§ 3. Механізм держави

Поняття і статична структура механізму держави. Для реалізації функцій держави необхідно створити певний механізм.

Зв'язок між функціями держави та її механізмом є нерозривним і прямим.

1 90РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

провідна роль. Органи й установи держави змушені пристосовуватися до його функцій, що змінюються. Якщо, наприклад, у суспільстві беруть верх функції, які випливають із національних або класових протиріч, то після цього неминуче виходять на передній план такі елементи механізму держави, як органи примусу і насильства.

Загалом під механізмом держави розуміється цілісна, ієрархічна система державних органів, що здійснюють державну владу, а також установ та підприємств, за допомогою яких реалізуються завдання і функції держави.

У цілому погоджуючись із наведеним визначенням, слід мати на увазі, що як і будь-який механізм, механізм держави не є недіючим агрегатом: він якось повинен діяти. Саме тому деякі правознавці наголошують на тому, що, крім механізму держави, має існувати механізм функціонування держави як сукупності внутрішніх чинників, інститутів та засобів, що забезпечують дію складових частин держави в їх взаємозалежності1.

На наш погляд, не слід протиставляти механізм держави і механізм функціонування держави. Справа в тому, що нефунк-ціонуючий механізм держави є, по суті, мертвим.

Саме тому можна дати таке визначення механізму держави.

Механізм держави - це цілісна система взаємодіючих між собою державних організацій чи технологій, що практично здійснюють державну владу, завдання і функції держави.

Наведене визначення, по суті, доводить, що структура механізму держави мінлива і різноманітна. Вона може розглядатися як статична (державні організації), так і динамічна (державні технології) (див.

У даному визначенні до державних організацій належать державні підприємства, установи та органи. Це - статична структура механізму держави.

Державні підприємства - це засновані на державній власності самостійні статутні суб'єкти господарювання, які мають права юридичної особи та здійснюють виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку.

Державні установи - це ті державні організації, що не мають владних повноважень, але виконують загальносоціальні

я права й госудирства: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева.

Глава 11. Функції та механізм держави              191

функції у сфері науки, охорони здоров'я, освіти, економіки тощо. До державних установ належать державні школи, лікарні тощо.

Державні органи ~ це державні організації, що беруть участь у здійсненні функцій держави і наділені для цього владними повноваженнями.

Державними підприємствами є загальнодержавні підприємства, що складають економічну основу державної влади, та комунальні підприємства, які знаходяться у власності адміністративно-територіальних одиниць. Державними установами є державні школи, професійно-технічні та середні спеціальні навчальні заклади, вищі навчальні заклади, державні лікарні тощо. Державними є законодавчі, виконавчі та судові органи, що утворюють державний апарат, який складається з органів управління і органів примусу.

До органів управління належать: вищі органи держави (представницькі, глава держави, уряд) та їх структури на місцях (виконкоми, губернатори, голови адміністрації, місцеві ради народних депутатів тощо).

До органів примусу належать: органи правопорядку, суд, прокуратура, а також силові структури (армія, поліція, розвідка). Останні виконують рішення вищих органів держави, використовуючи в тому числі методи примусу.

Динамічна структура механізму держави. Взаємозв'язок між державними організаціями здійснюється за допомогою державних технологій.

Державні технології - це обумовлені станом знань та загальною ефективністю способи досягнення мети, що встановлюється державою.

До державних технологій належать бюрократія, диктатура, адхократія, державне проектування, креативна корпорація, електронний уряд, соціальна ієрархія тощо.

Найвідомішими із зазначених державних технологій є бюрократія і диктатура.

Бюрократія (франц. Ьигеаи - контора, канцелярія) - це державна технологія, для якої є характерним спеціалізований роз-цоділ праці, чітка управлінська ієрархія, правила, стандарти та загальнообов'язкові регламентовані процедури, виконання яких не залежить від того, хто саме і стосовно кого їх виконує.

В умовах бюрократії усі рівні перед єдиним порядком. Уніфікація перетворюється на гарантію проти недоліків державних чиновників і можливості зловживань, у гаранта стабільності в суспільстві.

192

РОЗДІЛ З, ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

На відміну від бюрократії бюрократизм - хвороба суспільства, що означає влада «бюро», тобто письмового столу, контори, «конторовладдя», інакше кажучи, влада апарату, відірваного від народу.

Якщо чітку бюрократію можна вітати, то з бюрократизмом слід боротися. Методи боротьби різні (наприклад, критика).

Таблиця 11.3. Структура механізму держави

Диктатура (лат.

Адхократія (лат. ай Аос - для цього, застосовуючи до цього, спеціально для цього випадку, для певного випадку) - структура холдингового типу, що координує роботу багатьох тимчасових робочих груп, які виникають і припиняють свою діяльність відповідно до темпів змін у навколишньому щодо організації середовищі.

Електронний уряд - це використання в органах державного управління сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Креативна корпорація - тип корпорації, основним завданням утворення та діяльності якої є не стільки координація мети корпорації та суспільства, скільки «...самовираження та самоствердження її творців».

Приклад 11.1

В.В. Сухонос (мол.) про ознаки нреативноїкорпорації' По-перше, головною мотивацією праці є самореалїзація як творців, так і співробітників і керівників креативної корпорації. Прагнення до сам організації висуває нові ідеали та цілі, що насамперед виявляється в освоєнні і пошуку

бистостей. Це гарантує їх стійкість та процвітання. Лідерами такої компанії рухає вдух першопрохідникав. Спрямованість на творчість стимулює максимальний розвиток потенціалу співробітників, а бізнес перетворюється на продукт творчості, як для художника його картина, а для письменника його твір. Характерно, що успіх власників креативної корпорації обумовлений не стільки

можливостей, уособлює, з погляду суспільства, насамперед створений ними соціально-виробничий організм. Ці люди являють собою живу історію компанії, мають високий авторитет в очах її працівників та партнерів. Характерно, що велетенські багатства нових підприємців, які вже стали легендами сучасного бізнесу, не зосереджуються на банківських рахунках в офшорних зонах, як у більшості українських «олігархів», а представлені акціями їх власних компаній

акцій, що їм належать, у сучасних умовах практично неможливо, адже це автоматично позначиться на діяльності компанії.

По-друге, власники чи керівники креативної корпорації несуть за неї максимальну відповідальність як за своє улюблене творіння. І х авторитет досягається не авторитарними методами, а визнанням їх талантів, заслуг і знань. Високе почуття відповідальності обумовлює формування особистої відповідальності у співробітників компанії.

По-третє, спрямованість на творчість та успіх формує в компанії почуття команди І співробітництва, розвиває почуття значущості для компанії кожного окремого співробітника. Останнє призводить до знищення статусних відмінно-

функціонування креативної корпорації керівником стає особистість, яка є найбільш авторитетною при вирішенні конкретної проблеми.

По-четверте, створюється творча атмосфера. На зміну керівництва підлеглими приходить керівництво творчими процесами, куди втягуються нові творчі та активні люди, тим самим посилюючи і поширюючи цей процес далі.

розділити відповідальність дозволяє поєднати необхідні в кожному конкретному випадку індивідуалізм та автономність з колективізмом і командною роботою. Усе це зумовлює зростання особистої свободи та розвитку мож-

Ло-шосге, креативна корпорація формує економічну та соціальну кон'юнктуру, вона здатна сама себе організувати і перебудувати.

1 94              РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

по рацій веде до їх навченості самих себе. Такі компанії сприяють формуванню нових креативних корпорацій, які у своїй діяльності будуть керуватися подібними принципами. Це пояснюється тим, що ядром персоналу креативної корпорації є працівники, які, як І її засновники, насамперед прагнуть досаморе-

рації як крок до початку власного бізнесу. В умовах, копи діяльність стає орієнтованою на процес, а окремі працівники певним чином персоніфікують його окремі елементи, для виділення з компаній самостійних структур вже не існує серйозних перепон.

максимальна лояльність між ними і високий ступінь солідарності, що відновлюються в кожній новій виробничій структурі.

капітал.

По-левяте, модульна структура креативної корпорації, що також нагадує мозаїку чи мережі, дозволяє створювати творчі групи та структури різної конфігурації. Після ж виконання завдання - створювати нові (Іде нагадує гру «конструктор»).

По-десяте, прагнення до нововведень дозволяє як швидко реагувати на змінені зовнішні умови, так і самим змінювати їх. Креативна корпорація проформу диверсифіковаиих структур та конгломератів, а зберігає ту вузьку спеціалізацію, що була передбачена при її утворенні. Значною мірою саме під впливом не чуваного комерційного успіху креативних корпорацій, основні риси їх внутрішньої організації стали запозичатися й традиційними промисловими підприємствами. Таким чином, креативні корпорації відіграють важливу роль у розвитку сучасного господарства, адже вони формують не лише нові потреби і визначають нові ціпі економіки, а й прискорюють зміну звичних форм господарської організації.

По-одинадцяте, креативна корпорація виникає, як правило, з надр попе-

ефективністю. Вона формується, насамперед, відповідно до уявлень її творців

му етапі розвитку мотив самореалізаціїїї організатора як розробника, творця та виробника принципово нової послуги чи продукції, Інформації або знання доповнюється (або навіть замінюється) мотивом його самореалізації у якості

Тому, як правило, креативна корпорація у своєму розвитку проходить два етапи. На першому етапі її засновники прагнуть до самореалізації себе як творців принципово нового продукту, і на цьому етапі компанія конкурує, як

а 11. Функції та механізм держави              195

засновники креативної корпорації соціалізуються у якості власників компанії, що сама по собі виявляється головним результатом та продуктом їх діяльності.

ними корпораціями, безвідносно до того, у якій сфері економіки вони діють, адже доказ своєї переваги та своєї унікальності вони зможуть здобути лише

Джерело; Сухонос В.В. Правовий аспект банківської діяльності з точки зору формування по ^індустріального суспільства // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: 36. наук, пр.- Суми: Мрія-1 ЛТД, УАБС, 2003. - Т. 8. - С. 125-128.

Соціальна ієрархія - це правління осіб, що займають провідне становище виключно за правом походження. Як державна технологія соціальна ієрархія була характерною для аграрного суспільства.

Державне проектування - діяльність зі створення державних проектів.

Державне проектування здійснюється в чотирьох напрямках - державне планування, державне прогнозування, державне програмування і державне моделювання.

Характеристика державного планування. Державне планування - це процес створення державних планів економічного, соціального, культурного розвитку тощо.

Державні плани існували в минулому і були характерними для авторитарних і тоталітарних держав (СРСР, Індонезія тощо),

Приклад 11.3

В. Сухонос про державні плани в СРСР

Вперше вони з'явилися в СРСР як варіант саме директивного планування. Недаремно В. Ленін наполягав на тому, щоб Держплану (допоміжний орган державної влади в СРСР, основним завданням якого була економічна та технічна експертиза) були надані додаткові розпорядження для того, щоб «...рішення Держплану не могли бути усунені звичайним радянським порядком, а потребували б для свого повторного рішення особливого порядку, наприклад, внесення питання до сесії ВЦВК, підготовки питання для повторного рішення за особливою інструкцією, із складанням, на основі особливих правил, доповідних записок для виваження того, чи підлягає це рішення Держплану відміні, і, нарешті, призначення особливих термінів для повторного вирішення питань Держплану тощо».

Інший основоположник «наукового соціалізму» О. Богданов прямо зазначає: «Соціалізм е завданням «господарським», завданням планомірної господарської організації"; воно вирішується шляхом «господарського плану».

1 96              РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

Результатом таких поглядів в СРСР з'явилися плани економічного і соціального розвитку (так звані «п'ятирічки))). Перша п'ятирічка відбулася у 1928-1932 рр. Визначаючи основне завдання п'ятирічки Й. Сталін 7 січня 1933 року у своїй доповіді на об'єднаному пленумі ЦК та ЦКК ВКП(б) говорив: «Основне завдання п'ятирічки полягало у тому, щоб перетворити СРСР з країни агра-

Джерело: Сухонос В.В. Роль глави держави у формуванні і функціонуванні динамічного виміру державного механізму: теоретико-методологічний та історичний аспекти // Держава і право: 36. наук. пр. Юридичні і політичні науки. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАМ України, 2004. - Вип. 26. - С. 23.

В СРСР планування звичайно проходило чотири основні етапи.

Перший етап передбачав підведення підсумків виконання планів за минулий період. На цьому етапі визначався рівень розвитку економіки, виявлялися окремі невідповідності та диспропорції в народному господарстві, узагальнювався передовий досвід, розкривалися додаткові резерви тощо.

Другий етап - це розробка і доведення до підприємств, установ і організацій директив КПРС та уряду з приводу укладання нового плану розвитку народного господарства. У них формулювалися головні гослодарсько-політичні завдання планованого періоду, визначалися провідні ланки, темпи та пропорції розвитку народного господарства.

Третім етапом було складання проектів планів підприємствами, установами і організаціями, виконавчими комітетами Рад народних депутатів, міністерствами та відомствами. Складання планів «знизу вверх» забезпечувало демократичний централізм у плануванні, найбільш повно враховувало місцеві особливості та потреби, а також виявляло резерви виробництва.

І, нарешті, четвертий етап передбачав затвердження планів компетентними органами державної влади та управління і доведення їх до виконавців.

Згідно з Конституцією СРСР народногосподарські плани СРСР встановлювалися Верховною Радою СРСР (з розподілом завдань за союзними республіками, міністерствами та відомствами СРСР). Ради Міністрів союзних республік відповідно до державних народногосподарських планів затверджували завдання міністерствам та відомствам республіки.

Міністерства та відомства затверджували за певним колом показників планові завдання підпорядкованим їм підприємствам.

Глава 11. Функції та механізм держави              1 97

На їх основі директор підприємства затверджував розгорну-

Плани розвитку господарства та культури областей (країв), районів, міст затверджувалися відповідними Радами народних депутатів.

Планові органи (Держплан СРСР та інші), як і всі органи управління, були зобов'язані забезпечувати сталість планових

Зміни планів підприємств вищими органами формально припускалися лише як виняток, після попереднього обговорення з керівництвом підприємств, з одночасним внесенням необхідних змін у взаємопов'язані показники плану та взаємовідносини з бюджетом, згідно з чинним законодавством.

Останнє положення було основним недоліком державного планування в СРСР, адже саме за допомогою змін у плані в бік зниження директори підприємств займалися приписуваннями і одночасно отримували премії за перевиконання плану в той час, коли вони лише виконували попередні плани.

Однак не можна сказати, що державні плани були характерними лише для соціалістичних країн. Так, в Індонезії існували п'ятирічні плани розвитку, так звані РЕПЕЛІТА. У результаті РЕПЕЛІТА IV (1984-1988) значно скоротилася чисельність людей, що жили за межами бідності.

Характеристика видів сучасного державного проектування. Для демократичного режиму більш характерними є інші три різновиди державних проектів - державні прогнози, державні програми та державні моделі розвитку регіонів.

Державне прогнозування здійснюється на науковому рівні. Варіанти такої науковості можуть бути різними, адже будь-яка організаційна діяльність є немислимою без прагнення до передбачення. При цьому справжнє передбачення (наукове, повсякденне, інтуїтивне тощо) може далеко не завжди розмежуватися з гаданнями, пророцтвами тощо. Звісна річ, як зазначав доктор юридичних наук А. Венгеров, «... передбачення сприятливого чи несприятливого впливало на психіку і поведінку окремої людини і різного роду колективів»1. Таке передбачення впливало й на політику держави, але зараз йдеться не про це. Державне прогнозування повинно здійснюватися на науковій основі. Варіанти таких прогнозів можуть бути різними. Так, відомий фізик і економіст В. Феллер пропонує на основі аналізу історичних

1 Венгеров А.Б. Предсказания й пророчества: за й прогин: Историко-философ-ский очерк. - М., 1991. - С. 202.

1 98РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

циклів робити прогнози майбутнього1. Проте, на нашу думку, більш цікавим є прогнозування майбутнього на основі синергетики, яка досліджує механізми глобальної еволюції, Ієрархічної організації світу, феномени самоорганізації та саморозвитку, нелінійнос-ті та нерівноваженості, становлення «порядку через хаос» та нестійкості як основної характеристики процесів еволюції.

Великим дослідником синергетики в політиці та праві був професор А. Венгеров. Так, стосовно співвідношення політики і синергетики він зазначав, що «...синергетичне «управління» політикою насамперед має включати розуміння політичної системи як багаторівневої. Це означає, що для вирішення будь-яких Проблем недостатньо діяти лише на одному рівні, наприклад, макрорівні, вважаючи, що зміни, які відбудуться на макрорівні, зможуть перебудувати всю політичну систему»3.

Говорячи про значення синергетики для права, А. Венгеров підкреслює: «Синергетика досліджує структури найрізноманітнішої природи, що складаються з багатьох підсистем, досліджує, яким чином взаємодія таких підсистем (мікросистем) призводить до виникнення просторових, часових, просторово-часових, соціальних та інших структур у макроскопічному масштабі, тобто коли макроскопічні структури утворюються в результаті самоорганізації. Причому такими макроскопічними структурами, що, безумовно, цікавлять вчених-юристів, можуть бути організаційні утворення, наприклад, трудові колективи, або економічні стани, наприклад, господарські зв'язки, відносини розподілу, нетрудові доходи (зокрема, їх динаміка) або соціальні об'єкти, такі, як злочинність (регіональні, структурні характеристики), або духовні явища {суспільна думка) тощо. Для синергетики основним є дослідження переходів від мікросистем через деякі проміжні серединні стани (мезостани, мезорівні) до макроструктур, головним чином переходів типу «хаос - порядок» (до стійких структур). Поняття «нестійкість», «порядок», «хаос», «параметри порядку» і деякі інші входять до поняттєвого апарату синергетики, відображаючи загальність деяких процесів, що утворюються самі собою в системах найрізноманітнішої природи — біологічної, хімічної, соціальної, економічної, юридичної тощо»3.

1 Феллер В.В. Нові

2000. - С. 11.

1Венгеров А.В. Синергетика й политика

ность. - 1993. - № 4. - С. 67.

1Венгеров А.Б. Синергетика, юридическа

тво й право. - 1986. - .№ 10. - С. 38-39.

Глава 11. Функції та механізм держави              199

Державне програмування - це процес створення державою програми розвитку {економічного, політичного, соціального, культурного, правового тощо) суспільства.

Слід мати на увазі, що державне програмування складається як із стратегії розвитку (так звані концепції), так і з тактики розвитку (програми), їх поєднання існує не завжди. Так, в СРСР 15 липня 1988 року Політбюро ЦК КПРС своєю постановою затвердило розробку концепції інформатизації суспільства, де в п. 1 зазначено: «Схвалити викладені в наданій записці відділів ЦК КПРС міркування з даного питання, яке має винятково важливе значення для успіху перебудови соціально-економічного, духовного і політичного життя радянського суспільства»1. Як відомо, уся інформатизація залишилася виключно на рівні концепції. Більш вдалою, на нашу думку, була державна програма переходу до ринку, розроблена робочою групою, утвореною спільним рішенням М. Горбачова та Б. Єльцина. Так, ця державна програма не лише обмежилася концептуальними моментами (хоча в ній була й концепція), а й запропонувала програму переходу до ринку протягом 500 днів.

У даному разі під концепцією розвитку розуміється аналіз поточної ситуації, стратегічні напрямки та мета розвитку, а також механізми стабілізації ситуації в перехідний період.

Щодо програми, то вона передбачає певні алгоритми, конкретні кроки, певну тактику і, бажано, строки виконання відповідних реформ.

Так, у програмі переходу до ринку, наприклад, зазначалося: «Система універсальних комерційних банків доповнюється спеціалізованими інститутами - кредитними кооперативами та земельними банками, інвестиційними і пенсійними фондами, брокерськими та лізинговими фірмами. Для цього центральні банки республік на основі рекомендацій Ради управляючих Резервною системою Союзу до кінця 1990 року випускають нормативні документи, що легалізують і стимулюють таку діяльність»2.

Державне модулювання - це процес створення моделей розвитку певних регіонів.

Так, улітку 2003 року була розроблена модель соціально-економічного розвитку Харківської області до 2011 року. Модель була розроблена групою науковців Харківського інженерно-

1 О разработке концепции информатиаации общеетва. Постановлені» Политбюро ЦК КПСС от 15 июля 1988 года // Известия ЦК КПСС. - 1989. - № 1. - С. 55. г Шаталиа С.С. й др. Переход к рьіаку. Концепция й программа. - М., 1990. -С. 83.

200РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

економічного університету під керівництвом доктора економічних наук В. Пономаренка. Запропонована модель містила конкретні математичні розрахунки основних напрямків регіонального розвитку на досить тривалий період. Насамперед це стосувалося аграрно-індустріального сектору області, який поєднував сільськогосподарське машинобудування і переробку сільськогосподарської продукції, а також освоєння регіональних родовищ нафти та газу.

Питання для самоконтролю

Що таке механізм держави?

Якою може бути структура механізму держави?

Що таке державні підприємства?

Що таке державні установи?

Що таке державні органи?

Що таке державні технології?

Що таке бюрократія?

Що таке бюрократизм?

Що таке диктатура?

Що таке адхократія?

Що таке соціальна ієрархія?

Що таке електронний уряд?

Що таке креативна корпорація?

Що таке державне проектування?

З яких органів складається система державних органів?

З яких технологій складається державне проектування?

Що належить до органів управління?

•. Що таке державне планування?

Що таке державне програмування?

Що таке державне моделювання?