Політичний конфлікт

Політичний конфлікт — це зіткнення, протиборство різних соціально - політичних сил, суб'єктів політики в їх прагненні реалізувати свої інтереси, пов'язані з боротьбою за здобуття або утримання влади, обумовлене протилежністю їх політичних інтересів і цінностей.

Порівняно з усіма іншими видами конфліктів, політичний конфлікт має свою специфіку: його домінантою є боротьба за владу.

Структура політичного конфлікту - це сукупність сутнісних компонентів конфлікту, без яких він не може існувати як політична реальність.

Структура політичного конфлікту:

■ суб'єкти політичного конфлікту- безпосередні учасники політичного конфлікту: це політичні лідери; ресурсозабезпечені угрупування; соціальні спільноти (що можуть самоідентифікуватися на основі класової, національної або територіальної спільності). При цьому політичні організації (партії, держава чи окремі гілки державної влади) є не суб'єктами конфлікту, а інституційними механізмами, через які сторони конфлікту захищають свої інтереси;

■ об’єкт політичного конфлікту - певна сфера реального життя, коло суспільних, організаційних і міжособистісних відносин в яких між людьми виникають протиріччя

■ предмет політичного конфлікту - політичного конфлікту: відносини з приводу державної влади - її устрою, розподілу і реалізації; територіальна цілісність, проблеми внутрішньої і зовнішньої політики держави; конституційні норми та інші конкретні спірні питання вирішення яких потребує владних рішень;

■ умови конфлікту: до умов політичного конфлікту зазвичай відносять форми правління, політичний режим, рівень політичної культури населення, легітимність влади, лояльність до неї силових структур, армії, засобів масової комунікації; національний характер, що визначає рівень талерантності населення, та ін

■ конфліктні відносини і дії. Це може бути боротьба теоретична - зіткнення концепцій розвитку держави і суспільства, військових, соціальних, економічних доктрин.

■ наслідки конфлікту: можуть бути функціональні (стимулюючі сталий розвиток соціальної системи) і дисфункціональні, що призводять до деструктивних змін, провідним до стагнації системи. може бути зміна конституції, державного устрою, форм правління, відносин власності, політичного режиму.

За своєю природою конфлікти бувають глобальними, регіональними, міждержавними, внутрідержавними, місцевими, міжпартійними та внутріпартійними, міжособистісними.

За ступенем нормативної регуляції конфлікт буває:

• абсолютний

• інституалізований

Абсолютні конфлікти практично не допускають угод із приводу їх закінчення і ведуться до повного знищення однієї зі сторін. Конфлікти такого роду особливо виснажливі й мають високу ціну для супротивників, сили яких приблизно рівні.

Інституалізовані конфлікти відбуваються "за правилами", зокрема мають "правила закінчення": "Тут підраховуються бали, установлюється лінія фінішу, фіксується умовно припустимий рівень ушкоджень. Коли сума балів досягає певного числа, коли доведено той або інший різновид заподіяного збитку або перетнуто фінішну лінію, конфлікт виявляється вичерпаним, а його результат очевидним як для переможця, так і для переможеного".

За ступенем публічності:

• відкриті (виражені в явних формах взаємодії конфліктуючих суб'єктів, що зовні фіксуються);

• закриті (латентні) конфлікти, де домінують тіньові способи заперечування суб'єктами своїх владних повноважень.

Види конфліктів:

Війна - безкомпромісна боротьба до переможного кінця із застосуванням будь- яких, у тому числі насильницьких, коштів.

Гра - вирішення конфлікту на основі дій за наперед визначеними правилами; результат - отримання істотних, але не життєво важливих переваг.

Суперечка - досягнення згоди з іншою стороною лише мирними засобами.

Джерелами політичних конфліктів є соціальні та позасоціальні чинники (такі як расові, гендерні тощо). Однак в основі всіх позасоціальних чинників політичних конфліктів лежать соціально-економічні фактори: розшарування суспільства, нерівноправний доступ до ресурсів та центрів прийняття владних рішень, що обмежує можливості тих чи інших соціальних спільнот відстоювати свої права мирним шляхом.

Найбільш яскравою формою політичних конфліктів виступають масові дії: революція, заколот, повстання, громадянська війна.