СХЕМИ З ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

Теорія держави і права — це система узагальнених знань про основні та загальні закономірності виникнення, розвитку та функціонування держави і права, їх сутність, призначення в суспільстві і подальший розвиток ПРЕДМЕТ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА Загальні і особливі зако-номірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права, їх взаємозв'язок Взаємозв'язок держави і права з іншими сферами суспільного життя (економікою, політикою, культурою, духовністю та ін.) Узагальнення розвитку уявлень про державу і право та їх систематизація ОБ'ЄКТ ЮРИДИЧНОЇ Предмет теорії держави і права НАУКИ ЄДНІСТЬ І ДУАЛІЗМ ПРЕДМЕТА ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ПРАВА

СУСПІЛЬНІ НАУКИ, ЩО ВИВЧАЮТЬ ДЕРЖАВУ І ПРАВО

Філософія Юриспруденція Соціологія Політологія

Історія Економічна теорія Соціальна психологія СИСТЕМА ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ Науки, що Історико- теоретичні науки Галузеві науки Прикладні науки Міжгалузеві науки вивчають міжнародне та зарубіжне право • Теорія • Конституційне • Криміналі • Господарсь • Міжнародне держави право стика ке право публічне і права • Адміністративне • Судова • Природо право • Історія право медицина охоронне • Міжнародне держави • Фінансове право • Судова право приватне і права • Цивільне право психіатрія право • Історія • Сімейне право • Судова • Конститу політич • Трудове право статистика ційне право них • Кримінальне • Юридична зарубіжних і правових право психологія країн вчень • Цивільне процесуальне право

Кримінально- процесуальне право

Виправно- трудове право та ін. • Порівняльне правознавство

ЗВ'ЯЗОК ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА З ЮРИДИЧНОЮ ПРАКТИКОЮ ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ¦« >¦ ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА ФУНКЦІЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

• онтологічна

• гносеологічна

• евристична

• методологічна

• політична

• ідеологічна

• практично-прикладна

• прогностична

• системоутворювальна

• комунікативна

• навчальна

• аксіологічна МЕТОДОЛОГІЯ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА НАУКА ПРО МЕТОДИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА СИСТЕМА МЕТОДІВ, ПІДХОДІВ, ПРИНЦИПІВ І ПРИЙОМІВ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ ДЕРЖАВНО-ПРАВОВОЇ ДІЙСНОСТІ

СТРУКТУРА МЕТОДОЛОГІЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ФІЛОСОФСЬКІ ПІДХОДИ МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ ЛОГІЧНІ ПРИЙОМИ НАУКОВІ МЕТОДИ • емпіричний

раціональний • історизму

всебічності

комплексності • аналіз і синтез

індукція і дедукція

класифікація

узагальнення • загальнонаукові

часткові

спеціальні

спеціально- юридичні НАУКОВІ МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАГАЛЬНО- НАУКОВИЙ ЧАСТКОВІ СПЕЦІАЛЬНІ СПЕЦІАЛЬНО- ЮРИДИЧНІ • діалектичний • системний

структурний

функціональний

кількісного і якісного аналізу

порівняльний

експерименталь-ний

моделювання • психологічний

конкретно- соціологічний

статистичний

кібернетичний

математичний та ін. • формально- юридичний

порівняльно- правовий

державно- правового моделювання

державно- правового експерименту

судової статис-тики

тлумачення норм права та ін.

Розділ 2.

СУСПІЛЬСТВА, ДЕРЖАВИ І ПРАВА ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА СУСПІЛЬНІ ІНСТИТУТИ СОЦІАЛЬНА ВЛАДА СОЦІАЛЬНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СУСПІЛЬНІ ІНСТИТУТИ НЕПОЛІТИЧНІ ПОЛІТИЧНІ • родова община

плем'я

релігійні об'єднання

кооперативи

підприємства

профспілки • держава

політичні партії

політичні рухи • ПРИЗНАЧЕННЯ ВЛАДИ В СУСПІЛЬСТВІ

надання суспільству організованості

забезпечення цілісності суспільства

консолідація суспільства

забезпечення порядку в суспільстві ВИДИ ВЛАДИ НЕПОЛІТИЧНА ПОЛІТИЧНА • суспільна первісна

економічна

релігійна

голови сім'ї

корпоративна • державна

інших суб'єктів політичної системи СОЦІАЛЬНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНЕ НОРМАТИВНЕ здійснюється за допомогою індивідуальних розпоряджень здійснюється за допомогою соціальних норм

СТРУКТУРА ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ • Політичні інститути та органі- зації • Політична діяльність • Політичні відносини • Політичні норми • Політичні принципи • Політичні традиції • Політична свідомість • Політична культура • Засоби масової інформації • ОЗНАКИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

автономія індивідів від надмірного втручання з боку держави

свобода індивідів

відкритість

пріоритет прав і свобод людини й громадянина

політичний, економічний та ідеологічний плюралізм СТРУКТУРА ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА СОЦІАЛЬНА СФЕРА ЕКОНОМІЧНА СФЕРА ПОЛІТИЧНА СФЕРА ДУХОВНА СФЕРА • Інститут родини, виховання, освіти

Добровільні суспільні об'єднання за інтересами • Вільний ринок

Багатоманітність і рівноправність форм власності • Свобода політич-ного самовираження

Багатопартійність • Освіта

Наука

Культура

Інформаційна ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК СУСПІЛЬСТВА, ДЕРЖАВИ І ПРАВА СУСПІЛЬСТВО ПРАВО ДЕРЖАВА •

ТЕОРІЇ ВИНИКНЕННЯ ДЕРЖАВИ

ТЕОЛОГІЧНА

ПАТРІАРХАЛЬНА

ПАТРИМОНІАЛЬНА

ОРГАНІЧНА

ЗАВОЮВАННЯ (НАСИЛЬСТВА)

ПСИХОЛОГІЧНА

СУСПІЛЬНОГО ДОГОВОРУ

ГІДРАВЛІЧНА (ІРИГАЦІЙНА)

ІСТОРИКО-МАТЕРІАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕРВІСНОГО СУСПІЛЬСТВА Соціальна організація Економічна сфера Влада Соціальне регулювання • Родова община

Колективізм • Привласнення

Зрівняльний розподіл • Суспільна влада

Загальні збори

Старійшини • Мононорми • ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ДЕРЖАВИ

перехід від привласнювальної економіки до відтворювальної

три поділи праці

удосконалення знарядь праці

підвищення продуктивності праці

поява надлишкового продукту

поява приватної власності

виникнення патріархальної сім'ї

збільшення чисельності населення

перехід до осілого способу життя

потреба в досконаліших формах управління

в умовах соціально неоднорідного суспільства

поява об'єктивної можливості матеріально утримувати верству людей, які не займаються фізичною працею ШЛЯХИ ВИНИКНЕННЯ ДЕРЖАВИ СХІДНИЙ ЗАХІДНИЙ АНТИЧНИЙ ЗАХІДНО- І СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ

Розділ 4.

наявність публічної політичної влади, якій повинні підкорятися всі, хто перебуває на території держави

наявність апарату управління і примусу

територіальна організація населення

державний суверенітет

нерозривний зв'язок із правом

наявність податкової системи

офіційна державна символіка ДЕРЖАВНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ ВНУТРІШНІЙ ЗОВНІШНІЙ верховенство, самостійність, повнота і неподільність державної влади в межах території незалежність і рівноправність у відносинах з іншими державами ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ДЕРЖАВИ І ПРАВА ДЕРЖАВА закріплює загальнообов'язковість права, забезпечує його дію ПРАВО юридично оформлює державу, надає державній владі легітимності •

ОЗНАКИ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ

Основні напрями діяльності держави

Вираження класової і загальносоціальної сутності та призначення держави

Засіб вирішення завданнь держави

Управлінський характер

Наявність певних форм і здійснення певними методами

Об'єктивний та історично зумовлений характер КЛАСИФІКАЦІЯ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ За часом дії • постійні

тимчасові За об'єктом • політичні

економічні

ідеологічні

соціальні та ін. За принципом поділу влади • законодавчі

виконавчі

судові За сферами політичної спрямованості • внутрішні

зовнішні За ступенем суспільної значущості • основні

неосновні (додаткові) За причинами виникнення • класові

загальносоціа- льні

ФОРМИ ЗДІЙСНЕННЯ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ ПРАВОВІ НЕПРАВОВІ (ОРГАНІЗАЦІЙНІ) • правотворча

правовиконавча

правоохоронна • організаційно-регламентуюча

організаційно-господарська

організаційно-ідеологічна МЕТОДИ ЗДІЙСНЕННЯ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ • переконання • примус • рекомендація • стимулювання • заохочення • прогнозування • планування та ін.

ТИПОЛОГІЯ ДЕРЖАВ ЗА ГЕОГРАФІЧНИМ ПОЛОЖЕННЯМ (Ж. БОДЕН) Північні Південні Середні

ТИПОЛОГІЯ ДЕРЖАВ ЗА ТИПОМ ДЕРЖАВНОГО РЕЖИМУ

Східні, західні, змішані

Стародавні, середньовічні, сучасні

Аграрні, промислові, науково-технічні

Первинні, вторинні

Доіндустріальні, індустріальні, постіндустріальні

Локальні, особливі, сучасні

Єгипетська, китайська, західноєвропейська, православна, арабська, мексиканська, сирійська, далекосхідна та інші — загалом 26 (А.

СТРУКТУРА ФОРМИ ДЕРЖАВИ

ФОРМА ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ ФОРМА ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ ТИП ДЕРЖАВНОГО РЕЖИМУ ФОРМИ ДЕРЖАВИ ЗА АРИСТОТЕЛЕМ "ПРАВИЛЬНІ" "НЕПРАВИЛЬНІ" • Монархія

Аристократія

Демократія • Тиранія

Олігархія

Охлократія ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ ТА ЇХ ОЗНАКИ МОНАРХІЯ РЕСПУБЛІКА • На чолі держави стоїть монарх

Влада монарха передається у спадщину

Влада монарха здійснюється довічно

Монарх не несе юридичної відповідальності за свої дії • Розподіл державно-владних повноважень між законодавчою, виконавчою і судовою гілками влади

Виборність

Колегіальність

Відносна короткостроковість виконання повноважень

Відповідальність представників влади за свої дії ВИДИ МОНАРХІЙ АБСОЛЮТНА (НЕОБМЕЖЕНА) КОНСТИТУЦІЙНА (ОБМЕЖЕНА) Дуалістична Парламентська ВИДИ РЕСПУБЛІК ПРЕЗИДЕНТСЬКА ПАРЛАМЕНТСЬКА ЗМІШАНА

ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ ТА ЇХ ОЗНАКИ УНІТАРНА ФЕДЕРАТИВНА • Централізм, єдність і неподільність

Відсутність ознак суверенітету в адміністративно- територіальних одиниць

Єдина система вищих органів державної влади

Єдине громадянство

Єдина система законодавства

Єдина судова система • Децентралізація

Певні ознаки суверенітету у суб'єктів федерації

Два рівні державного апарату

Подвійне громадянство

Два рівні системи законодавства

Два рівні судової системи ВИДИ УНІТАРНОЇ ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛІЗОВАНА ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНА ВИДИ ФЕДЕРАТИВНОЇ ДЕРЖАВИ НАЦІОНАЛЬНО- ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАТИВНО- ТЕРИТОРІАЛЬНА ВИДИ МІЖДЕРЖАВНИХ ОБ'ЄДНАНЬ • Особиста унія • Реальна унія • Співдружність • Протекторат • Конфедерація • Співтовариство ВИДИ ДЕРЖАВНОГО РЕЖИМУ ДЕМОКРАТИЧНИЙ НЕДЕМОКРАТИЧНИЙ • тоталітарний

авторитарний

фашистський

расистський

військово-диктаторський

ЄДНІСТЬ І ПОДІЛ ВЛАДИ

призначувані За територіальним поширенням владних повноважень • вищі

місцеві За широтою компетенції • загальної компетенції

спеціальної компетенції За принципом розподілу влади • законодавчі

виконавчі

судові За часом функціонування • постійні

тимчасові

Розділ 9.

КЛАСИФІКАЦІЯ СУЧАСНИХ КОНЦЕПЦІЙ ДЕРЖАВИ ПОЛІТОЛОГІЧНІ І СОЦІОЛОГІЧНІ ЮРИДИЧНІ • Теорія солідаризму

Теорія держави загального благоденства

Теорія плюралістичної демократії

Теорія еліт

Теорія конвергенції

Технократична доктрина

Теорія модернізації (модернізму)

Теорія національної держави

Фашистська доктрина • Теорія правової держави

Теорія соціальної держави

Теорія соціально-правової держави ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ І ПРИНЦИПИ СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ що походять від правової держави що походять від соціальної держави • Принцип панування права

Принцип верховенства правового закону

Принцип пріоритетності прав

і свобод людини й громадянина

Принцип поділу влади • Соціально орієнтована ринкова економіка

Всебічне гарантування прав і свобод людини й громадянина

Гарантований державою достатній життєвий рівень

Ефективна система соціального забезпечення

КЛАСИФІКАЦІЯ ОСНОВНИХ ПІДХОДІВ ДО РОЗКРИТТЯ СУТНОСТІ ПРАВА

Залежно від того, що розглядалось як джерело правоутворення

Природно-правова теорія

(природа людини і суспільства)

Позитивістська теорія права

(воля держави)

Залежно від того, що розглядалось як базовий елемент права

Нормативістська теорія права

(норма права)

Психологічна теорія права

(правова свідомість)

Соціологічна теорія права

(правові відносини)

Інтегративне праворозуміння

(органічно поєднує основні положення згаданих концепцій, спираючись на

нормативізм) ОЗНАКИ ПРАВА • є мірою свободи і справедливості • нормативність • регулятивність • загальнообов'язковість • формальна визначеність • забезпеченість можливістю державного примусу • свідомо-вольовий характер • системність • універсальність

ПРИНЦИПИ ПРАВА Соціально-правові (загальносоціальні) Спеціально-правові (спеціально-юридичні) загальноправові міжгалузеві галузеві ФУНКЦІЇ ПРАВА

ЗАГАЛЬНО- СОЦІАЛЬНІ

СПЕЦІАЛЬНО-ЮРИДИЧНІ Регулятивна Охоронна регулятивно- статична регулятивно- динамічна

Розділ 11.

відносини, що відображають індивідуальні інтереси членів суспільства і загальні інтереси суспільства в цілому

відносини, що реалізують взаємні інтереси всіх учасників

відносини, що потребують дотримання певних правил поведінки, обов'язковість яких підкріплена силою держави

АВТОНОМНИЙ

ІМПЕРАТИВНИЙ СПОСОБИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ УПОВНОВАЖЕННЯ (ДОЗВІЛ) ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ЗАБОРОНА ОСНОВНІ МЕТОДИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

ТИПИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАГАЛЬНИЙ ДОЗВІЛ СПЕЦІАЛЬНИЙ ДОЗВІЛ "Дозволено все, що прямо не заборонено законом" "Дозволено лише те, що прямо визначено законом" СТАДІЇ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕМЕНТИ МЕХАНІЗМУ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ І Правотворчість Норма права, закріплена в нормативно-правовому акті ІІ Настання умов, передбачених нормою права Юридичні факти ІІІ Конкретизація прав і обов'язків суб'єктів, передбачених нормою права Правові відносини IV Реалізація суб'єктивних прав та юридичних обов'язків Акти правореалізації

Норми моралі Норми звичаїв Релігійні норми СОЦІАЛЬНІ НОРМИ Корпоративні норми Норми етикету Політичні норми Економічні норми Естетичні норми Норми права • ОЗНАКИ НОРМ ПРАВА, ЩО ВИРІЗНЯЮТЬ ЇХ СЕРЕД ІНШИХ СОЦІАЛЬНИХ НОРМ

загальна обов'язковість

формальна визначеність в офіційних джерелах

зобов'язально-надавальний характер

створення спеціально уповноваженими органами у встановленому законом порядку

системність

забезпеченість можливістю державного примусу СТРУКТУРА НОРМИ ПРАВА Гіпотеза Диспозиція Санкція КЛАСИФІКАЦІЯ ГІПОТЕЗ За будовою • прості • складні • альтернативні За формами вираження • абстрактні • казуальні

За характером припису • уповноважнювальні

зобов'язальні

заборонні За способом викладення • прямі

альтернативні

бланкетні КЛАСИФІКАЦІЯ САНКЦІЙ За галузевою ознакою • кримінально-правові

адміністративно-правові

дисциплінарні

цивільно-правові та ін. За ступенем визначеності • абсолютно визначені

відносно визначені

альтернативні За характером несприятливих для порушника наслідків • правовідновлювальні

каральні СПОСОБИ ВИКЛАДУ НОРМ ПРАВА За характером співвідношення правової норми і статті

нормативно-правового акта • усі елементи норми права включаються

в одну статтю нормативно-правового акта

елементи норми права викладаються

в кількох статтях одного нормативного акта

елементи норми права викладаються

в кількох статтях різних нормативних актів

в одну статтю нормативного акта включається кілька правових норм За особливостями викладу • прямий

відсильний

бланкетний За ступенем узагальнення • абстрактний

казуїстичний

КЛАСИФІКАЦІЯ ПРАВОВИХ НОРМ За суб'єктами правотворчості • створені державою

затверджені на референдумі За місцем у механізмі правового регулювання • установчі

регулятивні

охоронні

забезпечувальні

декларативні

дефінітивні

колізійні

оперативні За предметом регулювання • конституційні

цивільні

кримінальні

адміністративні

трудові та інших галузей права За методом правового регулювання • імперативні

диспозитивні

рекомендаційні

заохочувальні За часом дії • постійні

тимчасові За сферою дії • загальної дії

обмеженої дії

Розділ 13.

ФОРМИ (ДЖЕРЕЛА) ПРАВА. ПРАВОТВОРЧІСТЬ

СТАДІЇ ПРАВОТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ І Передпроектна стадія ІІ Проектування нормативно-правового акта ІІІ Розгляд нормативно-правового акта у правотворчому органі IV Прийняття нормативно-правового акта V Введення в дію, оприлюднення нормативно-правового акта СТАДІЇ ЗАКОНОДАВЧОГО ПРОЦЕСУ І Розробка законопроекту ІІ Подання законопроекту до Верховної Ради в порядку законодавчої ініціативи ІІІ Розгляд законопроекту у профільних комітетах Верховної Ради IV Розгляд закону Верховною Радою (у трьох читаннях) V Прийняття закону і направлення на підпис Президенту VT Оприлюднення закону • ПРАВИЛА І ВИМОГИ ЮРИДИЧНОЇ ТЕХНІКИ

Єдність і точність термінології

Логічна послідовність викладу нормативного матеріалу

Відсутність суперечностей усередині нормативно-правового акта і в системі законодавства загалом

Зрозумілість і доступність мови нормативно-правових актів ОСНОВНІ СИСТЕМНІ КАТЕГОРІЇ ПРАВОЗНАВСТВА СИСТЕМА ПРАВА СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА ПРАВОВА СИСТЕМА СПІВВІДНОШЕННЯ СИСТЕМИ ПРАВА І ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ СИСТЕМА ПРАВА ПРАВОВА СИСТЕМА Відображає внутрішню будову, структуру права Відображає всю правову організацію суспільства загалом ОСНОВНІ ЗАСАДИ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ ПРАВА Внутрішня єдність і цілісність правових норм Диференціація правових норм за галузями, підгалузя- ми та правовими інститутами ПІДСТАВИ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ПРАВОВИХ НОРМ Предмет правового регулювання

(матеріальний критерій) предмет визначає Метод правового регулювання

(юридичний критерій) метод

ГАЛУЗЬ ПРАВА ПІДГАЛУЗЬ ПРАВА ПРАВОВИЙ ІНСТИТУТ КОМПЛЕКСНИЙ ІНСТИТУТ МІЖГАЛУЗЕВИЙ КОМПЛЕКС СИСТЕМА ГАЛУЗЕЙ ПРАВА • Конституційне право • Адміністративне право • Цивільне право • Цивільне процесуальне право • Сімейне право • Трудове право • Фінансове право • Земельне право • Кримінальне право • Кримінально-процесуальне право • Виправно-трудове право СПІВВІДНОШЕННЯ МАТЕРІАЛЬНОГО І ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА МАТЕРІАЛЬНЕ ПРАВО ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВО його зміст становлять принципи і правила поведінки; виражає зміст правового регулювання є формою реалізації норм матеріального права; виражає форми здійснення правового регулювання

КЛАСИФІКАЦІЯ ЮРИДИЧНОГО ПРОЦЕСУ за функціональною ознакою за галузевою ознакою • установчий

правотворчий

правозастосовчий

судовий

контрольний • кримінально-процесуальний

цивільний процесуальний

адміністративно-процесуальний

господарсько-процесуальний

конституційний СПІВВІДНОШЕННЯ ПУБЛІЧНОГО І ПРИВАТНОГО ПРАВА ПУБЛІЧНЕ ПРАВО ПРИВАТНЕ ПРАВО виражає державні, міждержавні та суспільні інтереси захищає приватні інтереси особи в її відносинах з іншими особами та їх добровільними об'єднаннями СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖНАРОДНОГО І НАЦІОНАЛЬНОГО ПРАВА МІЖНАРОДНЕ ПРАВО НАЦІОНАЛЬНЕ ПРАВО відображає загальноприйняті світові стандарти в галузі прав людини, забезпечення миру, взаємовигідного співробітництва держав, розв'язання завдань планетарного характеру у сучасному світі визнається пріоритет міжнародного права над національним

СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА у широкому розумінні у вузькому розумінні Система нормативно-правових актів Система законів БУДОВА СИСТЕМИ ЗАКОНОДАВСТВА Горизонтальна (галузева) За предметом правового регулювання виокремлюють галузі законодавства, що відповідають галузям системи права Вертикальна (ієрархічна) Відображає ієрархію органів державної влади, що визначає ієрархію нормативно-правових актів за їх юридичною чинністю Федеративна Притаманна державі з федеративною формою державного устрою. Розрізняють два рівні системи законодавства: федеральне законодавство і законодавство суб'єктів федерації Комплексна Складається на основі певного об'єкта правового регулювання і особливостей державного управління в цій сфері СПІВВІДНОШЕННЯ СИСТЕМИ ПРАВА І СИСТЕМИ ЗАКОНОДАВСТВА СИСТЕМА ПРАВА СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА • виражає внутрішню будову, структуру права

первинним елементом є правова норма

має об'єктивний характер

в основу покладено предмет і метод правового регулювання • виражає зовнішню форму організації джерел права

первинним елементом є норматив-но-правовий акт

має суб'єктивний характер

в основу покладено предмет правового регулювання

ВИДИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ЗАКОНИ ПІДЗАКОННІ АКТИ Конституція, закони, кодекси Укази Президента, постанови уряду, акти міністерств, відомств, місцевих органів управління • ОЗНАКИ ЗАКОНУ

приймається тільки вищими представницьким органом державної влади — парламентом або шляхом референдуму

регулює основні, найважливіші суспільні відносини

має вищу юридичну силу

встановлює загальні правила поведінки, обов'язкові для всіх громадян, державних органів, громадських організацій, посадових осіб

вирізняється стабільністю

приймається в особливому порядку, передбаченому Конституцією і регламентом парламенту

має певну структуру, потребує особливого оформлення СТРУКТУРА ЗАКОНУ • Найменування органу, що прийняв закон • Назва закону • Преамбула закону • Нормативно-правовий зміст • Наслідки недотримання закону • Скасування законом інших норматив- но-правових розпоряджень • Набрання чинності • Підпис відповідної посадової особи ЧИННІСТЬ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ у часі у просторі за колом осіб

ДІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА В ЧАСІ набирає чинності втрачає чинність зворотна дія • з календарної дати, вказаної в акті

з настанням обставин, вказаних в акті

за загальними правилами після закінчення певного передбаченого законом часу з дня офіційного оприлюднення • із закінченням терміну, на який акт було прийнято

у результаті прямої вказівки на скасування

у результаті прийняття нового акта рівної чи вищої юридичної сили, що регулює це саме коло суспільних відносин

у результаті застаріння акта у зв'язку зі зникненням обставин, що підлягали регулюванню • не має зворотної сили, діє тільки відносно обставин і випадків, що виникли після введення його в дію. Винятком є закон, що пом'якшує або скасовує юридичну відповідальність ДІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА У ПРОСТОРІ ТЕРИТОРІАЛЬНА ЕКСТЕРИТОРІАЛЬНА ДІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА ЗА КОЛОМ ОСІБ ЗАГАЛЬНА СПЕЦІАЛЬНА ОБМЕЖЕНА поширюється на всіх без винятку суб'єктів (громадян, іноземців, осіб без громадянства, що перебувають на території держави) поширюється тільки на певні категорії суб'єктів (наприклад, на суддів, народних депутатів, пен-сіонерів) не поширюється на ди-пломатичних представників зарубіжних держав, які є носіями дипломатичного імуні-тету ФОРМИ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ОБЛІК ІНКОРПОРАЦІЯ КОНСОЛІДАЦІЯ КОДИФІКАЦІЯ

ОЗНАКИ ПРАВОВИХ ВІДНОСИН • мають суспільну значущість • нерозривно пов'язані з нормами права, виникають і здійснюються на їх основі • індивідуалізовані, виникають між конкретними учасника- ми • сторони правовідносин мають суб'єктивні права і юридичні обов'язки • мають свідомо-вольовий характер • охороняються державою і забезпечуються можливістю державного примусу СТРУКТУРА ПРАВОВИХ ВІДНОСИН СУБ'ЄКТИ ОБ'ЄКТИ ЮРИДИЧНІ ФАКТИ Учасники правових відносин, які мають суб'єктивні права і юридичні обов'язки Суспільні блага, з приводу яких суб'єкти вступають у правові відносини Юридичні підстави виникнення, зміни або припинення правових відносин

ЮРИДИЧНИЙ ЗМІСТ ПРАВОВИХ ВІДНОСИН СУБ'ЄКТИВНЕ ПРАВО (належить уповноваженій стороні) ЮРИДИЧНИЙ ОБОВ'ЯЗОК (належить зобов'язаній стороні) • Право на юридичні дії

Право вимагати від іншої сторони виконання обов'язку

Право вдаватись до державного примусу в разі невиконання обов'язку зобов'язаною стороною добровільно

Можливість користуватись на основі суб'єктивного права певним соціальним благом • Необхідність здійснювати в інтересах уповноваженої сторони певні дії або утримуватись від них

Необхідність відреагувати на законні вимоги уповноваженої сторони

Необхідність нести відповідальність за невиконання законних вимог уповноваженої сторони

Необхідність не перешкоджати уповноваженій стороні користуватись благом, на яке вона має право СУБ'ЄКТИ ПРАВОВИХ ВІДНОСИН ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКТИВНІ • громадяни

іноземці

особи без громадянства

особи з подвійним громадянством • держава

державні органи і установи

громадські об'єднання

адміністративно-територіальні одиниці та їх населення

виборчі округи

релігійні організації

промислові підприємства

КЛАСИФІКАЦІЯ ПРАВОВИХ ВІДНОСИН За функціональною спрямованістю норм права • регулятивні

охоронні За рівнем індивідуалізації суб'єктів • відносні

абсолютні

загальнорегулятивні За галузями права • конституційні

адміністративні

цивільні

цивільні процесуальні

фінансові

шлюбно-сімейні

трудові

кримінально-правові

кримінально-процесуальні

господарсько-процесуальні та ін. За кількістю суб'єктів • прості

складні За розподілом прав і обов'язків між суб'єктами • односторонні

двосторонні За волевиявленням сторін • договірні

управлінські За тривалістю • короткострокові

довгострокові СТРУКТУРА ПРАВОСУБ'ЄКТНОСТІ ПРАВОЗДАТНІСТЬ ДІЄЗДАТНІСТЬ ДЕЛІКТОЗДАТНІСТЬ •

Матеріальні об'єкти — предмети матеріального світу, створені природою або людиною

Нематеріальні особисті блага — життя, честь і гідність, здоров'я, недоторканність, безпека

Продукти духовної та інтелектуальної творчості — твори літератури, мистецтва, живопису, музики, наукові винаходи, раціоналізаторські пропозиції та ін.

Дії суб'єктів

Цінні папери, офіційні документи — паспорти, дипломи, сертифікати, гроші, лотерейні білети

ОЗНАКИ ЮРИДИЧНИХ ФАКТІВ

конкретність

соціальне значення

об'єктивованість назовні

свідчать про наявність або відсутність певних явищ матеріального світу

передбачені нормами права

зумовлюють юридичні наслідки — виникнення, зміну або припинення правових відносин КЛАСИФІКАЦІЯ ЮРИДИЧНИХ ФАКТІВ За юридичними наслідками • правоутворюючі

правозмінюючі

правоприпиняючі За складом • прості

складні За тривалістю • одноактні

тривалі За відношенням до волі суб'єкта правовідносин • події

діяння (дії та бездіяльність) За характером правової поведінки • правомірні

неправомірні •

ОЗНАКИ ПРАВОРЕАЛІЗАЦІЇ

здійснюється на основі правових норм

підкріплюється гарантіями з боку держави

завжди пов'язана винятково з правомірною поведінкою

має вольовий характер ФОРМИ ПРАВОРЕАЛІЗАЦІЇ БЕЗПОСЕРЕДНЯ ЗА УЧАСТЮ ДЕРЖАВИ Виконання Дотримання Використання Застосування • ОЗНАКИ ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ

здійснюється тільки відповідними державними органами або за їх дорученням іншими організаціями

має державно-владний характер, здійснюється від імені держави або уповноважених нею суб'єктів і є обов'язковим для всіх адресатів

здійснюється в певних процесуальних формах

завершується виданням правозастосовчого акта

взаємодіє з іншими формами реалізації (виконанням, дотриманням, використанням) ВИДИ ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ ОПЕРАТИВНО-ВИКОНАВЧЕ ПРАВООХОРОННЕ

СТАДІЇ ПРАВОЗАСТОСОВЧОГО ПРОЦЕСУ І Встановлення та аналіз фактичних обставин справи ІІ Юридична кваліфікація ІІІ Тлумачення норми права IV Прийняття рішення у справі V Доведення змісту прийнятого рішення до відома заінтересованих державних органів, посадових та інших осіб і настання фактичних обставин, завдяки яким норма права реалізується СПІВВІДНОШЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО І ПРАВОЗАСТОСОВЧОГО АКТІВ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ АКТ АКТ ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВА • видаються спеціально уповноваженими органами

видаються у встановленому законодавством порядку

мають обов'язковий характер

гарантуються державою, тобто можливістю застосування нею примусу • містить правові норми

має загальний характер

розрахований на багаторазове виконання • містить індивідуальні розпорядження

адресований конкретним суб'єктам

має одноразову чинність ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ ПРАВА З'ЯСУВАННЯ ЗМІСТУ ПРАВОВОЇ НОРМИ РОЗ'ЯСНЕННЯ ЗМІСТУ ПРАВОВОЇ НОРМИ

ПРИЙОМИ (СПОСОБИ) ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ ПРАВА

Текстове (граматичне) Систематичне

Історико-нолітичне Логічне

Спеціально-юридичне ВИДИ ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ ПРАВА ЗА ОБСЯГОМ Буквальне Розширювальне Обмежувальне ВИДИ ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ ПРАВА ЗА СУБ'ЄКТАМИ офіційне неофіційне нормативне казуальне • повсякденне

професійне

доктринальне • автентичне

легальне • судове

адміністративне ЗАСОБИ ПОДОЛАННЯ ПРОГАЛИН У ЗАКОНОДАВСТВІ АНАЛОГІЯ ЗАКОНУ АНАЛОГІЯ ПРАВА •

Розділ 18. ПОВЕДІНКА ОСОБИ У ПРАВОВІЙ СФЕРІ

ОЗНАКИ ПРАВОВОЇ ПОВЕДІНКИ

соціальна значущість

вираження зовні у формі дій або бездіяльності

свідомо-вольовий характер

опосередкованість правовими нормами

наявність юридичних наслідків ВИДИ ПРАВОВОЇ ПОВЕДІНКИ І ЇХ ОЗНАКИ ПРАВОМІРНА ПОВЕДІНКА ПРАВОПОРУШЕННЯ • соціальна корисність

відповідність інтересам суспільства, держави й окремих осіб

відповідність нормам права

позитивні юридичні наслідки

гарантується державою • соціальна шкідливість

суспільна небезпечність

порушення інтересів суспільства, держави і окремих осіб

порушення правових норм

негативні юридичні наслідки

застосовується державний примус ВИДИ ПРАВОМІРНОЇ ПОВЕДІНКИ

Маргінальна Конформістська Звичайна

Соціально-правова активність

ЮРИДИЧНИЙ СКЛАД ПРАВОПОРУШЕННЯ Суб'єкт Суб'єктивна сторона Об'єкт Об'єктивна сторона ВИДИ ПРАВОПОРУШЕНЬ ЗЛОЧИНИ ПРОСТУПКИ • цивільно-правові

адміністративні

дисциплінарні •

Розділ 19. ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

ОЗНАКИ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

настає внаслідок скоєння правопорушення

має чітку нормативну регламентацію

здійснюється в певному процесуальному порядку у формі правозастосов- чої діяльності

здійснюється уповноваженими державними органами та їх посадовими особами

має державно-владний характер

здійснюється на основі єдності норм матеріального і процесуального права

невіддільна від державного примусу

передбачає наявність певних втрат для винної особи ФУНКЦІЇ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ Штрафна (каральна) це негативна реакція держави на протиправні діяння, реалізується за допомогою завдання правопорушнику певних обмежень особистого, матеріального або організаційного характеру Правовідновлювальна (компенсаційна) спрямована на усунення безпосередньо завданої шкоди, здійснюється шляхом відновлення порушених прав, примусового виконання обов'язків, усунення протиправних станів Попереджувальна (превентивна) реалізується у результаті впливу на свідомість правопорушника з метою переконання як безпосередньо його, так і інших осіб у невідворотності застосування заходів юридичної відповідальності Виховна (стимулювальна) передбачає такі методи впливу на свідомість і волю суб'єкта, які є засобом стимулювання правомірної поведінки

ПРИНЦИПИ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ • законності • справедливості • гуманізму • доцільності • неприпустимості аналогії права й аналогії закону • невідворотності • індивідуалізації покарання • неприпустимості подвоєння відповідальності • обґрунтованості • ПІДСТАВИ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

факт скоєння правопорушення

наявність у діях особи складу правопорушення

наявність відповідної правової норми

акт застосування права КЛАСИФІКАЦІЯ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ За галузевою ознакою За характером санкцій • кримінальна

адміністративна

дисциплінарна

цивільно-правова • штрафна (каральна)

компенсаційна (правовідновлювальна)

Розділ 20. ПРАВОВА СВІДОМІСТЬ І ПРАВОВА КУЛЬТУРА СТРУКТУРА ПРАВОВОЇ СВІДОМОСТІ Раціональний (світоглядний) компонент Емоційний (психологічний) компонент Поведінковий (вольовий) компонент Поняття, раціональні уявлення і знання про право та правові явища в суспільстві, правова ідеологія Почуття, переживання, настрої, звички, стереотипи, що виникають у людей у зв'язку з існуючими юридичними нормами і практикою їх реалізації Мотиви правової поведінки, правові установки, що зумовлюють і визначають поведінку особи у правовому середовищі • ФУНКЦІЇ ПРАВОСВІДОМОСТІ

пізнавальна

оціночна

регулятивна КЛАСИФІКАЦІЯ ПРАВОВОЇ СВІДОМОСТІ За глибиною осягнення права За кількістю носіїв • повсякденна

професійна

науково-теоретична • індивідуальна

колективна (масова, групова, суспільна)

ПРАВОВА КУЛЬТУРА суспільства загалом окремої особистості Складається з правових цінностей, надбаних суспільством упродовж розвитку. Це сукупність позитивних компонентів правової діяльності в її реальному функціонуванні, реалізація досягнень правової думки, юридичної техніки і практики Охоплює правосвідомість, розуміння принципів права, повагу до права, впевненість у соціальній цінності права і правового регулювання, знання власних прав і обов'язків та їх виконання, виражених у правомірній поведінці РІВЕНЬ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД РІВНЯ:

правової свідомості населення

розвитку правової діяльності суспільства

розвитку системи юридичних актів

Розділ 21.

ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРЯДОК

ПРИНЦИПИ ЗАКОННОСТІ • загальності законності • єдності законності • верховенства закону • невідворотності реалізації законності • неприпустимості протиставлення законності й доцільності • єдності права і законності • єдності законності й демократії • забезпечення прав, свобод і законних інтересів особистості ОЗНАКИ ПРАВОПОРЯДКУ • визначеність у правових нормах • системність • організованість • державна гарантованість • стійкість • єдність • панування закону в суспільних відносинах • забезпечення сприятливих умов реалізації суб'єктивних прав • ефективна діяльність правоохоронних органів • невідворотність покарання за правопорушення • громадська дисципліна • повна і своєчасна реалізація юридичних обов'язків ГАРАНТІЇ ЗАКОННОСТІ Й ПРАВОПОРЯДКУ загальносоціальні юридичні • економічні (матеріальні)

соціальні

політичні

ідеологічні • нормативно-правові

організаційні •

ПРИНЦИПИ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ОСОБИ

рівності прав і свобод особи

невідчужуваності й непорушності прав і свобод особи

невичерпності прав і свобод особи

гарантованості прав і свобод особи

неможливості довільного скасування прав і свобод особи

недопустимості звуження змісту й обсягу існуючих прав і свобод особи

взаємозумовленості прав, свобод і обов'язків особи

визнання міжнародних стандартів у галузі прав і свобод особи ВИДИ ПРАВОВИХ СТАТУСІВ ОСОБИ міжнародно-правовий внутрішньодержавний • конституційний

галузевий

індивідуальний

спеціальний СТРУКТУРА ПРАВОВОГО СТАТУСУ ОСОБИ ПРАВА І СВОБОДИ ЛЮДИНИ Й ГРОМАДЯНИНА ЮРИДИЧНІ ОБОВ'ЯЗКИ

КЛАСИФІКАЦІЯ ПРАВ І СВОБОД ОСОБИ За Декларацією прав і свобод людини й громадянина (1789 р.) • права людини

права громадянина За суспільним значенням • фундаментальні

інші За часом закріплення • першого покоління

другого покоління

третього покоління За об'єктом • громадянські

політичні

соціально-економічні

культурні і духовні ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І СВОБОД ОСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ ГАРАНТІЇ ПРАВ І СВОБОД ОСОБИ НОРМАТИВНО- ПРАВОВІ (КОНСТИТУЦІЙНІ, ГАЛУЗЕВІ, МІЖНАРОДНІ) ОРГАНІЗАЦІЙНО- ІНСТИТУЦІЙНІ • ЗАГАЛЬНОСОЦІАЛЬНІ УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І СВОБОД ОСОБИ

розвинене громадянське суспільство

соціально-правова держава

соціально орієнтована високорозвинута економіка, що забезпечує достатній життєвий рівень

рівноправність усіх форм власності

плюралізм політичний, економічний та ідеологічний

реальна демократія

соціальна стабільність

високий рівень правової свідомості та правової культури

Розділ 23. ПРАВОВІ СИСТЕМИ СУЧАСНОСТІ

ОСНОВНІ КРИТЕРІЇ ТИПОЛОГІЇ ПРАВОВИХ СИСТЕМ

спільність походження і розвитку

спільність джерел, форм закріплення і вираження норм права, способів їх тлумачення

структурна єдність, подібність побудови нормативно-правового матеріалу

спільність принципів регулювання суспільних відносин

єдність термінології, юридичних категорій і понять, техніки викладу і систематизації норм права

своєрідність юридичного мислення

правова ідеологія ПРАВОВІ СИСТЕМИ СУЧАСНОСТІ РОМАНО- ГЕРМАНСЬКА АНГЛОСАКСОНСЬКА (англо-американська) РЕЛІГІЙНА ЗВИЧАЄВА РОМАНО-ГЕРМАНСЬКА ПРАВОВА СИСТЕМА Особливості правових норм Мають узагальнений, абстрактний характер, що викликає необхідність їх тлумачення і конкретизації, а також системно- ієрархічний характер Основні джерела права Нормативно-правовий акт, правовий звичай, принципи права Система права Поділ права на публічне і приватне, а також за галузями Основна форма систематизації джерел права Кодифікація

АНГЛОСАКСОНСЬКА ПРАВОВА СИСТЕМА Особливості правових норм Прецедентні норми — певна частина судового рішення з конкретної справи, що містить юридичний висновок у справі та аргументацію рішення, які мають казуальний характер Основні джерела права Судовий (адміністративний) прецедент, статут, акти тлумачення права, правовий звичай, юридична доктрина Система права Поділ права на публічне і приватне, а також за галузями відсутній; поділяється на право загальне і справедливості Основна форма систематизація джерел права Консолідація і інкорпорація РЕЛІГІЙНО-ТРАДИЦІЙНА ПРАВОВА СИСТЕМА Особливості правових норм Базуються на релігійних догмах, мають незаперечний характер, здебільшого зобов'язальні Основні джерела права Норми релігії, юридична доктрина