Поняття про пам’ять
Здатність до запам’ятовування здавна викликала інтерес людини. Античні греки надавали пам’яті надприродної сили, яку Прометей викрав у богів разом з вогнем, числами й буквами. Від імені давньогрецької богині пам’яті Мнемозини походить сучасний синонім пам’яті — мнемічна діяльність.
Легенда свідчить, що Олександр Македонський пам’ятав ім’я та обличчя тридцяти тисяч своїх солдат. У ті часи вважалось, ніби то в мозку людини є щось схоже на глиняні чи воскові таблички, на яких враження залишають сліди. Потім людина їх «читає». Яке ж сучасне розуміння пам’яті?Запам’ятовування, збереження й відтворення індивідом свого досвіду називають пам’яттю.
Жодна дія не можлива поза процесом пам’яті, без неї людина залишалася б, за словами Сєченова, «завжди у стані новонародженого». Пам’ять забезпечує єдність і цілісність особистості. Людина усвідомлює наступність кожного моменту життя, його зв’язок з попередніми й наступними. Перед кожним життя постає як безперервний потік подій. При розладах пам’яті, які отримали назву амнезії, відбувається втрата минулого досвіду людини: її вмінь, навичок, знань. Це призводить до неможливості виконання особистісних соціальних ролей у сім’ї, на роботі й до руйнування особистості, вона втрачає професійні навички, зв’язки з сім’єю та друзями. Руйнується доля особистості.
2.