<<
>>

Система звичаєвого права

— це форма регламентації суспільних відносин, що існує у країнах екваторіальної, південної Африки і в Мадагаскарі, базується на державному визнанні природно сформованих соціальних норм, які ввійшли у звичку населення — звичаїв. Міфологічний характер звичаїв, їх множинність і розрізненість не сприяють їх ефективному використанню для створення національних правових систем за типом романо-германської, англо-американської або мусульманської. Нині здійснюється систематизація звичаїв, включення їх у галузеві кодекси, інші нормативні акти. Сучасний стан правового розвитку цих країн можна охарактеризувати як складний перехідний період.

<< | >>
Источник: О. В. Бабкіна, К. Г. Волинка. Теорія держави і права у схемах і визначеннях: Навч. посіб. О. В. Бабкіна, К. Г. Волинка . — К.: МАУП,2004. — 144 с.: іл. — Бібліогр.: с. 135-141.. 2004

Еще по теме Система звичаєвого права:

  1. I. МЕРКАНТИЛИЗМ