14.1. Економічна сутність та структура міжнародних фінансів

Міжнародні фінансові операції мають давню історію і пов'язані насамперед із розвитком міжнародної торгівлі, з піднесенням товарно-грошових відносин. Значного імпульсу зазнали міждержавні фінансові зв'язки в епоху становлення світового ринку.

великих географічних відкриттів, зародження індустріальної цивілізації.

Сьогодні міжнародні фінансові відносини є однією з визначальних підсистем світового господарства, яка здійснює вирішальний вплив на національну і світову економіку

Міжнародні фінансові відносини являють собою досить склади) систему руху грошових потоків. Вони можуть бути згруповані за такими напрямами:

«=> взаємовідносини між суб'єктний господарювання різних країн;

& взаємовідносини держави з юридичними і фізичними особами інших країн;

о взаємовідносини держави з урядами інши х країн та між народними організаціями,

^ взаємовідносини держави і суб'єктів господарювання з міжнародними фінансовими інституціями

У сфері міжнародних фінансів, крім національних суб'єктів держави, підприємств і громадян, виділяються наднаціональні суб'єкти міжнародні органі зації і міжнародні фінансові інституті У зв'язку з цим міжнародні фінанси розглядаються у широкому і вузькому розумінні.

У широкому розумінні вени охоплюють усі міжнародні грошові потоки, а у вузькому міжнародну централізацію коштів і фінансових ресурсів. Розглядаючи міжнародні фінанси у широкому розумінні, у них виокремлюють міжнародні фінансові відносини та дві ланки міжнародних фінансів у їх вузькому розумінні, фінанси міжнародних організацій та міжнародні фінансові інституції

• Міжнародні фінанси цс сукупність обмінно-псрс- розподільчих відносин, що виникають у зв'язку з рухом вартості між окремими країнами та у процесі формування і використання на світовому та регіональному рівнях централі зованих грошових І фондів.

г» Відносини обміну пов’язані з міжнародною торг івлею.

ез Відносини перерозподіїу виникають у процесі формування і використання централізованих грошових фондів світових га

регіональних міжнародних організацій і фінансових інституцій. При цьому існують країни-донори. у яких переважають внески до відповідних фондів, га країни-реципіснти. які отримують у різних формах фінансову допомогу за рахунок коштів централізованих

фондів.

— Міжнародні фінансові відносини виникають у зв'язку з рухом

грошових потоків міме національними суб'єктами різних країн:

♦ між підприємствами;

---- » міме урядами країн;

—> між підприємствами й урядами;

---- > між громадянами й урядами.

Взагмовідносини між підприємствами складаються в процесі купівлі-продажу товарів. Ці взаємовідносини насамперед відображаю іь фінанси суб'єктів господарювання. Однак, оскільки ці суб'єкти належать до різних країн, то дані взаємовідносини відображають рух грошових потоків між країнами. Забезпечення еквівалентності обміну досягається через установлення реального курсу валют. Відхилення курсу валют від реального співвідношення між валютами веде до міжнародного перерозподілу доходів і фінансових ресурсів.

Взагмовідносини між урядами різних країн виникають у сфері державного кредиту, коли одна країна є позичальником, інша - кредитором Аналогічний характер мають взаємовідносини з урядом певної країни юридичних і фізичних осіб інших країн. За змістом ні всі відносини належать до державного кредиту, а за напрямом руху коштів до міжнародних фінансових відносин.

Торговельні взаємовідносини між суб'єктами господарювання різних країн охоплюють два грошові потоки: надходження підприємству валютних доходів від експорту товарів і послуг; оплата підприємством товарів та послуг, що імпортуються.

Здійснення міжнародних фінансових відносин потребує купівлі- продажу необхідної для розрахунків валюти та визначення валютного курсу. Ці операції забезпечуються через спеціальний фінансовий інститут валютний ринок, який є базовою ланкою сфери міжнародних фінансів.

Ключові поняття та терміни

J План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

14.1. Економічна сутність та структура міжнародних фінансів

14.2. Міжнародні фінансові інститути

14.3. Світовий фінансовий ринок

га

Міжнародний грошовий ринок

Паритет

Паритет валютний Форвардний курс Спотовий курс Позичковий процент Депозитний процент Валютний ринок Ф'ючерс Опціон

Спотовий ринок Форвардний ринок Фондовий ринок Іноземні облігації Єврорблігації Фінансові операції Міжнародні фінанси Світова фінансова система Глобалізація

Міжнародні фінансові організації

М іжнародний валютний (/юнд

Група Всесвітнього банку Міжнародний банк реконструкції та розвитку Міжнародна асоціація розвитку Світовий фінансовий ринок Форексний ринок Банкнотний ринок Своп-ринок Ф'ючерс ний ринок Спред

Міжнародний кредит Суверенний дефолт Кредитна лінія Проектне фінансування Овернайт-позиція Фірмовий кредит А вансований платіж експортера

Суверенний дефолт

Європапери

Андерайтинг

Міжнародний ринок титулів власності

Отже,

міжнародні фінансові операції здійснюються на грошових, валютних та фондових ринках, економічна природа яких змінюється під виливом науково-технологічної революції, транснаціоналізапії га глобалізації економічних процесів.

• Міжнародний грошовий ринок це ринок короткострокових зобов'язань, но якому купуються, продаються та • обертаються специфічні високоліквідні фінансові інстр \ менти Міжнародний грошовий ринок характеризується паритетом відсоткових ставок, тобто форвардні й спотові курси і відсоткові ставки в різних країнах пов'язані між собою паритетами відсоткових ставок.

Паритет ціна цінного папера, еквівалентна його і номінальній вартості

Ф Паритет валютний законодавчо встановлене співвідношення між двома валютами, яке с основані валютного І курсу.

І • Форвардний курс курс за строковою валютною І (форвардною) угодою. Ного визначають співвідношенням і попиту та пропозиції на валютному ринку під час укладання угоди.

Ф Спотовий курс поточний валютний курс Розрахунки за І угодами на придбання валюти за спот-курсом здійснюється І наступного робочого (банківського ) дня після укладання угоди Важливою формою отримання короткострокових позичкових інструментів є ринок комерційних цінних паперів, який відрізняється від традиційного банківського кредитування.

Головними ринками комерційних цінних паперів у Європі є ринки:

> еврокомерційних паперів; г стерлінгових комерційни х паперів.

> французьких комерційних паперів;

> голландських комерційних паперів,

> комерційних паперів швейцарського ринку.

Однією з новацій сучасного світового грошового ринку стала поява кредитних (відновлюваних) цінних паперів, забезпечених банківськими гарантіями. Вперше ці папери з’явилися на євроринку у вигляді пільгових евровалюгних кредитних цінних паперів. Механізм отримання позичкових засобів на основі пільгового евровалютного цінного паперу полягає в емісії короткострокових (1-6 місяців) цінних паперів переважно у формі єврокомерційних векселів, які в міру збігання терміну їх дії автоматично поновлюються. Поява кредитних цінних паперів сприяла збільшенню банківських доходів за рахунок комісійних, диверсифікації банківської діяльності, більшій надійності та стійкості цих фінансових інструментів.

• Валютний ринок - система фінансово-економічних , відносин, пов'язаних зі здійсненням операцій купівлі-продажу (обміну) чужоземних валют і платіжних документів у І чужоземних валютах.

• Ф'ючере (угода ф'ючерсна) вид угоди на товарних і фондових біржах, яка передбачає оплату товарів, цінних паперів чи валюти через певний час після укладання угоди за ціною, наперед визначеною в контракті.

Мас на меті отримання різниці в цінах або курсах з моменту укладання угоди до моменту її реалізації.

• Опціон / ) зафіксоване біржовою угодою (контрактом) право (але не зобов'язання) купувати або продавати цінні папери, товари чи валюту на певних умовах у майбутньому з фіксацією ціни на час укладання угоди або на час придбання цінних паперів, товарів чи валюти (за рішенням сторін угоди):

2) одна з умов строкових біржових угод, за якою одній зі сторін надасться право вибору між альтернативними умовами угоди чи право зміни її початкових умов.

Сукупність валютних ринків охоплює: роздрібний ринок для спотової торгівлі за готівку; міжбанківський ринок для спотової й форвардної торгівлі; ринки дія торгівлі ф'ючерсами та опціонами На міжнародному валютному ринку взаємодіють три найбільші учасники: державні центральні банки, корпорації та комерційні банки Торгівля провідними світовими валютами здійснюється на спотовому та форвардному ринках. Торгівля на спотовому ринку передбачає негайну, тобто в день укладання угоди, поставку купленого. Виконання цих угод забезпечує асоціація 12 нью- йоркських банків, яка називається Міжбанківською кліринговою

системою На форвардному ринку комерційні банки і корпорації домовляються обміняти певну суму в одній валюті на іншу та певною ціною у відповідний момент у майбутньому.

вs' На міжнародному довгостроковому фінансовому ринку розмішуються облігації, що передбачав торгівлю цінними паперами. Такий ринок ще називають фондовим ринком або ринком капіталів.

Фондовий ринок (ринок капіталів, ринок цішіих паперів) частина ринку позичкових капіталів, де здійснюється емісія.

І купівля-продаж цінних паперів

Корпорації емітують облігації за межами своєї країни в різноманітних валютах для інвесторів, які працюють у світовому економічному просторі.

Іноземні облігації це міжнародні облігації, емітовані j іноземним позичальником і деноміновані і валюті країни І розміщення.

Єврооблігації це міжнародні облігації, що емітовані І міжнародним синдикатом і продаються за межами країни, і І валюті якої вони деноміновані

Переваги єврооблігацій полягають у спрощеному механізмі організації емісії, швидкості її здійснення, низьких витратах, відсутності оподаткування.

Диверсифікація міжнародних фінансових і валютних відносин на рубежі XX та XXI ст. пов’язана з необхідністю здійснення грошового забезпечення світогосподарських зв'язків, які значно розширилися й поглибилися під впливом інтернаціоналізації та глобалізації виробництва й обміну.

Також слід відмітити, шо рух грошових потоків у сфері міжнародних фінансів опосередковують специфічні фінансові операції.

& Фінансові операції яъпяютъ собою дії, спрямовані на вирішення певного завдання з організації та управління грошовими відносинами, шо виникають при формуванні та використанні відповідних коштів.

Фінансові операції (трансакції) можуть зумовлюватися як грошовими платежами (розрахунки, трансфери тощо), так і рухом капітальних ресурсів (лізинг, трасі, кредит, франчайзинг та ін.). Об'скпш.чи фінансових операцій є різноманітні фінансові активи, до яких належать національні гроші, іноземна валюта, цінні папери, дорогоцінні метали, нерухомість.

Вирізняють такі види фінансових операцій (рис. 14.1):

(D операції з переказу грошей;

Ф інвестиційні операції;

© спеку лятивні операції;

© операції з капіталом.

Рис. 14.1. Класифікація фінансових операцій

Операції з переказу грошей охоплюють усі форми та види розрахунків (операції з обміну "гроші-товар") та трансфери (рух грошей в одному напрямі).

Ф Інвестиційні фінансові операції пов’язані з переміщенням

■І капіталу з метою його приросту.

Вони опосередковують середньострокові та довгострокові вкладення капіталу. До них належать кредит, лізинг, граст, оренда, франчайзинг, рента та інші операції тривалістю понад 180 днів.

Спекулятивні операції це короткострокові фінансові дії з отримання прибутку у вигляді різниці у процентах з І отриманих кредитів.

Сюди належать валютний арбітраж, процентний арбітраж, операції своп, валютна спекуляція тощо.

Операції з капіталом спрямовуються на управління ним в І умовах ризику та невизначеності економічної кон'юнктури.

Гут переважають страхові операції, включаючи хеджування. операції застави, у тому числі іпотеку.

У той же час світові фінансові потоки обслуговують міжнародну торгівлю товарами, послугами, перерозподіл капіталів та робочої сили між країнами.

__ І І О.юбшічи каналами руху фінансових потоків г: \

---- * валютно-кредитне і розрахункове обслуговування купів п-

продажу товарів і пос луг;

---- ► зарубіжні інвестиції в основний і оборотний кап і тил.

---- ► операції з цінними паперами та іншими фінансовими

інструментами,

---- ► валютні операції;

__ » фінансове сприяння іншим країнам та державні внески в

міжнародні організації

Фінансові потоки, забезпечуючи міждержавний перерозподіл грошових коштів, виконують такі головні функції:

> сприяють іноземному інвестуванню;

> активізують операції з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами;

> розширюють діапазон валютних операцій.

Рух фінансових коштів здійснюється через банки, спеціалізовані фінансово-кредитні установи, фондові біржі, які в сукупності формують світовий фінансовий ринок, що мас валютну, кредиту та фондову складові. Механізми світового фінансового ринку забезпечують концентрацію, розподіл і перерозподіл тимчасово вільних грошових коштів між кінцевими споживачами. Спеціалізовані фінансові інституції обслуговують потреби урядів, фірм, юридичних і фізичних осіб, здійснюючи щорічно трансакції на суму до 150 трлн. дол.

Сукупність фінансових ринків та фінансових інститутів (установ), що функціонують у правовому й податковому середовищі міжнародного бізнесу, створюють світову фінансову систему.

гаг Міжнародні фінанси (у вузькому розумінні) відображають діяльність міжнародник організацій і фінансових інституцій. Це наднаціональна надбудова, сутність якої полягає в концентрації доходів і фінансових ресурсів у певних узагальнених чи цільових фондах. Діяльність таких організацій, як і окремої держави, пов’язана з виконанням певних функцій, які визначаються їх статутами. Фінансове забезпечення виконання цих функцій здійснюється через фонди грошових коштів чи кредитних ресурсів, що формуються цими організаціями.

За своєю організацією фінанси міжнародних організацій подібні до державних фінансів, тільки їх головним суб'єктом с не держава.

4V5

а міжнародна організація. Міжнародні організації вступають у взаємовідносини з урядами окремих країн з приводу формування бюджету чи інших фондів цих організацій. Отримані кошти використовуються на фінансування централізованих заходів, проектів і програм цих організацій, на утримання їх апарату та на фінансову допомогу окремим країнам. Отже, кожна країна може отримувати кошти від міжнародних організацій як у вигляді прямого фінансування (як правило, тільки в окремих випадках), так і в опосередкованій формі через різні централізовані заходи, проекти і програми, які стосуються даної країни чи поширюються на неї.

Міжнародні фінансові інституції мають взаємовідносини як з урядами, так і з суб'єктами господарювання окремих країн. Взаємовідносини з урядами складаються за двома напрямами. Перший відображає процес формування статутного капіталу за рахунок внесків окремих країн. Другий характеризує кредитні взаємовідносини - надання кредитів окремим країнам та ^гх погашення і сплату процентів. Взаємовідносини з підприємствами мають двосторонній кредитний характер. Міжнародні фінансові інституції, здійснюючи фінансове забезпечення певних проектів, надають кредити окремим підприємствам, як правило, на конкурсній основі.

Міжнародні фінанси відображають світові інтеграційні процеси. Централізація певної частини фінансових ресурсів на світовому рівні забезпечує потреби світового господарства. Саме на ці потреби й спрямована діяльність міжнародних організацій та міжнародних фінансових інституцій. Вони фінансують окремі проекти і програми, керуючись інтересами саме світового господарства загалом, а не окремих країн, якими б важливими вони для цих країн не були.

Безперечно, порівняно з національними фінансовими системами міжнародні фінанси перебувають лише на початку свого розвитку. Однак поглиблення міжнародної політичної інтеграції та глобалізація економіки ведуть як до посилення ролі діючих організацій та інституцій, так і до створення нових. Це сприяє підвищенню рівня централізації фінансових ресурсів, збільшенню як їх маси, так і обсягів міжнародних фінансових потоків.

Фінансова система ринкової економіки досягла наприкінці XX - на початку XXI ст. надзвичайно високого рівня розвитку як у національному, так і в міжнародному масштабі. Це виявляється в таких процесах, як:

високий ступінь концентрації фінансових ресурсів на мокро- економічному рівні;

> висока мобільність та взаємозв'язок фінансових ринків на базі новітніх інформаційних технологій;

> багатоманітність фінансових інструментів макро- та мікроекономічноі політики;

> глобалізація фінансових відносин.

Підсумовуючи вищевикладенс можна відзначити, що:

• Міжнародні фінанси як економічна категорія це фонди фінансових ресурсів, які утворилися на основі розвитку міжнародних економічних (ринкових) відносин і використовуються для забезпечення безперервності й рентабельності суспільного відтворення на світовому рівні та задоволення спільних потреб, які мають міжнародне значення

• Міжнародні фінанси з інституційної точки зору це сукупність банків, валютних та фондових бірж, міжнародних фінансових інституцій, регіональних фінансово-кредитних установ, міжнародних та регіональних економічних органі зацій і об'єднань, через які здійснюється рух світових фінансових потоків.

14.2.