Зв'язок вікової психології з іншими науками

Вікова психологія має тісні зв’язки з науками про людину. Вона, насамперед, пов’язана із філософією як наукою, від якої відокремились всі галузі психології.

Видатні психологи та педагоги (Я.А.

Вікова психологія пов’язана з віковою анатомією й фізіологією та з їх диференціальними галузями: шкільною гігієною, педіатрією, психоневрологією. Цей зв’язок обумовлений тим, що на всіх вікових етапах розвитку особистості необхідною умовою є нормальне функціонування нервової системи.

Вікова психологія розвивається у тісному зв'язку з загальною психологією, яка досліджує основні форми психічної діяльності людини в їх зрілому, сформованому вигляді, що стає базою для розуміння їх виникнення й розвитку у дітей.

Вікова психологія пов'язана з педагогічною психологією та її підрозділами. Цей зв'язок обумовлений тим, що розвиток людини відбувається в умовах навчання, виховання та збагачення соціального досвіду. Педагогічна психологія досліджує психологічні основи навчально- виховного процесу.

Вікова психологія з'язана й з іншими галузями психології. Серед них:

1) диференціальна психологія, що вивчає індивідуальні та групові відмінності у психіці людей, як впливають на ці відмінності особливості організму, стать і стан нервової системи тощо;

2) соціальна психологія, яка вивчає взаємостосунки людей у малих групах, колективах і їх вплив на психіку та діяльність підростаючої особистості, яка формується у певних життєвих групах, колективах, сімї, виконуючи у них певні функції та ролі;

3) психологія праці, яка вивчає психологічні проблеми трудової діяльності, зокрема, інженерну психологію, яка розглядає об'єктивні закономірності процесів інформаційної взаємодії людини і технічних засобів за певних умов природного та соціального середовища.

5) спеціальна психологія, яка вивчає психологічні особливості аномальних дітей і дорослих; психогігієна, яка вивчає заходи, спрямовані на збереження й зміцнення психічного здоров'я людей різних груп тощо.

Вікова психологія пов'язана й з іншими галузями психології, але цей зв'язок не позбавляє вікову психологію свого предмета дослідження.

Методи вікової психології

За своїми методами психологія суттєво відрізняється від інших наук. У формуванні вимог і підходів до створення методів психологічної науки значну роль відіграли такі дослідники, як Б.Г. Ананьєв, П.П. Блонський, Л.Ф. Бурлачук, Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, С.Л. Рубінштейн, Б.М. Тєплов та багато інших.

Метод - це прийом чи сукупність прийомів роботи в якій-небудь галузі, або шлях, спосіб досягнення поставленої мети, розв’язання певної задачі.

Методи наукових досліджень - це ті прийоми та за­соби, за допомогою яких вчені отримують вірогідні відомості, які використовують далі для побудови наукових теорій і вироблення практичних рекомендацій.

Найголовнішими вимогами до методів наукових досліджень є:

1) об’єктивність, яка полягає у вивченні об’єктивних умов виникнення та функціонування об’єктивних проявів психічних явищ;

2) генетичний підхід, що полягає у вивченні психічних явищ у динаміці, при переході у філогенез і онтогенез з одного рівня розвитку на інший;

3) системність, яка передбачає вивчення психічного явища як своєрідної системи;

4) особистісний підхід, що передбачає вивчення конкретної особистості в конкретній соціальній ситуації;

5) індивідуалізація, що полягає у розкритті своєрідності кожної особистості, притаманного їй індивідуального стилю діяльності та поведінки;

єдність теорії та практики, яка передбачає здійснення корекції, реабілітації, вдосконалення розвитку особистості на основі розкритих закономірностей психіки.

Процес психологічного дослідження складається з ряду етапів. На першому підготовчому етапі вивчається стан досліджуваної проблеми; проводяться попередні спостереження, бесіди, анкетування; визначається мета, завдання, структура дослідження, контингент і кількість досліджуваних, місце та час проведення дослідів, технічне забезпечення, план кількісної (статистичної) та якісної об­робки й інтерпретації даних.

На другому етапі - власне експериментальному - використовуються емпіричні методи. Експериментальні дані фіксуються в протоколі, що має бути достатньо повним і цілеспрямованим, включаючи реєстрацію усіх необхідних параметрів експериментальної ситуації та психічних властивостей.

Третій етап обробки даних - кількісний та якісний аналіз і синтез зафіксованих даних - дає можливість виявити існуючі зв'язки і закономірності.

В обробці матеріалу визначають наступні моменти:

- первинний аналіз, тобто аналіз кожного окремого зафіксованого факту;

- первинний синтез, тобто встановлення зв'язків між даними первинного аналізу та висунутою раніше гіпотезою;

- порівняльний (вторинний) аналіз, тобто

відокремлення тих фактів, що постійно

повторюються;

- вторинний синтез, тобто об'єднання цих фактів, порівняння їх з гіпотезою та пошук суттєвих закономірностей.

На четвертому етапі дослідження здійснюють інтерпретацію отриманих даних, тобто пояснюють отримані дані на основі психологічних теорій і формулюють висновки, що дає можливість виявити правильність чи хибність гіпотези.

В психології виділяють чотири групи методів (Див. додаток Рис. 26):

Перша група - організаційні методи:

- порівняльний - виступає у вигляді методу вікових зрізів, становить собою співставлення окремих особливостей за віковими категоріями з метою виявлення динаміки психічного процесу;

- лонгітюдний - передбачає багаторазове дослідження одних і тих самих осіб на протязі тривалого проміжку часу;

- комплексний - при одному об'єкті вивчення має місце поділ функцій між окремими підходами (наприклад, фізіологічний, фізичний, психічний розвиток особистості).

Другу, найширшу групу методів складають емпіричні методи отримання наукових даних можна поділити на дві групи: основні та допоміжні. До основних входять: спостереження та самоспостереження й експериментальні методи.

Спостереження - метод тривалого, планомірного, цілеспрямованого опису психічних особливостей людини, що проявляються в її діяльності та поведінці, на основі їх безпосереднього сприймання.

Інтервали, з якими повинно проводитись спостереження за дітьми, залежать від їх віку. В період від народження до 2­3 місяців спостереження за дитиною бажано проводити кожний день; від 2-3 місяців до 1 року - щонеділі; в ранньому дитинстві - щомісячно; в дошкільному дитинстві - один раз в півроку; в молодшому шкільному віці - раз в рік і т.п.

Види спостереження: зовнішнє (спосіб збору даних про іншу людину, її психіку та поведінку шляхом 137

спостереження за нею зі сторони) та внутрішнє (вивчення психіки на основі спостереження за власними психічними явищами); вільне (не має наперед певної програми та може змінювати свій об'єкт в залежності від бажання дослідника) та стандартизоване (ведеться за спеціальною програмою, дослідник не відхиляється від неї незалежно від того, що відбувається в процесі спостереження з об'єктом); включене (дослідник сам виступає в якості учасника процесу, що спостерігається) і невключене (не передбачає участі дослідника у процесі, що спостерігається). Також спостереження поділяють на суцільні та вибіркові, довготривалі та короткотривалі, колективні та індиві­дуальні, явні та приховані.

У науково-дослідницькій роботі експеримент є одним з самих надійних методів отримання достовірної інформації про психологію та поведінку дитини. Експеримент — це вивчення психічного явища, умови прояву та розвитку якого створено штучно, спеціально.

Розрізняють лабораторний і природний експерименти (Див. додаток Рис. 27). Лабораторний експеримент проводиться у спеціально створених умовах, які ретельно враховуються. Природний експеримент характеризується тим, що здійснюється в природних для дитини умовах ігрової, учбової, трудової та інших видів діяльності.

В залежності від ступеня втручання у протікання психічних явищ розрізняють констатувальний і формувальний експеримент.

До допоміжних методів належать: психодіагностичні методи (тести, соціометрія, опитування; аналіз процесів та продуктів діяльності; біографічний метод.

Тести - це короткі експериментальні прийоми, що використовуються для виявлення рівня психічного розвитку особистості.

Види тестів:

У тест-опитувальник (система наперед визначених і перевірених запитань, за відповідями досліджуваних на які можна визначити їх психічні якості);

- тест-завдання (оцінка психіки та поведінки людини на основі того, що вона робить, людині пропонується серія спеціальних завдань);

- проективні тести (призначені для вивчення тих психічних особливостей людини, які нею або недостатньо усвідомлюються, або викликають негативне ставлення. В основі цих тестів лежить проекція, згідно якої негативні чи неусвідомлені характеристики людина приписує іншим, “проектує” їх на інших.

Опитування - один найрозповсюджений метод у психології.

Види опитування: усне та письмове.

Усне опитування - використовується тоді, коли одночасно з ним бажано вести спостереження за поведінкою і реакціями досліджуваних. Форми усного опитування - бесіда та інтерв'ю.

Метод бесіди - це емпіричний метод отримання інформації на основі вербальної комунікації.

Одним із варіантів бесіди є інтерв'ю. Інтерв'ю як метод застосовується для збирання первинної інформації у психологічних, соціологічних та педагогічних дослідженнях. Це метод, за допомогою якого одна людина (інтерв’юер) намагається одержати певну інформацію від іншої людини, групи осіб за умов особистої мовленнєвої взаємодії.

Інтерв 'ю як метод має три види: 1) стандартизоване, в якому формулювання та послідовність запитань визначається заздалегідь:

2) нестандартне, в якому інтерв’юер керується лише загальним планом опитування, формулює запитання відповідно до конкретної ситуації; 3) напівстандартне, яке містить певну кількість можливих запитань.

Анкета - належить до письмового опитування, це метод збору фактів на основі письмового звіту досліджуваних за спеціально складеною програмою. Анкети є закриті (вибрати одну із відповідей, дані анкети легкі для обробки, але дані не виходять за межі сформульованих відповідей) і відкриті (самі досліджувані формулюють відповідь або є варіанти).

Аналіз продуктів діяльності - це метод опосередкованого емпіричного вивчення людини через розпредмечування, аналіз, інтерпретацію матеріальних та ідеальних (тексти, музика, живопис тощо) продуктів діяльності та процесу їх досягнення. Джерелом психологіч­них фактів можуть бути результати образотворчої, літературно-художньої та інших видів діяльності людини.

Пізнанню психічних особливостей дитини допомагає біографічний метод - збір і аналіз даних про життєвий шлях особистості. Зокрема, знаючи основні періоди життя дитини, можна зрозуміти обставини, в результаті яких сформувались ті чи інші риси характеру.

Третю групу становлять методи обробки даних. До цих методів належать:

кількісний аналіз - це, наприклад, визначення середніх величин і міри розсіювання, коефіцієнтів кореляції, факторний аналіз, побудова графіків, гістограм, схем, таблиць, матриць тощо;

- якісний метод передбачає аналіз і синтез отриманих даних, їх систематизацію та порівняння з результатами інших досліджень, це диференціація матеріалу за групами, варіантами, опис випадків, що найбільш повно виражають типи та варіанти або винятками.

Четверта група - інтерпретаційні методи.

Генетичний метод дає можливість інтерпретувати весь матеріал дослідження за характеристиками розвитку, з виокремленням стадій, фаз, критичних моментів становлення психічних новоутворень. Цей метод встановлює “вертикальні” генетичні зв'язки між рівнями розвитку. Структурний метод розкриває “горизонтальні” структурні зв'язки між усіма психічними якостями індивіда. Даний метод полягає у реалізації особистішого підходу, коли всі психічні властивості розглядаються у цілісній системі.

Запитання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте предмет вікової психології.

2. Що вивчає сучасна вікова психологія?

3. Охарактеризуйте завдання вікової психології.

4. Розкрийте структуру вікової психології.

5. З якими науками пов'язана вікова психологія?

6. Які методи дослідження використовуються при вивченні вікового розвитку?

7. Які вимоги ставляться до методів наукових досліджень?

8. Назвіть групи методів у віковій психології?

9. Розкрийте емпіричні методи дослідження.

10. Назвіть види експериментів.

11. Які ви знаєте види тестів? Чи можна за допомогою них досліджувати психологічні закономірності вікового розвитку?

12. Які методи належать до третьої групи?

13. Розкрийте інтерпретаційні методи.

14. Поясніть, чому дитячі малюнки використовують дослідники.

15. Охарактеризуйте соціометричну методику при дослідженні дитячих груп.