12.1. Необхідність страхового захисту. Страхові фон дн як матеріальна основа страхового захисту

Страхові відносини виникли в суспільстві у процесі його історичного розвитку, оскільки суспільство завжди було змушеним вживати запобіжних заходів забезпечення достатніх умов відтворення робочої сили, розширення виробництва, а якщо втратам запобігти не вдавалося, то різними шляхами відшкодовувати заподіяні збитки.

• Стихійне лихо це випадок, спричинений руйнівною дією ' стихійних сил природи, який охоплює здебільшого чималу територій> і призводить до значних матеріальних збитків та І загибелі чи втрати здоров'я багатьох людей.

Нещасний випадок це такі події, через які гинуть чи втрачають здоров'я люди, а також відбувається непередба- ч іваїш втрата товарно-матеріальних цінностей.

Потенційна можливість настання стихійного лиха та нещасних випадків становить суть ризику.

• Ризик усвідомлення мож ливості небезпеки виникнення ненередбачуватіх втрат очікуваного прибутку, майна, грошей v зв’язку з випадковими змінами умов економічної діяльності, несприятливими обставинами, який вимірюється частотою, ймовірнісній> виникнення того чи іншого рівня витрат. Вимірювання иевизначеннх величин найточніше здійснюється розрахунком показників імовірності їх появи. Ця ймовірність має ту характерну рису, що вона одночасно враховує дві взаємодоповнюючі випадковості як два необхідні компоненти загальної оцінки:

г частоту настання події щодо місця та часу.

^ величин у збитку, тобто величину від ’ємного відхилення фактичного результату від очікуваного.

01 же,

показник ризику за своїм змістом цс не лише "ймовірність появи непередбачуваної події, але м імовірність настання негативного результату'.

Ризики характеризуються основними та додатковими характеристиками. До основних характеристик ризику належать:

> реальність існування;

> вірогідність настання;

> иеперєдбачуваніпт часу і місця настання та величини заподіяного збитку.

Додатковими характеристиками ризику с => змінність (непостійність).

& стадійність (етапмість).

Ризики класифікуються за такими критеріями (рис. 12.1)

~~ причини;

~~ об'єкта;

наслідку;

~~ величини;

~~ можливостей настання;

можливостей їх страхування.

Без ризику немає сі рахування, тому що відсутній страховий інтерес.

• Страховий інтерес страхова сума, якою оцінюється збиток у зв'язку з імовірністю загибелі застрахованих осіб чи інших істот або мож ливим пошкодженням ( знищенням застрахованого майна та іншими матерій юними втратами Ризикований характер суспільною виробництва головна причина неспокою власників майна та товаровиробників за свій матеріальний добробут. На цьому грунті виникла ідея відшкодування матеріального збитку шляхом ного солідарною розподілу між зацікавленими власниками майна. А страхування виступає невід'ємним атрибутом цивілізованого суспільства.

У країнах з розвиненим ринковим господарством страхування * одним із стратегічних секторів економіки. Воно забезпечує стабільність у суспільстві, гарантує власникам відшкодування збит ків при загибелі манна й втраті доходу, захищає людину в багатьох випадках життя. Досвід зарубіжних країн засвідчує, шо страховий сектор несе значне навантаження в сфері соціального захисту населення та працівників підприємств, особливо в надзвичайних ситуаціях, чим полегшує тиск на бюджет

Природні буря. ї-чиво. град, ураган, землетрус, Антропогенні нещасні випадки. аварії, катастрофи, пожежі

Чисті збиток або відсутність збитку (нуль збитків)

Спекулятивні прибуток, відсутність збитку, збиток

Наслідки ри іикін

Великі

К итастрофі чт

Величина іГіи гкііі

Звичайні (незвичайні)

Милі

Середні

Можливої'і і насипній ри іикіи

Реалізовані події

Потенційні риіики Реальні ризики

Можливості

страхування

рміикім

Ті, що підлягають страхуванню (страхові ризики)

Ті, що не підлягають страхуванню (нестралові ризики)

Рис.

Ри Зиновий характер у будь-якій сфері діяльності людини спричиняє побудову певної системи відносин, яка може бути іобрлжена у вигляді такої схеми (рис. 12.2):

Рис. 12.2. Сутністьризикового характеру страхування Ці об'єктивні відносини виражають реальні й найбільш насущні потреби людей у підтримці досягнутою ними життєвого рівня. їх відрізняє визначена специфічність, вони мають об'єктивний характер і формують зміст категорії "страховий шхист ".

---- ► ймовірнісний характер виникнення стихійного лиха або

• Страховий шхист економічна категорія, що відобразиш сукупність розподільчих і переро зподілених відносин, пов'я зани.х із подоланням і відшкодуванням втрат, які можуть пути спричинені різними надзвичайними обставинний.

Основними ознаками економічної категорії ___________ страхового захисту і такі:

іншого прояву його негативного впливу:

—► вираження втрат у натуральній або у грошовій формі.

---- ► об 'ективна необхідність компенсації втрат.

► реалізація заходів попередження та пом'якшення наслідків конкретної страхової події

Економічна категорій страхового захисту суспільного виробництва знаходить матеріальне втілення в страховому фонді.

# Страховий фонд створюється у вигляді резерву матеріальних або грошових коштів.

У процесі історичного розвитку форма страхового фонду змінювалася від натуральної до грошової. Саме грошова форма

сі рахового фонду дас змог у відшкодовувати збитки будь-якого виду та розміру і забезпечує умови для страхування ризиків незалежно віл їх галузевого походження, створюючи для нього суто галузеві резерви матеріальних ресурсів.

У страховому фонді реалізується колекіивні та особисті інтереси членів суспільства, відображаються різнобічні економічні та соціальні аспекти їх життєдіяльності.

В умовах ринкової економіки найбільш прийнятними с такі форми організації страхового фонду:

О Централізований страховий резервний фонд формується як в натуральній, так і в грошовій формі за рахунок централізованих загальнодержавних ресурсів та знаходиться у розпорядженні .Vряду. Створення суспільних резервів у найбільшій мірі нов 'я зоне з наявністю страхових ри зиків природного і техногенного характеру та відшкодування надзвичайних збитків (від стихійни х лих. катастроф, великих виробничи х аварій, великих екологічних порушень) і в меншій мірі з факторами економічної незбалансованості та безгосподарності. До централізованих страхових резервних фондів належать резерв касової готівки, який утворюється як у складі державного бюджету, так і на рівні місцевих органів самоврядування, а також резервний фонд Кабінеті • міністрів.

О Фонди самострахування створюються у децентралізованому порядку кожним симостійпогосподарюючим суб'єктом. В умовах ринку підприємства функціонують у несталому економічному середовищі, що постійно змінюється: зростають ціни на матеріальні ресурси, продукцію, що виготовляється: переглядаються у мови отримання банківських позик: коливається співвідношення попиту й пропозиції тощо. Водночас підприємства прагнуть забезпечити стійке становище, можливість працювати без фінансових і виробничих зривів, досягти оперативного подолання тимчасових ускладнень у процесі виробництва, зокрема, за допомогою самострахування.

V сільськогосподарському виробництві через механізм самострахування утворюються фонди насіння, продовольчі, фуражні та інші натуральні фонди, що призначаються для покриття різних збитків та часткового відшкодування збитків від ситіших іих Для підприємців, комерційних структур фонди самострахування формуються шляхом щорічних відрахувань до досягнення ними розміру, що вказаний у статупшх документах суб’єкта господарювання, а порядок використання коштів передбачас і ься самими учасниками, які формую і ь ці фонди. Наприклад, акціонерні товариства згідно з законодавством повинні створювати страховий резервний фонд на покриття власних збитків та втрат у розмірі не менше 15% статутного фонду. Кошти даною фонду використовуються насамперед дчя здоланіія виробничих кріп га фінансових збитків. З позицій економічної доцільності тимчасово вільні кошти резервного фонду мають знаходитись у ліквідній формі (деіюзи і и в банках, акції, фінансові зобов'я затія гошо).

Однак, самострахування мас і певні недоліки.

+ У випадку катастрофічних збитків для їх покриття лиш е не вистачити власних коштів, що може призвести до примусовій ліквідації підприємства.

+ Самострахування вимагає відволікання до резервів значно \ ресурсів, які перебувають у господарському обігу, оскільки вони не зосереджуються на окремому рахунку в банку, г момент настання ризику в підприємства може не бути фінансових можливостей на покриття збитків + Самострахування вимагає кваліфікованого і правління резерв- ними фондами.

Враховуючи вищезазначене це джерело фінансування ризику не може відігравати суттєву роль для забезпечення страхового захисту • Страховий фат) страховики створюється безпосередньо за рахунок страхових внесків учасників страхового процесу страхувальників: підприємств, закладів, організацій та окремих громадян.

При організації страхового фонду страховик враховує взаємозв'язок і взаємозалежність між випадковістю та необхідністю, використовуючи статистику, яка спирається на дії закону великих чисел (загальний принцип, у силу якого кількісні закономірності, притаманні масовим суспільним явищам, виразно проявляються лише в достатньо великій кількості спостережень) і систему актуарних розрахунків. Організаційно-технічна сторона функці- онування страхового фонду на всіх етанах історичного розвіпку Страхування і страховий ринок 40?

виступала й виступає у вигляді перерозподілу його ресурсів між учасниками, викликаного необхідністю задоволення суспільних потреб у покритті збитків. Напрями використання страхового фонду мають цільовий характер: на відшкодування збитків і виплату страхових сум відповідно до встановлених правил та умов страхування. Збитки в рамках цього фонду розкладаються на всіх страхувальників, виникає перерозподіл коштів, внаслідок чого зумовлюється значне маневрування ними. Завдані г. страховика полягас в тому, щоб протягом всього періоду діТ договору страхування надати кошти зі створеного страхового фонду для відшкодування збитку при настанні страхового випадку. У страховому фонді реалізуються колективні та особисті інтереси його учасників, відображаються взаємозв'язки між соціальними позиціями учасників економічної діяльності.

^ Отже.

цільове формування окремих страхових фондів ■\за способом, так і за використанням дає підстави вважати ^^^^спрахуваїшя фінансовими відносинами.

Джерелом формування страхових фондів, як і інших грошових фондів, с національний дохід країни. Якщо страховий фонд формується за рахунок чистого прибутку виробника, то його джерелом є додатковий продукт, а якщо за рахунок валових витрат чи внесків на соціальне страхування або заробітної плати, то його джерелом є необхідний продукт. У першому випадку спостерігається страховий захист виробника, у другому страховий захист виробника і населення.

Валовий внутрішній продукт у результаті використання (розподілу та перерозподілу) розпадається на фонди споживання і нагромадження. Страхові фонди в частині страхових виплат на відшкодування збитків належать до фондів споживання, а невикористана в поточному році частина страхових фондів надходить до фонду нагромадження і включається в національне багатство держави.

Функціонування страхових фондів здійснюється за такими принципами:

** наукова обгрунтованість на основі оцінювання ризику;

комплексність відшкодування різних видів ризиків ресурсами

одного фонду;

^ і рахування галузевих особливостей власності, що страх усться урахування особливостей суб'єктів власності, яким вона належить і які ЇЇ страхують;

> різноманітність організаційних форм страхового фонду для забезпечення різнобічності страхування;

> державне регулювання страхової діяльності як специфічного виду фінансових відносин.

Особливість страхового фонду полягас в неможливості точно визначити розмір фонду за окремий період, оскільки всі чинники втрат мають імовірнісний характер і їх можна лише передбачити При цьому неможливо визначити матеріальний склад втрат: цс можуть бути як засоби виробництва, гак і готовий продукт, призначений для споживання Однак превен і мані заходи запобіг ан- ня страховому випадку знижують імовірність як настання негативного явиша. гак і втрат від нього Тим самим опт имізуються ресурси страхового фонду і створюються умови для використання його як джерела нагромадження фінансових ресурсів

Мобілізація ресурсів у страховому фонді сприяє економічному прогресу суспільства. Швидке відшкодування збитків виробника в межах цільового страхового використання створює умови для безперервності виробництва та збільшення ВВП Залишок страхового фонду с суттєвим джерелом інвестицій в економіку Страховий захист підприємництва і окремої людини шляхом створення страхового фонду здійснюється в межах специфічних страхових відносин.

• Страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб і разі настання певних подій (страхових випадків). ви значених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових татежів та доходів від розміщення цих фондів.

Таким чином, об'єктом страхування (страхових правовідносин) є страховий (майновий) інтерес страхувальника як суб’єкта страхових зобов’язань стосовно предмета страхування.

У відповідності до Закону України "Про страхування" об'і к тими страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, і пов'язані:

^ з ж иттям. здоров'ям, працездатніспио та додатковою пенсию страхувальника або застрахованої особи (особисте страхування і. •=> з володінням, користуванням і ро зпорядженням майном (майнове страхування );

0 з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі

і страхування відповідальності).

До суб'ї к і і в страхування відносяться страховик, страхувальник, шсірахований, внгодонабувач.

• Страховик спеціалізована організація, котра за певну винагороду (страхову премію) здійснює страхування і бере на себе зобов'язання відшкодувати збитки страху валы пікові (чи

1 іншим особам) або виплатити страхову суму.

Страхова премія зобов'язання відшкодувати страху- ' сальникові у певних межах сум у можливих витрат

Страхова сума сума, на яку фактично застраховане рухоме чи нерухоме майно, життя чи здоров'я людей.

В окремих випадках, встановлених законодавством України, страховиками визнаються державні організації, які створені й діють відповідно до Закону України "Про страхування" Слова "страховик”, "страхова компанія", "страхова організація" та похідні від них дозволяється використовувати у назві лише тим юридичним особам, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути дише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням. Дозволяються виконання зазначених вплів діяльності у вигляді надання послу і для інших страховиків на підставі укладених цивільно-правових угод, надання послуг (виконання робіт), якщо це безпосередньо пов'язано із зазначеними видами діяльності, а також будь-які операи ї для забезпечення власних господарських потреб страховика.

Законодавством України може бути визначено уповноважених страховиків для здійснення тих чи інших видів страхування, у разі якщо здійснення тих чи інших правовідносин передбачає використання бюджетних коштів, валютних резервів держави, гарантій Кабінету Міністрів України Обов'язковою умовою для визначення уповноважених страховиків маг бути проведення відкритого тендеру і оприлюдненням у засобах масової інформації його умов і результатів та участь представників добровільних об'єднань страховиків В інших зипадках забороняється будь-яке уповноваження страховиків для здійснення окремих видів страхування з боку держави.

41В

• Страхувальник юридична або дієздатна фізично особи котра укладає зі страховою організацією договір стра \ \ ванни свого власного інтересу чи інтерес\ третьої особи, сточи страхові премії і мас право (згідно з договором та чинним законодавство м І на отримання компенсації ' відшкодування і разі настання страхового випадку

Договір страхування угоди між страхувальником і І страховиком, яка регламентуй їх взаємні зобов'язання відповідно до умов певного виду страхування Страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (зал рахованих осіб) лише за іх и одою, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Застраховані особи можуть набувати прав і обов'язків страхувальника и ідно з договором страхування

Страхувальники мають право при укладанні договорів особистого страхування призначати за згодою застрахованої особи громадян або юридичних осіб (вигодонабувачів) для отримання страхових виплат, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування

Страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати громадян або юридичних осіб (вигодонабувачів). які можуть пізнати ібитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.

Застрахований особа, яка бере участь в особистому страхуванні і чий інтерес (життя, здоров'я, працездатність І с об'єктом страхового захисту

Я кшо застрахований сам сплачує страхові внески, то він одночасно г і страхувальником. За деякими видами особового страхування ці суб'єкти можуть не збігатися Наприклад, в страхуванні дітей страхувальниками є батьки, а застрахованими діти.

• Вигодоиаоувач і > особа, що одержує страхове відшкодування (за майновим страхуванням) чи страхову < уму (за особистим страхуванням), але не с страхувальником чи застрахованим, тобто це особа, яку призначив страхувальник (чи застрахований) для одержання страхових сум на випадок ного смерті або з інших причин.

2) особи, що отримує зиск від майна, переданого в довірче управління.

Вигодонабувач зазначається як засновник довірчого управління > відповідному договорі і не може бути довірчим управителем.

12.2.