<<
>>

Тести до теми 5.

1.1. Суб’єкти політики:

A. політичні лідери, владні структури;

B. політичні партії, рухи, громадські організації

C. неорганізована спільнота.

1.2. Які особи є суб’єктом політики:

A.

усі особистості;

B. особистості в якості політичного лідера;

C. політичні функціонери.

1.3. Народ, громадянське суспільство, нація -

A. суб’єкти політики;

B. об’єкти політики;

C. можуть бути як об’єктом політики, так і суб’єктом політики.

1.4. Лідер:

A. очолює різні людські спільноти;

B. керує групами людей

C. намагається утримати свій владний статус.

1.5. Політичний лідер:

A. керує політичними процесами;

B. здійснює функції з управління суспільством;

C. здатний вплинути на хід подій у суспільстві.

1.6. У сучасному індустріальному бюрократичному суспільстві політичний лідер:

A. діє в рамках установлених норм;

B. не може за власним розсудом змінювати існуючі політичні інститути;

C. може за власним розсудом змінювати існуючі політичні інститути.

1.7. Найбільший обсяг владних повноважень має:

A. адміністративна (бюрократична) еліта;

B. середня еліта;

C. вища еліта.

1.8. Соціальна група, що системно реалізує владу в масштабах суспільства:

A. владна еліта;

B. правляча еліта;

C. контреліта.

1.9. Політична еліта у залежності від способу рекрутування може бути:

A. відкрита;

B. закрита;

C. з високим ступенем інтеграції.

1.10. Г. Моска, В. Парето, Р. Міхельс є основоположниками:

А. теорій еліт;

B. теорій походження держави;

C. шкіл геополітики.

1.11. У механізм формування політичної еліти за системою гільдій не входить:

A. походження батьків кандидата повинне бути достатньо високим;

B. необхідність певного типу виховання;

C. першорядна значущість особистих якостей, індивідуальної активності.

1.12. Антрепренерську систему формування політичної еліти відрізняють:

A.

відвертість, широкі можливості для представників різних суспільних груп претендувати на місце в еліті;

B. широке коло тих, хто приймає участь у відборі;

C. кандидат повинен сповідати одну з двох основних релігій і дотримуватися певної системи поглядів.

1.13. Може діяльність політичної еліти привести до політичної кризи, яка спровокує економічну та соціальну?

A. може;

B. не може, тому що працює «інстинкт самозбереження» еліти.

C. може, якщо обсяг вилучаємих для політичної боротьби ресурсів приведе до нестачі ресурсів, необхідних для розвитку суспільства

1.14. Обсяг ресурсів, які еліти відчужують у суспільства на власні потреби:

A. зменшується;

B. є постійним;

C. постійно зростає.

1.15. Стабільність розвитку суспільства забезпечується;

A. стабільністю обсягу ресурсів, що створюються або привласнюються суспільством;

B. зростанням обсягу ресурсів, що створюються або привласнюються суспільством;

C. збільшенням обсягу ресурсів, відчужуваних елітою у соціуму.

2. Вставте пропущені слова:

2.1. Суб’єкти політики — це соціальні носії політичного життя, які здатні усвідомлювати власні політичні інтереси, визначати їх як.... та зосередити у своїх руках достатню для реалізації власної політичної програми концентрацію.... влади.

2.2. Політична воля лідера— це здатність до визначення політичної мети та

оптимальних шляхів її досягнення, а також готовність нести... за прийняті владні

рішення.

2.3. Владна еліта — соціальна група, що системно реалізує. в масштабах суспільства.

2.4. Політична рента —це.. члена бюрократичної еліти від прийняття чи просування ним владного рішення на користь певної ресурсозабезпеченої групи.

2.5. Професійні чиновники не підпадають під необхідність змінюваності за результатами волевиявлення громадян, що фактично виводить бюрократичний апарат з-під основної маси суспільства

3. Встановіть відповідність:

3.1. Механізм формування політичної еліти.

A.
система гільдій

B. антрепренерська система

3.2

A. владна еліта

B. правляча еліта

C. контреліта

1. більшою мірою пристосована до динамізму сучасного життя;

2. схильна до бюрократизації, консерватизму;

3. відрізняється високим ступенем ризику;

4. більша урівноваженість і виваженість

політичних рішень, менша вірогідність

внутрішніх конфліктів, прагнення до

консенсусу і спадкоємності.

1 соціальна група, що системно реалізує владу в масштабах суспільства;

2. частина політичної еліти, що вступає в конкурентну боротьбу з правлячою елітою з метою відсторонення її від влади;

3. Частина владної еліти, що здійснює

державну владу.

3.3. Рівні політичної еліти. А. вища еліта 1. особи, що займають виборні політичні посади: парламентаріїв, губернаторів, мерів, лідерів політичних партій і рухів (у тому числі опозиційних), керівників впливових ЗМІ

політичного характеру

В. середня еліта 2. вищий прошарок державних службовців (чиновництво), вони обіймають вищі позиції в міністерствах, департаментах та інших органах державного управління
С. адміністративна (бюрократична) еліта

3.4. Внутрішня диференціація п

A. відкриті і закриті еліти

B. правляча та опозиційна

C. з високим та низьким ступене інтеграції

D. вища, середня (регіональна) м

E. демократична, ліберальна,

3. провідні політичні керівники, високі

посадовці :президент, його найближче

оточення, прем’єр-міністр, його заступники, кабінет міністрів, голова парламенту, його заступники, керівники депутатських фракцій, керівники провідних політичних партій, а також опозиційні лідери олітичної еліти.

1. залежно від рівня компетенції

2. в залежності від місця в політичній системі;

м

3. залежно від способу рекрутування;

ісцева 4. Залежно від характеру

внутрішньоелітних відносин

Воронянський О. В., Зайончковський Ю.В., Романова С.С. Політологія авторитарна 5 Залежно від стилю правління.

4. Про що йдеться мова в наведеному тексті:

4.1. Особа, що керує політичними процесами, здійснює функції з управління суспільством, політичною організацією, рухом і здатна вплинути на хід подій.

4.2. Вищий рівень соціального лідерства, пов’язаний із управлінням державними і соціальними процесами. Це механізм і спосіб здійснення влади, що базується на об’єднанні різних соціальних верств навколо висунутої лідером програми трансформації суспільства.

4.3. Даним поняттям визначаються соціальні групи, що мають реальний доступ до безпосередньої участі в прийнятті політичних (владних) рішень. Це відносно нечисленні угруповання, які відрізняються найвищою здатністю до здійснення політичної влади, що дозволяє їм керувати суспільством чи впливати на прийняття управлінських рішень, на політичні орієнтації та поведінку людей

<< | >>
Источник: Воронянський О. В.,Зайончковський Ю.В.,Романова С.С.. Політологія з модулем «Україна, Європа, світ»: підручник. — Харків, ХНТУСГ імені Петра Василенка,2018. — 180с.. 2018

Еще по теме Тести до теми 5.:

  1. Тести до теми 1.
  2. Тести до теми 2.
  3. Тести до теми 3.
  4. Тести до теми 4.
  5. Тести до теми 6.
  6. Тести до теми 7.
  7. Тести до теми 8.
  8. Тести до теми 9.
  9. Тести до теми 1О.
  10. 2.2. Вибір теми дипломної роботи.