4 балів, то, як вже зазначалося, до шкали демонстративності додається 1 бал, якщо більше 7 - додається відповідно 2 бали. Однак, якщо після цього демонстративний тип не діагностується, результати обстеження визнаються недостовірними і щодо даного підлітка його треба повторити.

Досягнення чи перевищення МДЧ по тому чи іншому типу плюс представлені вище правила ідентифікації типів гарантуються точність діагностики не менш Р> 0,95.