<<
>>

Вина

— це складова суб'єктивної сторони правопорушення, яка характеризує внутрішній психологічний стан правопорушника, його ставлення до власних протиправних дій і їх негативних наслідків.
Розрізняють дві основні форми вини: навмисність (умисел) і необережність. Розрізняють умисел прямий і непрямий. Необережність поділяється на самовпевненість і недбалість.

Прямий умисел виражається в усвідомленні правопорушником суспільно небезпечного характеру свого діяння, у

передбаченні суспільно небезпечних наслідків і бажанні їх настання.

Непрямий умисел полягає в усвідомленні правопорушником суспільно небезпечного характеру своєї дії чи бездіяльності, у передбаченні суспільно небезпечних наслідків і свідомому їх допущенні.

Самовпевненість виражається в передбаченні правопорушником можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння і легковажним розрахунком їх запобігання.

Недбалість виявляється в непередбаченні правопорушником можливості настання суспільно небезпечних наслідків правопорушення, хоча він міг і повинен був їх передбачати.

<< | >>
Источник: О. В. Бабкіна, К. Г. Волинка. Теорія держави і права у схемах і визначеннях: Навч. посіб. О. В. Бабкіна, К. Г. Волинка . — К.: МАУП,2004. — 144 с.: іл. — Бібліогр.: с. 135-141.. 2004

Еще по теме Вина:

  1. Е.Ф. Борисов. Хрестоматия по экономической теории / Сост. Е.Ф. Борисов. - М.: Юристъ, 2000. - 536 с., 2000