<<
>>

Продаж іноземної валюти

Обов’язковий продаж експортних надходжень відновлений з 4 вересня 1998 року. Тоді його ставка становила 75%. З 15 вересня 1998 року вона становить 50% надходжень в іноземній валюті групи 1 Класифікатора іноземних валют Національного банку України на користь резидентів - юридичних осіб (п.

1 Постанови №349).

Обов’язковому продажу не підлягають засоби в іноземній валюті першої групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України (п. 1 Постанови №349):

а) які надходять у вигляді кредитів (позик, фінансової допомоги) від уповноважених байків і уповноважених кредитно-фінансових установ, від нерезидентів, міжнародних фінансових організацій, а також засоби, переуступлені Національним банком України уповноваженим банкам по гранту Кредитної установи для відновлення (KfW, Німеччина); суми надходжень в іноземній валюті, що цілком спрямовуються резидентами на погашення заборгованості за цими кредитами, позиками, фінансовою допомогою і зобов’язаннями міжнародного лізингу. Засоби, притягнуті від нерезидентів щодо кредитів, позики, зворотної фінансової допомоги, не підлягають обов’язковому продажу, якщо на проведення таких операцій відповідно до чинного законодавства України одержана гарантія Кабінетом Міністрів України, індивідуальна ліцензія або реєстраційне посвідчення Національного банку України;

б) що перераховуються на територію України з метою здійснення інвестицій;

в) придбані на МВРУ через уповноважені банки й уповноважені кредитно-фінансові заснування протягом терміну, установленого валютним законодавством України для розрахунків із нерезидентами;

г) перераховані на користь нерезидента і повернуті у зв’язку з тим, що взаємні зобов’язання цілком або частково не виконані, за умови, що ці засоби не були куплені на МВРУ;

д) доручення, що надійшли на користь резидентів-посередників за договорами комісії, дорученнями, консигнацією або за агентськими угодами, і які підлягають перерахуванню резидентами нерезидентам. Ре- зиденти-посередники здійснюють обов’язковий продаж тільки одержаної від нерезидентів комісійної винагороди;

є) які належать уповноваженим банкам і уповноваженим кредитно- фінансовим установам;

ж) депозити, розміщені резидентами в уповноважених банках і уповноважених кредиїно-фінансових установах (включаючи відсотки, нараховані за ними), а також інвестиції, здійснені резидентами за межі України, у випадку їхнього повернення власнику;

з) які надходять транспортним організаціям (авіаційним, судноплавним, залізничним, автомобільним) і підприємствам зв’язку від експорту власних послуг і що спрямовуються ними на експлуатаційні витрати, пов’язані з обслуговуванням їхніх транспортних засобів (надання послуг зв’язку) за межами України, а також ті, що надходять рибальським суднам і спрямовуються ними на експлуатаційні витрати, пов’язані з обслуговуванням цих суден за межами України.

Підставою для віднесення транспортних послуг і послуг зв’язку до власних послуг є документ (сертифікат і т.п.) Торгово-промислової палати України;

і) які надходять безкоштовно у вигляді добровільних пожертвувань. ■

<< | >>
Источник: Бровков С.М., Руденко Л.В.. Валютно-фінансові механізми в міжнародному бізнесі світовий досвід та українська практика.-К.: ТОВ «Агентство «Україна»,2001.-380с.. 2001

Еще по теме Продаж іноземної валюти:

  1. ПРЕДИСЛОВИЕ