Властивості уваги

Властивості уваги -це об’єм, розподіл, концентрація, стійкість, пе­реключення.

Об’єм уваги - це кількість одночасно охоплюваних увагою об’єктів. Об’єм уваги постійний і становить 5-7 одиниць.

Розподіл уваги має місце при одночасному виконанні двох, або бі­льше видів діяльності. Розподіл уваги можливий за умови, що обидві діяльності добре знайомі, а одна хоча б частково автоматизована. Так, молодому вчителю не завжди легко розподілити свою увагу на уроці. Якщо він зосереджується тільки на процесі викладання, то дисципліна в класі знижується. Якщо починає стежити лише за дисципліною, то не встигає повноцінно викласти навчальний матеріал. Успіх уроку зале­жить від того, наскільки вчитель вміє одночасно контролювати як по­ведінку учнів, так і власну діяльність.

Переключення виникає при свідомому переході від однієї діяльно­сті до іншої, від одного об’єкту до іншого. Воно утруднене при переході:

— від легкої діяльності до важкої;

— від добре відомої до мало відомої;

— від більш цікавої до менш;

— від незакінченої до нової;

— від глибокого зосередження.

Здатність людини до переключення уваги залежить від індивідуаль­них показників рухливості нервових процесів. Мимовільне переміщен­ня уваги, що не має прямого позитивного значення для діяльності - відволікання.

Концентрація (інтенсивність) - це глибина зосередження на об’єкті. При високій концентрації увагу нелегко відволікти. Чим мен­ший об’єм уваги, тим більша її концентрація. На перший погляд здаєть­ся, що чим зосередженіше людина виконує роботу, тим кращі її резуль­тати. Проте концентрація дає позитивний ефект лише у поєднанні з достатнім об’ємом і розподілом уваги. Якщо учень при написанні твору концентрує увагу на каліграфії, але неуважний до змісту, то якість його роботи буде невисокою.

Стійкість виявляється в тривалості зосередження уваги на об’єкті. Зміни рівня зосередженості на об’єкті називають коливаннями уваги. Розрізняють такі види коливань, які позначаються, або ні на продукти­вності діяльності.

1) Незалежні від діяльності, обумовлені фізіологічно, але не вто­мою; відбуваються кожні 2-5 секунд. Ці коливання непомітній не зава­жають діяльності. Їх можна зафіксувати в самоспостереженні: у тихій кімнаті ми чуємо ходу годинника то голосніше, то тихіше з інтервалом 2-5 секунд. При роздивлянні зображень з так званою подвійною інтерп­ретацією, способи тлумачення змінюються теж через 2-5 секунд. Так, два прямокутники, розташовані один в одному, сприймаються то як кі­мната в перспективі, то як зрізана піраміда (див. рис. 4).

2) Залежні від діяльності, викликані втомою.Відбуваються мимово­лі через 20-25 хвилин роботи. На уроці цей момент слід використати для переходу до нових видів чи форм роботи, виконаннярозвантажува- льнихзавдань, повідомлення цікавих фактів.

Рис. 4. Мимовільні коливання уваги: малюнок з подвійною інтерпретацією