Функції емоцій

Емоції відіграють важливу роль у життєдіяльності людини. Основ­ними функціями емоцій є оцінка, спонукання до діяльності, стереотип­не розв’язання ситуацій, організація діяльності, вплив на пізнавальні й органічні процеси.

Оцінка за допомогою емоцій має безпосередній характер, тобто не потребує раціонального осмислення. Емоції миттєво сигналізують їх суб’єкту про значення навколишніх явищ, предметів для життєдіяльно­сті. Приємні емоції співвідносяться з позитивною оцінкою, неприємні - з негативною.

Емоції спонукають до діяльності у певному напрямку. Вся мотива­ція відкривається людині у вигляді переживань (бажання, потяги, праг­нення).

Емоції у функції стереотипного розв 'язання ситуаціймають місце в умовах несподіваного ризику, коли потрібне негайне реагування задля збереження життя, здоров’я тощо (страх - спонукає до втечі, гнів - до агресії).

Функція організації діяльності полягає у тому, що позитивні емоції середньої сили підвищують ефективність діяльності, а негативні - зни­жують. Бурхливі емоції незалежно від свого знаку негативно впливають на продуктивність діяльності. Цю залежність ілюструє графік Д.О.Хебба (рис. 10).

Рис. 10. Залежність продуктивності діяльності від сили емоцій Д.О. Хебба

Емоції помітно впливають на пізнавальні процеси людини. Так,емоційно насичену інформацію учень краще осмислює, за­пам’ятовує, використовує.

За допомогою емоцій людина передбачає розгортання подій у пев­ному напрямку, вона очікує приємних чи неприємних для себе ситуа­цій. Це стимулює її до певних дій. Так, якщо учень переживає з приво­ду завтрашнього уроку, він більш наполегливо готується.

Від емоцій значною мірою залежить і стан здоров 'я людини, Близь­кість у головному мозку центрів емоцій із центрами провідних органіч­них процесів (дихання, серцебиття тощо) зумовлює зв’язок станів орга­нізму із емоційними переживаннями. Стенічні емоції активізують орга­нізм, астенічні -пригнічують, розслабляють. Під впливом негативних емоційних переживань, страху, стресу тощо у людини формуються складні хвороби, що отримали назву психосоматичних. Емоційна сфера є своєрідним містком між неусвідомленим і свідомим, між органічним, фізіологічним й психічним. З іншого боку, емоції тісно пов’язані із осо- бистісними процесами. Емоційні порушення виявляють несприятливий хід формування особистості, в умовах якого вірогідність асоціальних або хворобливих змін різко зростає (Г.М.Бреслав, 1990).

4.