Образи уяви, прийоми їх створення

Види образів уяви

1. Образи предметів і явищ, на даний момент не спостережуваних, але принципово доступних для сприймання (існували в минулому, ві­домі за описами).

2. Образи об’єктів, не спостережуваних через обмеженість органів чуттів, але фіксовані приладами (радіація, магнітне поле).

3. Образи об’єктів, які повинні бути створені людиною або виник­нути у процесі розвитку (план будинку, прогноз).

4. Образи об’єктів, що не існували, не існують й не можливі в май­бутньому (казкові герої).

Образи уяви виникають як новий синтез елементів, виділених у ві­домих предметах та явищах. При створенні образів уяви використову­ється низкапсихологічних засобів. Найбільш відомі з них наступні.

Гіперболізація - це перебільшення або зменшення об’єктів й їх вла­стивостей (килим-літак, велетень, ліліпут, гноми).

Акцентування - перебільшення окремих частин з метою викликати до них увагу (в карикатурах, шаржах).

Доповнення - до образу певного предмету додаються елементи ін­ших у незвичайному поєднанні (модернізація техніки).

Аглютинація - поєднання елементів різних образів (мавка, кентавр, екскаватор).

Реконструкція - за частиною образу добудовується цілісна його структура (робота реставраторів, археологів).

Типізація - вираження загальних ознак групи об’єктів у конкретно­му образі (герої художньої літератури: Іван Чіпка - пропаща сила).

Символізація -надання образу додаткового значення, що не випли­ває з його зовнішніх ознак (голуб - символ миру, символи в українсь­ких вишиванках).

Алегорія - надання образу прихованого значення (у байках діють звірі, а читач має на увазі людей).

Аналогія - моделювання нових образів на основі їх подібності з реаль­но існуючими. Наприклад, біоніка проектує техніку з використанням принципів функціонування живих організмів («електронне око», локатор).

4.