§ 3. Основа державної влади

Економічна, соціальна і морально-ідеологічна основа державної влади. Як і будь-який інший різновид влади, державна влада не може існувати без опори на економічне та соціальне підґрунтя.

Щодо соціальної основи державної влади, то саме вона забезпечує її стійкість. Державна влада функціонує в суспільстві, що поділяється на різні класи та інші соціальні спільноти з найрізноманітнішими інтересами. Без сильної та активно функціонуючої державної влади вони можуть розірвати суспільство на шматки.

Щоб цього не сталося, держава шукає підтримки в різних верств населення. Саме вони утворюють соціальну основу державної влади.

Аналізуючи економічну основу, слід зазначити, що державна влада насамперед заснована на владі економічній, адже в ній у концентрованому вигляді зосереджені економічні інтереси та потреби владного суб'єкта.

Економічною основою державної влади є майно, що знаходяться в державній власності - національний дохід, валютний резерв, податки тощо.

При цьому державна влада не лише спирається на зазначений економічний фундамент, а й охороняє існуючі форми власності, забезпечує порядок і сталість економічних відносин, захищає їх від свавілля та анархії.

Проте ці кроки державної влади можуть бути невдалими, якщо в суспільстві нема довіри до держави.

Приклад 10.3

Ф. фунуяма про довір/

Як правило, ми вважаємо, що мінімальний рівень довіри та чесності Існує завжди, і не замислюємось над тим, що ці якості е невід'ємним компонентом повсякденного господарського життя, без яких економіка не зможе нормально

Глава 10. Державна влада              1 57

функціонувати. Наприклад, чому в США люди здебільшого не покидають ресторан або таксі, не сплативши рахунок, і не відмовляються додати до варто-

няє протиправне діяння, і звісно, у певних випадках люди остерігаються так вчиняти під страхом покарання.

ня), тоді кожного разу, заходячи до ресторану чи сідаючи в таксі, вони повинні сту. Якщо витрати обману (сором або навіть юридична відповідальність) пере-

обман набуває значного поширення, господарі будуть змушені нести додаткові витрати: наприклад, поставити на виході швейцара, щоб не випускав клієнтів, які не сплатили рахунок, або ж вимагати передоплату. І якщо звичайно вони не роблять цього, отже, у суспільстві існує певний рівень чесності, що підтримується внаслідок певних існуючих устоїв та звичаїв, а не пише на основі раціональних розрахунків.

Джерело: Фукуяма Ф. Доверие. Социальньїе доброд*тели й создание

благосостояния // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология /

Под ред. В.Л. Иноземцвва. - М.: Асао'етіа, І996. - С. 147.

Зазначена довіра може існувати лише за умов наявності певної морально-ідеологічної основи державної влади, тобто уявлень у суспільстві про державну владу як зразково моральну, навіть якщо це не відповідає дійсності.

Ця основа забезпечується панівною в суспільстві ідеологією.

Державна влада й ідеологія. Державна влада, що спирається лише на насильство і примус, неміцна і недовговічна. Тому вона об'єктивно потребує ідеології.

Ідеологія - система ідей, тісно пов'язаних з інтересом пануючого суб'єкта.

Існує два головних різновиди ідеологій. Релігійна - заснована на релігійних вченнях і міфах (іслам в Ірані й Афганістані; синтоїзм у Японії). Світська - заснована на пануючих у суспільстві теоріях і націлена на досягнення певних міфічних ідеалів (світле комуністичне майбутнє, Велика американська мрія).

Вимога відмови від ідеології (деідеологізація) як перепони на шляху для раціонально-прагматичної поведінки, яка орієнтована на реальні інтереси й достовірні факти, а не на цінності та утопічні прожекти, є неприпустимою. Річ у тому, що концепція деідеологізації сама страждає утопізмом, адже відмова від ідео-

1 58              РОЗДІЛ 3.

логії може бути лише частково умовною. Найчастіше мова йде про відмову від однієї ідеології на користь іншої, що ледь-ледь стала модною.

Так, відмова від комуністичної ідеології на пострадянському просторі призвела до формування там ідеології поклоніння перед цінностями Заходу - вільною конкуренцією та ринком без державного втручання тощо. Умовно цю ідеологію можна назвати ідеологією західнізму.

Ця ідеологія також має свій ідеологічний апарат,

Приклад 10.4

О. Зннов'еа про ідеологічний апарат західнізму

В ідеології західнізму можна виділити три рівні -- елітарний, пропагандистсько-просвітницький та побутовий, Перший рівень - твори, що претендують на науковість, відсутність ідеологи, творчість. Тут дійсно відбуваються і наукові відкриття - ідеологія використовує соки науки. Ідеологія тут одягається у форму високого професіоналізму. Професійний рівень стосовно окремих проблем, конкретних деталей, ерудованості та формального апарату тут е досить високим. Проте він поєднується з банальністю висновків, з ігноруванням об'єктивних законів соціального буття, із забобонами та упередженням.

Другий рівень утворює велика кількість книжок, статей, лекцій та доповідей широкого кола спеціалістів, що зайняті навчанням студентів, виступами на конференціях, популяризацією і пропагуванням Ідей, журналістикою. І третій рівень утворюють засоби людської діяльності, що так чи інакше могли бути носіями ідеології, - фільми, романи, телевізійні передачі, шкільні уроки, повсякденна пропаганда і навіть реклама.

Відмінність між зазначеними рівнями є настільки значною на перший погляд, що ідеологи вищого рівня ніколи не визнають себе винними в тому, що вони виконують спільну справу разом з ідеологами нижчого рівня. Однак вони виконують спільну справу. Тут має місце поділ праці в інтересах виконання різноманітних функцій ідеологічної сфери. Одна річ - розробляти рафіновану ідеологічну ідею з урахуванням стану науки, суспільної свідомості, політичної та економічної ситуації, інша ж річ — доносити \\\о ідею до розуму обивателів, надаючи їй дещо примітивного вигляду.

Такий я вертикальний» розподіл функцій мав місце і в ідеології Радянського Союзу, Аристократи її, яким було дозволено бути запанібрата з західними колегами по професії, з презирством ставилися до звичайних пропагандистів, що лаяли останніми словами західних колег радянських ідеологічних аристократів. Однак звичайні пропагандисти лише очолювали суть того, що складали

судити лише за творами Маркса, Енгельса, Плвханова, Леніна та інших видатних теоретиків марксизму, з потрібно спуститися на рівень, який призначений для масового споживача, так і а аналізі ідеологи західнізму, слід брати до уваги не лише елітарний, а й примітивний рівень споживання.

Джерело: Зиновьев А.А- На путч к сверхобществу. - М.: ЗАО Изд-во Ценірпопиграф, 2000. - С. 366-367.

Глава 10. Державна влада

Питання для самоконтролю

Що утворює соціальну основу державної влади?

Що складає економічну основу державної влади?

Що таке морально-ідеологічна основа державної в

Що таке ідеологія?

5- На чому заснована релігійна ідеологія?

7. Що таке деідеологізація?