<<
>>

ХЕДЖУВАННЯ ВІД ТРАНСЛЯЦІЙНОГО ВАЛЮТНОГО РИЗИКУ

На додаток до операційного валютного ризику багатонаціональні компанії з іноземними філіями як міжнародні торговці піддаються трансляційному валютному ризикові, оскільки від них вимагається зведення доходу в місцевій валюті і балансових звітів їхніх філій із своїм власним корпоративним звітом.

Таким чином, вони повинні "перевести" фінансові звіти, розраховані в іноземній валюті, у звіти, розраховані у своїй національній валюті. Багатонаціональні корпорації, штаб-квартири яких розміщено у різних країнах, повинні дотримуватись стандартів бухгалтерської звітності кожної з країн: французькі міжнародні компанії - французьких бухгалтерських норм, британські - британських і т. д. У даному випадку буде обговорюватись лише традиційний ризик, що загрожує американським міжнародним корпораціям, які ведуть розрахунки в доларах.

Американські бухгалтерські норми (набули чинності 15 грудня 1982 р.) вимагають від американських компаній переведення балансових звітів їхніх закордонних відділень у місцевій валюті за існуючим валютним курсом на день завершення звітного періоду, а баланс доходів та видатків (звіт про результати господарської діяльності) - за середнім курсом періоду. Для спрощення розглянемо лише зведення балансових звітів.

Для ілюстрації дії цих стандартів переведення в таблиці 8.3 представлено спрощений балансовий звіт філії міжнародної компанії СІЛА в країні X. Щоб зосередити нашу увагу на трансляційному валютному ризику, припустимо, що

філія не має активів і пасивів, які підлягають сплаті в іноземній (не місцевій) валюті. Таким чином, компанія не піддається операційному валютному ризикові і балансовий звіт у місцевій валюті не зазнає впливу змін валютного курсу. Тепер припустимо, що доларова ціна валюти країни X (скажімо, франків) знецінилась на 20% протягом останнього кварталу: на останній день попереднього кварталу вона коштувала $0,10, на останній день останнього кварталу - $0,08.

У першому стовпчику таблиці 8.2 представлено балансовий звіт філії у місцевій валюті; у другому - балансовий звіт, переведений в долари за старіш валютним курсом відповідно до американських бухгалтерських правил; а в третьому стовпчику - балансовий звіт, переведений в долари за певним валютним курсом кінця періоду, що вимагається правилами. Слід відзначити, що американська компанія зазнала трансляційних збитків на суму $16, що зменшило її актив з $80 до $64. Необхідно також пам’ятати, що це бухгалтерська втрата, а не втрата готівки.

Таблиця 8.2

Вплив знецінення місцевої валюти на переведення балансового звіту зарубіжної філії американської компанії в країні Xу долари

Статті

балансового звіту

У

франках

У доларах за старіш курсом (1 франк- $0,10) У доларах за новіш курсом (1 франк- $0,08)
Активи (А)
Готівка 100 10 8
Надходження на рахунки 200 20 16
Обігові кошти 150 15 12
Основні засоби 500 50 40
Усього 950 95 76
Пасиви (L)
і чиста вартість капіталу
Платежі за рахунками 50 5 4
Зобов'язання на тривалий термін 100 10 8
Чиста вартість капіталу власників 800 80 64
Усього 950 95 76
Трансляційний прибуток -16
або збиток

Відповідно до бухгалтерських правил, чистий трансляційний ризик потенційних збитків дорівнює Е = А - L, де Е - трансляційний ризик, А - активи, a -L - пасиви. Якщо місцева валюта A>L, тоді американська компанія зазнає трансляційного збитку, коли валюта країни, в якій знаходиться філія, впаде в ціні щодо долара, і навпаки.

У таблиці 5 ризик по-

тенційних збитків становить А - L = F950 - F150 = F800. При такому ризикові американська компанія зазнала б трансляційних збитків, коли франк упав в ціні - 0,20 (F800) ($0,10) = $16.

Трансляційні валютні прибутки і збитки можуть бути досить значними. Через це менеджери багатонаціональних компаній інколи мають велике бажання усунути або обмежити цей вид ризику. Багатонаціональні компанії можуть усунути або зменшити трансляційний валютний ризик, коригуючи балансові звіти зарубіжних філій, хеджуючи на форвардному ринку, а також й у інший спосіб.

Коригування балансового звіту закордонної філії. Багатонаціональна компанія може зменшити свою вразливість до трансляційного валютного ризику шляхом коригування співвідношення активів і пасивів своєї закордонної філії. Згідно з діючими бухгалтерськими правилами (FASB 52), американська компанія може зменшити трансляційний ризик, зменшити активи або збільшивши пасиви в місцевій валюті з тим, щоб зменшити чистий капітал. Філія, описана в таблиці 8.2, має ризик потенційних збитків, що дорівнює F800 (F950 - F150). Знизивши свої активи, скажімо, до F700, американська материнська компанія могла б зменшити трансляційний ризик до F550. Одначе, якщо навіть не враховувати прямі втрати на таке коригування (скажімо, більш високі відсоткові витрати при місцевих позиках), значна зміна співвідношення активів з пасивами може призвести до значних збитків у діяльності філії. Таким чином, коригування балансового звіту може лише зменшити, але не усунути повністю трансляційний валютний ризик потенційних збитків.

Багатонаціональна компанія може також спробувати відкоригувати балансовий звіт своєї закордонної філії не для зменшення трансляційного валютного ризику потенційних збитків, а для максималізацїї трансляційних прибутків і мінімізації трансляційних збитків. Це вже не хеджування, а спекуляція. Загальний підхід до цієї проблеми показано в таблиці 8.3. Успішне застосування цього підходу залежить від правильності прогнозів щодо напряму руху курсів іноземної валюти.

Таблиця 8.3

Загальний підхід до збільшення трансляційних прибутків і зменшення трансляційних витрат за допомогою коригування балансових звітів закордонних філій

Активи

закордонної філії

Пасиви

закордонної філії

Сильна місцева валюта Слабка місцева валюта Збільшення

Зменшення

Зменшення

Збільшення

Хеджування на форвардному ринку.

Для усунення можливого залишкового трансляційного валютного ризику після коригування балансового звіту багатонаціональні компанії можуть вдатися до хеджу на форвардному ринку. Припустимо, що американська компанія має трансляційний ризик потенційних збитків, що дорівнює 1 мільйонові (А - L), у своїй британській філії і хоче захистити себе від очікуваного знецінення стерлінга протягом наступного кварталу. Припустимо далі, що поточний валютний курс "спот" (S) дорівнює $2,00, 90-денний форвардний курс - $1,90 і компанія очікує, що курс "спот" через 90 днів [E(S)] буде $1,80. Тоді компанія продає 1 мільйон на термін за $1900100. Якщо після завершення кварталу курс "спот" насправді впаде до $1,80, як очікувалось, компанія зазнає трансляційних збитків на суму $200000. Але купивши 1 мільйон на ринку "спот" за $1800000 і продавши їх за $1900000 згідно з форвардним контрактом, вона заробила б $100000 на форвардному ринку. Таким чином, компанія зазнала чистої втрати $100000.

Цей приклад доводить, якщо навіть багатонаціональна компанія правильно передбачила б майбутній валютний курс, вона може зазнати чистих трансляційних збитків, якщо вона хеджувала лише суму, що дорівнювала трансляційному ризикові потенційних збитків. Для того ж, щоб повністю компенсувати свої трансляційні втрати, компанії довелося б продати на термін 2 мільйони. Ще одним важливим моментом є те, що компанія поводить себе як спекулянт. Вона може одержати форвардний прибуток лише в тому випадку, якщо курс "спот" під кінець кварталу менший від форвардного курсу (S90

<< | >>
Источник: Бровков С.М., Руденко Л.В.. Валютно-фінансові механізми в міжнародному бізнесі світовий досвід та українська практика.-К.: ТОВ «Агентство «Україна»,2001.-380с.. 2001

Еще по теме ХЕДЖУВАННЯ ВІД ТРАНСЛЯЦІЙНОГО ВАЛЮТНОГО РИЗИКУ:

  1. Е.Ф. Борисов. Хрестоматия по экономической теории / Сост. Е.Ф. Борисов. - М.: Юристъ, 2000. - 536 с., 2000