Перелік тестових завдань

1. Перехід речовини з рідкого стану у газоподібний стан називається

A) сублімацією

Б) пароутворенням

B) зрідження

2. У деяких випадках, коли пароутворення відбувається лише на поверхні рідини, процес називається

A) сублімацією

Б) пароутворенням

B) зрідження

3.

A) зрідженням

Б) сублімацією

B) возгонкою

4. Перехід з твердого стану у газоподібний стан називається

A) сублімацією

Б) зрідженням

B) пароутворенням

5. Перехід з газоподібного стану у твердий стан називається

A) сублімацією

Б) десублімацією

B) пароутворенням

6. Перехід газоподібної речовини у рідкий або твердий стан об'єднуються загальним поняттям

A) пароутворення

Б) сублімація

B) конденсація пари

7. Перехід з твердого стану у рідкий стан називається

A) плавленням

Б) конденсацією

B) сублімацією

8. Перехід зворотний процесу плавлення називається

А) конденсацією

Б) твердінням

В) сублімацією

9. Перехід з однієї модифікації твердого стану в іншу називається

А) твердінням

Б) поліморфним перетворенням

10. Перехід речовини з одного агрегатного стану в інший або поліморфне перетворення супроводжуються

A) виділенням теплоти

Б) поглинанням теплоти

B) виділенням або поглинанням теплоти у залежності від умов

11. Під твердими тілами маються на увазі лише такі, у яких є

А) кристалічна будова

Б) плоска гладка поверхня

12. Частки у кристалах (атоми, молекули, іони) утворюють

А) молекулярну решітку

Б) кристалічну решітку

13. Структура, яка характеризується наявністю позитивних і негативних іонів у вузлах решітки, називається

A) молекулярною

Б) металевою

B) іонною

14. Утримують іони у вузлах решітки сили

A) електричного тяжіння

Б) електричного відштовхування

B) електричного тяжіння і відштовхування

15. Структура, яка характеризується просторовою сіткою, у вузлах якої знаходяться нейтральні молекули речовини, називається

A) молекулярною

Б) металевою

B) іонною

16.

А) Вант-Гоффа

Б) Ван-дер-Ваальса

17. Тверді речовини з молекулярним типом кристалічної решітки

А) легко руйнуються і мають низьку температуру плавлення

Б) мають міцну структуру, високу температуру плавлення

18. Структура, яка відрізняється наявністю у вузлах решітки позитивно заряджених іонів металів, називається

A) молекулярною

Б) металевою

B) іонною

19. Тверді речовини з металевим типом кристалічної решітки

А) легко руйнуються і мають низьку температуру плавлення

Б) мають міцну структуру, високу температуру плавлення

20. Тверді речовини, що не мають кристалічної будови, називаються

A) аморфними

Б) склоподібними

B) ці поняття аналогічні

21. Перехід з склоподібного стану у кристалічний стан супроводжується

A) виділенням теплоти

Б) поглинанням теплоти

B) відбувається без виділення або поглинання теплоти

22. Ізохоричний процес підкоряється закону

A) P1∕p2 = T1/T2

Б) V₁∕V₂ = T₁∕T₂

B) pV = const

23. Ізобаричний процес підкоряється закону

A) p1∕p2 = T1/T2

Б) V₁∕V₂ = T₁∕T₂

B) pV = const

24. Ізотермічний процес підкоряється закону

A) p1∕p2 = T1∕T₂

Б) V₁∕V₂ = T₁∕T₂

B) pV = const

25. Система, яка включає кілька фаз, називається

А) гомогенною

Б) гетерогенною

26. Системи, що мають постійний об’єм, через межі яких не відбувається обміну речовиною або енергією з навколишнім середовищем, називаються

A) закритими

Б) ізольованими

B) неізольованими

27. Системи, що не обмінюються речовиною з іншими системами, а їх взаємодія з ними обмежується лише передачею теплоти і роботи, називаються

A) закритими

Б) ізольованими

B) неізольованими

28. Властивості системи залежать від

A) її початкового і кінцевого стану

Б) шляху переходу з одного стану в інший

B) обидва варіанти вірні

29.

A) масу

Б) температуру

B) густину

30. До інтенсивних властивостей відносять

A) масу

Б) об’єм

B) густину

31. Робота є

А) впорядкованою формою передачі енергії

Б) невпорядкованою формою передачі енергії

32. Теплота є

А) впорядкованою формою передачі енергії

Б) невпорядкованою формою передачі енергії

33. Математичний вираз першого закону термодинаміки може бути записаний у наступній формі:

A) ΔU = Q + A

Б) ΔU = Q - A

B) ΔU = Q/A

34. Якщо молекули рідини притягаються одна до одної слабше, ніж до молекул твердої речовини, то рідина

А) змочує цю речовину

Б) не змочує цю речовину

35. Дисперсні системи складаються

А) з однієї фази

Б) з двох або більшої кількості фаз

36. Розмір часток колоїдної фази знаходиться у межах

А) 10'⁷-10'⁵ м

Б) 10'⁷-10'5 мм

В) 10'⁷-10'⁵ см

37. Седиментація полягає у тому, що дисперсні частки виділяються з рідкої фази за рахунок

А) осідання або спливання

Б) злипання або злиття

38. Коагуляція полягає в укрупненні часток дисперсної фази у результаті їх

А) осідання або спливання

Б) злипання або злиття

39. Розчинність твердих речовин зі збільшенням температури зазвичай

A) зростає

Б) знижується

B) не змінюється

40. Кінетика хімічних реакцій - це вчення про

А) механізм їх перебігання

Б) швидкості їх перебігання і залежність від різних факторів

41. Зміна концентрацій реагуючих речовин в одиницю часу називається

А) швидкістю хімічної реакції

Б) порядком хімічної реакції

42. Система, термодинамічні властивості якої в усіх точках однакові, називається

A) гетерогенною

Б) гомогенною

B) простою

43. Реакції, що перебігають на поверхні розподілу фаз, називаються

A) гетерогенними

Б) гомогенними

B) простими

44. Реакції, у яких взаємодія вихідних часток здійснюється в одну стадію при їх безпосередньому зіткненні одна з одною, називають

A) гетерогенними

Б) гомогенними

B) простими

45.

A) необоротні реакції

Б) оборотні реакції

B) послідовні реакції

46. Рівнянням Арреніуса має вигляд

А) k = k.e' ^r

Б) V = k' aA_naB_m

47. Якщо на систему, що знаходиться у рівновазі, відбувається вплив, то він сприяє перебіганню тієї з двох протилежних реакцій, яка послаблює цей вплив. Так свідчить

A) принцип Ле-Шательє

Б) закон Шарля

B) другий закон термодинаміки

48. Дифузія може здійснюватися лише тоді, коли у різних точках простору концентрація речовини

A) однакова

Б) неоднакова

B) концентрація речовини не впливає на процес дифузії

49. Рушійною силою дифузії є

А) градієнт температур

Б) градієнт концентрацій

50. У разі ламінарного руху швидкість течії рідини у кожній точці простору

A) не змінюється з часом

Б) постійно змінюється

B) змінюється повільно

51. Для ламінарного потоку виконується рівність

A) W_q, = 0,5Wмакс Б) W_q, = 0,726Wмакс

B) W^ = Wм_aкс

52. У разі турбулентного руху переміщення рідини носить вихроподібний характер, а швидкість її течії у довільній точці

A) не змінюється з часом

Б) постійно змінюється

B) змінюється повільно

53. Для турбулентного потоку виконується рівність

A) W_q, = 0,5Wмакс

Б) W^ = 0,726Wмакс

B) W^ = Wм_aκc

54. Величина енергії активації у дифузійній області не перевищує

А) 50 кДж/моль

Б) 40 кДж/моль

В) 30 кДж/моль

55. Величини енергії активації у кінетичній області становить не менше

A) 50 кДж/моль

Б) 40 кДж/моль

B) 30 кДж/моль

56. Температура набагато істотніше впливає на швидкість реакції

А) у кінетичній області

Б) у дифузійної області

57. У дифузійній області реакція завжди має

A) нульовий порядок

Б) перший порядок

B) другий порядок

Г) довільний порядок від 0 до 2

58. У кінетичній області реакція завжди має

A) нульовий порядок

Б) перший порядок

B) другий порядок

Г) довільний порядок від 0 до 2

59.

A) рідина - газ

Б) рідина - тверде тіло

B) тверде тіло - газ

60. Тверді емульсії - це система

A) тверде тіло - газ

Б) тверде тіло - рідина

B) тверде тіло - тверде тіло

61. Молярна концентрація виражається

A) числом молей розчиненої речовини у 1000 г розчинника

Б) числом молів розчиненої речовини у 1 л розчину

B) числом хімічних еквівалентів речовини, що містяться у 1 л розчину

Г) кількістю грамів речовини, що міститься у 1 мл розчину

62. Молярна концентрація залежить від

A) температури

Б) тиску

B) маси розчиненої речовини

63. Моляльність - концентрація, виражена

A) числом молей розчиненої речовини у 1000 г розчинника

Б) числом молів розчиненої речовини у 1 л розчину

B) числом хімічних еквівалентів речовини, що містяться у 1 л розчину

Г) кількістю грамів речовини, що міститься у 1 мл розчину

64. Нормальність розчину виражається

A) числом молей розчиненої речовини у 1000 г розчинника

Б) числом молів розчиненої речовини у 1 л розчину

B) числом хімічних еквівалентів речовини, що містяться у 1 л розчину

Г) кількістю грамів речовини, що міститься у 1 мл розчину

65. Титр розчину виражається

A) числом молей розчиненої речовини у 1000 г розчинника

Б) числом молів розчиненої речовини у 1 л розчину

B) числом хімічних еквівалентів речовини, що містяться у 1 л розчину

Г) кількістю грамів речовини, що міститься у 1 мл розчину

66. Коефіцієнт Генрі залежить від

A) фізико-хімічних властивостей розчиненого газу

Б) від температури системи

B) обидва варіанти вірні

67. Засмічення середовища агентами, без хіміко-фізичних наслідків

A) механічне забруднення

Б) фізичне забруднення

B) теплове забруднення

68. Зміна температурно-енергетичних, хвильових і радіаційних параметрів середовища

A) механічне забруднення

Б) фізичне забруднення

B) теплове забруднення

69. Проникнення у екосистеми і технологічні пристрої видів тварин і рослин, не властивих цим спільнотам і пристроям

A) біологічне забруднення

Б) біотичне забруднення

B) мікробіологічне забруднення

70.

A) біологічне забруднення

Б) біотичне забруднення

B) мікробіологічне забруднення

71. Поява надзвичайно великої кількості мікроорганізмів, що пов'язана з їх масовим розмноженням на антропогенних субстратах

A) біологічне забруднення

Б) біотичне забруднення

B) мікробіологічне забруднення

72. Дисперсійні аерозолі з твердими частками називаються

A) пилом

Б) туманом

B) димом

73. Газоподібне середовище з рідкими конденсаційними та дисперсійними частками називається

A) пилом

Б) туманом

B) димом

74. Конденсаційні аерозолі з твердою дисперсною фазою називають

A) пилом

Б) туманом

B) димом

75. До гетерогенних систем відносяться

A) колоїдні розчини

Б) молекулярні розчини

B) іонні розчини

76. До гомогенних систем відносять

A) колоїдні розчини

Б) молекулярні розчини

B) суспензії

77. Система, що складається з рідини і зважених у ній твердих часток, називається

A) суспензія

Б) емульсія

B) піна

78. Система, яка складається з 2-х рідин, що не змішуються або змішуються частково, називається

A) суспензія

Б) емульсія

B) піна

79. Система, що складається з рідини і розподілених у ній бульбашок газу, називається

A) суспензія

Б) емульсія

B) піна

80. Пасивні методи захисту навколишнього середовища, - це

A) раціональне розміщення джерел забруднення

Б) локалізація джерел забруднення

B) обидва варіанти вірні

81. Раціональне розміщення джерел забруднення, - це

А) пасивний метод захисту навколишнього середовища

Б) активний метод захисту навколишнього середовища

82. Середовищезахисні процеси, основою яких є механічний вплив на тверді і аморфні матеріали, - це

A) гідромеханічні

Б) механічні

B) фізико-хімічні

83. Середовищезахисні процеси, основою яких є перехід речовини з однієї фази у іншу за рахунок дифузії, - це

A) хімічні

Б) теплові

B) масообмінні

84. Середовищезахисні процеси, основою яких є перетворення одних речовин у інші, зміна їх поверхневих і міжфазових властивостей, - це

A) хімічні

B) фізико-хімічні

В) біохімічні

85. Середовищезахисні процеси, основою яких є каталітичні ферментативні реакції, - це

A) хімічні

Б) біологічні

B) теплові

86. Метод, оснований на поглинанні газів та пари рідкими поглиначами, називається

A) абсорбція

Б) адсорбція

B) екстракція

87. Метод, оснований на поглинанні домішок пористими твердими тілами, називається

А) абсорбція

Б) адсорбція

В) екстракція

88. В основі конденсаційних методів лежить явище зменшення тиску насиченої пари розчинника при

A) підвищенні температури

Б) зниженні температури

B) стабілізації температури

89. Термічні методи основані на

А) спалюванні горючих шкідливих домішок

Б) заморожуванні горючих шкідливих домішок

90. Каталітичні методи очищення основані на хімічних перетвореннях токсичних домішок у нетоксичні

А) на поверхні твердих каталізаторів

Б) у шарі рідких каталізаторів

91. Вибір методу видалення зважених часток зі стічних вод залежить від

A) розміру часток домішок

Б) фізико-хімічних властивостей і концентрації зважених часток

B) витрати стічних вод і необхідного ступеня очищення

Г) від усіх перерахованих параметрів

92. Розділення рідких неоднорідних систем шляхом виділення з рідкої фази твердих або рідких зважених часток під дією сили тяжіння або відцентрової сили, називається

A) відстоювання

Б) осадження

B) фільтрування

93. Осадження відстоюванням відбувається під дією

А) сили тяжіння

Б) відцентрової сили

94. Очищення води від спливаючих домішок полягає у тому, що

A) густина спливаючих часток нижче, ніж густина води

Б) густина спливаючих часток вище, ніж густина води

B) густина спливаючих частинок і густина води приблизно однакові

95. Швидкість розділення неоднорідних систем у полі відцентрових сил порівняно зі швидкістю розділення цих систем у полі сили тяжіння

A) нижче

Б) вище

B) швидкості однакові для усіх умов

96. Дія розділення при осаджувальному центрифугуванні пропорційно величині фактору поділу К_р

A) не змінюється

Б) зменшується

B) зростає

97. Напірні гідроциклони застосовують для видалення зі стічних вод

A) твердих домішок

Б) домішок, що осідають

B) домішок, що спливають

98. Відкриті гідроциклони застосовують для видалення зі стічних вод

A) твердих домішок

Б) домішок, що осаджуються

B) домішок, що спливають

99. Швидкість руху частки у рідині під дією відцентрової сили залежить від

A) діаметра

Б) різниці густини фаз

B) в'язкості і густини стічної води

Г) прискорення відцентрового поля

Д) від усіх перелічених параметрів

100. На ефективність роботи гідроциклонів впливають

A) конструктивні параметри

Б) фізичні властивості води

B) фізичні властивості води і конструктивні параметри

101. Ефективність гідроциклонів складає

A) 50%

Б) 70%

B) 95%

102. При зменшенні в'язкості стічної води швидкість осадження часток

A) збільшується

Б) зменшується

B) не змінюється

103. Зі зростанням густини рідини зменшується різниця густини фаз Ар=(р_ч—ρ₀). Це супроводжується зниженням швидкості осадження частинок, які

А) мають густину нижче густини води

Б) мають густину вище густини води

104. Зі зростанням густини рідини зменшується різниця густини фаз Ар=(р_ч-р₀). Це супроводжується збільшенням швидкості спливання частинок

А) мають густину нижче густини води

Б) мають густину вище густини води

105. Процес укрупнення дисперсних часток у результаті їх взаємодії і об'єднання у агрегати, називається

A) коагуляція

Б) флокуляція

B) флотація

106. В очищенні стічних вод коагуляцію застосовують для прискорення процесу осадження

А) грубих часток

Б) тонкодисперсних домішок і емульгованих речовин

107. Коагуляція найбільш ефективна для видалення з води часток розміром

A) 1-100 мкм

Б) 100-200 мкм

B) більше 200 мкм

108. Колоїдні частки мають

A) слабкий негативний заряд

Б) слабкий позитивний заряд

B) вони нейтральні

109. Пластівці коагулянтів мають

A) слабкий негативний заряд

Б) слабкий позитивний заряд

B) вони нейтральні

110. Швидкість коагуляції залежить від

A) концентрації електроліту

Б) густини стічних вод

B) температури стічних вод

111. При низьких концентраціях електроліту

A) ψ = 1

Б) ψ = 0

B) ψ ≥ 1

112. Під час швидкої коагуляції, при якій всі зіткнення часток закінчуються утворенням агрегатів

A) ψ ≥ 1

Б) ψ = 0

B) ψ = 1

113. У полідисперсних системах відбувається коагуляція

A) повільніше, ніж у монодисперсних системах

Б) з такою самою швидкістю, як і у монодисперсних системах

B) швидше, ніж у монодисперсних системах

114. Швидкість коагуляції залежить від

A) концентрації електроліту

Б) форми часток

B) концентрації електроліту і форми часток

115. Процес агрегації зважених часток при додаванні у стічну воду високомолекулярних сполук, називається

A) коагуляція

Б) флокуляція

B) флотація

116. Процес молекулярного «прилипання» часток матеріалу до поверхні розділу газу і рідини, що обумовлений надлишком вільної енергії поверхневих прикордонних шарів, а також поверхневими явищами змочування, називається

A) коагуляція

Б) флокуляція

B) флотація

117. Енергія утворення комплексу «бульбашка-частка» дорівнює:

A) А = σ (1 + cos θ)

Б) А = σ - (1 - cos θ)

B) А = σ (1 - cos θ)

118. Для часток, що змочуються водою

A) θ → 1, а cos θ → 1

Б) θ → 0, а cos θ → 1

B) θ → 0, а cos θ → 0

119. Ефективність адсорбційного очищення сягає

A) 50-70%

Б) 80-95%

B) 95-98%

120. Ефективність адсорбційного очищення залежить від

A) хімічної природи адсорбенту

Б) температури води

B) не залежить не від яких параметрів

121. Швидкість процесу адсорбції залежить від

A) тиску

Б) температури води

B) не залежить не від яких параметрів

122. Витрату адсорбенту для одноступеневого процесу визначають з рівняння матеріального балансу

A) m = 0)(С_(І + С_к)/а

Б) m = Q(C - Ск)/а

B) m = (Сн - Ск)/а

123. Швидкість фільтрування стічної води через шар адсорбенту коливається

A) від 2-4 до 8-9 м³/(м²'год)

Б) від 2-7 до 8-12 м³/(м²тод)

B) від 2-4 до 5-6 м³/(м²'год)

124. Адсорбент застосовують у вигляді часток розміром

A) 1,5-15,0 мм

Б) 1,5-5,0 мм

B) 1,5-2,5 мм

125. Іоніти, які здатні поглинати з розчинів електролітів позитивні іони, називають

A) катіонітами

Б) аніонітами

B) амфотерними іонітами

126. Іоніти, які здатні поглинати з розчинів електролітів негативні іони, називають

A) катіонітами

Б) аніонітами

B) амфотерними іонітами

127. Якщо іоніти обмінюють і катіони і аніони, їх називають

A) катіонітами

Б) аніонітами

B) амфотерними іонітами

128. Кількість речовини, що поглинається при повному насиченні одиниці об'єму або маси іоніту, називається

A) повна ємність

Б) статична ємність

B) динамічна ємність

129. Обмінна ємність іоніту у стані рівноваги у даних робочих умовах, називається

A) повна ємність

Б) статична ємність

B) динамічна ємність

130. Ємність іоніту до моменту «проскакування» іонів у фільтрат, що визначається в умовах фільтрації, називається

A) повна ємність

Б) статична ємність

B) динамічна ємність

131. Статична обмінна ємність у відношенні до повної ємності

A) менше

Б) більше

B) вони приблизно однакові

132. Динамічна ємність у відношенні до статичної ємності

A) менше

Б) більше

B) вони приблизно однакові

133. Сильнокислотні катіоніти дозволяють здійснювати процес іонообміну

A) у лужних середовищах

Б) у нейтральних середовищах

B) у будь-яких середовищах

134. Слабокислотні катіоніти дозволяють здійснювати процес іонообміну

A) у лужних і нейтральних середовищах

Б) у будь-яких середовищах

B) у кислих середовищах

135. Реакція іонного обміну, при контакті з катіонітом, перебігає наступним чином

А) RSO3H+NaCl → RSO3Na+HCl

Б) ROH+NaCl → Rd+NaOH

136. Реакція іонного обміну, при контакті з аніонітом, перебігає наступним чином

А) RSO3H+NaCl → RSO3Na+HCl

Б) ROH+NaCl → Rd+NaOH

137. Доцільність використання екстракції визначається

A) концентрацією органічних домішок

Б) температурою стічних вод

B) об'ємом стічних вод

138. Процеси фільтрування розчинів через напівпроникні мембрани, вибірково пропускають розчинник і повністю або частково затримують молекули розчинених у них речовин, називають

А) осмосом

Б) зворотним осмосом

139. Умовні межі застосування процесу зворотного осмосу

A) ⅛ = 0,0001-0,001 мкм

Б) d, = 0,001-0,02 мкм

B) ⅛ = 0,02-10 мкм

140. Умовні межі застосування процесу ультрафільтрації

A) d,_l = 0,0001-0,001 мкм

Б) d. = 0,001-0,02 мкм

B) ⅛ = 0,02-10 мкм

141. Умовні межі застосування процесу макрофільтрування

A) d,_l = 0,0001-0,001 мкм

Б) d, = 0,001-0,02 мкм

B) ⅛ = 0,02-10 мкм

142. Тиск, необхідний для проведення процесу зворотного осмосу, порівняно з тиском для процесу ультрафільтрації

A) значно більше

Б) значно менше

B) однаковий

143. При десорбції парціальний тиск газу над розчином

А) вище, ніж у навколишньому повітрі

Б) нижче, ніж у навколишньому повітрі

144. Ступінь видалення летких речовин зі стічних вод підвищується з

A) зростанням температури газорідинної суміші

Б) зростанням коефіцієнта масовіддачі і поверхні контакту фаз

B) обидва варіанти вірні

145. У якості анодів використовують

A) магнетит

Б) молібден

B) вольфрам

146. В якості катодів використовують

A) магнетит

Б) двоокис свинцю

B) вольфрам

147. Стічні води, що містять мінеральні кислоти або луги, перед скиданням їх у водойми або перед використанням у технологічних процесах

А) знезаражують

Б) нейтралізують

В) знесолюють

148. Активність речовини як окиснювача визначається величиною окисного потенціалу, який для озону становить

A) 2,07

Б) 0,94

B) 0,59

Г) 0,68

149. Активність речовини як окиснювача визначається величиною окисного потенціалу, який для хлору становить

A) 2,07

Б) 0,94

B) 0,59

Г) 0,68

150. Активність речовини як окиснювача визначається величиною окисного потенціалу, який для перманганату калію становить

A) 2,07

Б) 0,94

B) 0,59

Г) 0,68

151. Активність речовини як окиснювача визначається величиною окисного потенціалу, який для пероксиду водню становить

A) 2,07

Б) 0,94

B) 0,59

Г) 0,68

152. Окислення радикалами, що утворюються у результаті переходу озону з газової фази у рідину і його саморозкладання, називається

A) непряме окиснення

Б) каталіз

B) озоноліз

153. Каталітичний вплив озонування, що полягає у посиленні ним здатності кисню до окиснення, який присутній в озонованому повітрі, називається

A) непряме окиснення

Б) каталіз

B) озоноліз

154. Процес утворення озонідів, які, як і озон, є нестійкими сполуками і швидко розкладаються, називається

А) непряме окиснення

Б) каталіз

В) озоноліз

155. Біохімічні методи застосовують для

A) очищення господарсько-побутових стічних вод

Б) очищення промислових стічних вод

B) очищення господарсько-побутових і промислових стічних вод

156. Процес біохімічного очищення оснований на здатності мікроорганізмів використовувати забруднюючі речовини для харчування, так як органічні речовини є джерелом

A) вуглецю

Б) фосфору

B) кальцію

157. Руйнування органічних речовин називають

А) біохімічним окисненням

Б) біохімічним відновленням

158. Кількість кисню, використаного для біохімічних процесів окиснення органічних речовин (не включаючи процесу нітрифікації) за певний проміжок часу, називають

А) біологічне споживання кисню (БСК)

Б) хімічне споживання кисню (ХСК)

159. Кількість кисню, еквівалентну кількості витраченого окиснювача, необхідного для окислення всіх відновників, що містяться у воді, називають

А) біологічне споживання кисню (БСК)

Б) хімічне споживання кисню (ХСК)

160. Можливість біохімічного окиснення стічних вод характеризується через біохімічний показник, тобто відношенням

A) БСК_пов/ХСК

Б) БСК10/ХСК

B) БСК/ХСК

161. Біохімічний показник промислових стічних вод складає

A) менше 0,05

Б) 0,05-0,3

B) понад 0,5

162. Біохімічний показник побутових стічних вод складає

A) менше 0,05

Б) 0,05-0,3

B) понад 0,5

163. При відношенні (БСК/ХСК)'100% = 50% речовини

А) піддаються біохімічному окисненню

Б) не піддаються біохімічному окисненню

164. Аеробні процеси перебігають

А) без доступу кисню

Б) при постійному подаванні кисню

165. Анаеробні процеси перебігають

А) без доступу кисню

Б) при постійному подаванні кисню

166. Суха речовина активного мулу містить

A) 70-90 % органічних і 30-10 % неорганічних речовин

Б) 30-10 % органічних і 70-90 % неорганічних речовин

B) 50 % органічних і 50 % неорганічних речовин

167. Муловий індекс, - це

A) відношення маси висушеного осаду (у грамах) після відстоювання протягом 30 хв до об’єму частини активного мулу, що осаджується

Б) відношення об’єму частини активного мулу, що осаджується, до маси висушеного осаду (у грамах) після відстоювання протягом 30 хв

B) відношення об’єму частини активного мулу, що осаджується, до маси висушеного осаду (у грамах) після відстоювання протягом 1 години

168. Мул, що погано піддається осадженню має

А) високий «муловий індекс»

Б) низький «муловий індекс»

169. З підвищенням температури швидкість ферментативних процесів

A) підвищується

Б) знижується

B) не змінюється

170. До речовин-активаторів, що підвищують активність ферментів, відносяться

A) вітаміни і катіони Са²⁺, Mg²⁺, Mn²⁺

Б) антибіотики

B) синильна кислота

171. До речовин-інгібіторів, що знижують активність ферментів, відносяться

A) вітаміни і катіони Са²⁺, Mg²⁺, Mn²⁺

Б) антибіотики

B) синильна кислота

172. На швидкість біохімічного окиснення впливає

A) турбулізація стічних вод

Б) підвищення температури стічних вод

B) охолодження стічних вод

173. Найбільш оптимальна температура біохімічного очищення стічних вод підтримується у межах

A) 18-20°С

Б)20-30°С

B) 30-40°С

173. Підвищення температури води, що підлягає очищенню, може призвести до

A) зниження швидкості очищення

Б) загибелі мікроорганізмів

B) утворення нових видів забруднень

175. Процеси бродіння здійснюють у

A) мезофільних умовах

Б) термофільних умовах

B) мезофільних і термофільних умовах

176. Повнота зброджування органічних речовин у метантенках сягає

A) 40%

Б) 60%

B) 90%

177. Температура замерзання розсолу

A) завжди нижче температури замерзання чистої води

Б) завжди вище температури замерзання чистої води

B) дорівнює температурі замерзання чистої води

178. Якщо зі зростанням температури розчинність речовини зменшується, то кристалізацію здійснюють

A) при нагріванні розчину

Б) при охолодженні розчину

B) у такому разі кристалізація не можлива

179. Ймовірність утворення зародків кристалів зростає з

A) зниженням температури

Б) стабілізацією температури

B) підвищенням температури

180. Промислові стоки, для знешкодження яких необхідно додавати паливо, мають ентальпію

А) нижче 8400 кДж/кг

Б) вище 8400 кДж/кг

В) 8400 кДж/кг

181. Система, - це

A) об'єкт, взаємодіючий з зовнішнім середовищем, що володіє складною внутрішньою будовою, більшим числом складових частин і елементів (апаратів), взаємозалежних технологічними потоками (зв'язками) і діючих як єдине ціле

Б) самостійна і умовно неподільна одиниця. У хімічній технології це найчастіше апарат, у якому перебігає будь-який типовий процес (хімічний, дифузійний, тепловий та ін.)

B) група елементів (апаратів), що володіє певною цілісністю і доцільністю Г) характер і порядок поєднання окремих апаратів у технологічній схемі

182. Підсистема, - це

A) об'єкт, взаємодіючий з зовнішнім середовищем, що володіє складною внутрішньою будовою, більшим числом складових частин і елементів (апаратів), взаємозалежних технологічними потоками (зв'язками) і діючих як єдине ціле

Б) самостійна і умовно неподільна одиниця. У хімічній технології це найчастіше апарат, у якому перебігає будь-який типовий процес (хімічний, дифузійний, тепловий та ін.)

B) група елементів (апаратів), що володіє певною цілісністю і доцільністю Г) характер і порядок поєднання окремих апаратів у технологічній схемі

183. Завдання синтезу хіміко-технологічної системи (ХТС) полягає

A) у розрахунках повної математичної моделі ХТС на основі математичних моделей окремих елементів і технологічної топології з метою визначення параметрів вихідних технологічних потоків при заданих технологічних умовах і параметрах вхідних потоків

Б) у створенні ХТС, що працює з високою ефективністю

B) у знаходженні екстремального значення обраного критерію ефективності функціонування ХТС

184. Завдання аналізування хіміко-технологічної системи (ХТС) полягає

A) у розрахунках повної математичної моделі ХТС на основі математичних моделей окремих елементів і технологічної топології з метою визначення параметрів вихідних технологічних потоків при заданих технологічних умовах і параметрах вхідних потоків

Б) у створенні ХТС, що працює з високою ефективністю

B) у знаходженні екстремального значення обраного критерію ефективності функціонування ХТС

185. Завдання оптимізації хіміко-технологічної системи (ХТС) полягає

А) у розрахунках повної математичної моделі ХТС на основі математичних моделей окремих елементів і технологічної топології з метою визначення параметрів вихідних технологічних потоків при заданих технологічних умовах і параметрах вхідних потоків

Б) у створенні ХТС, що працює з високою ефективністю

В) у знаходженні екстремального значення обраного критерію ефективності функціонування ХТС

186. Завдяки функціональній схемі можна

A) визначити, які операції здійснюються на виробництві та у якій послідовності

Б) визначити напрям руху матеріальних і енергетичних потоків ХТС

B) зробити висновки про якісне або кількісне перетворення фізичних параметрів вхідних матеріальних і енергетичних потоків

Г) зробити висновки про типи і спосіб поєднання елементів (апаратів і машин), про послідовність окремих технологічних процесів

187. Завдяки структурній схемі можна

A) визначити, які операції здійснюються на виробництві та у якій послідовності

Б) визначити напрям руху матеріальних і енергетичних потоків ХТС

B) зробити висновки про якісне або кількісне перетворення фізичних параметрів вхідних матеріальних і енергетичних потоків

Г) зробити висновки про типи і спосіб поєднання елементів (апаратів і машин), про послідовність окремих технологічних процесів

188. Завдяки технологічній схемі можна

A) визначити, які операції здійснюються на виробництві та у якій послідовності

Б) визначити напрям руху матеріальних і енергетичних потоків ХТС

B) зробити висновки про якісне або кількісне перетворення фізичних параметрів вхідних матеріальних і енергетичних потоків

Г) зробити висновки про типи і спосіб поєднання елементів (апаратів і машин), про послідовність окремих технологічних процесів

189. Завдяки операторній схемі можна

A) визначити, які операції здійснюються на виробництві та у якій послідовності

Б) визначити напрям руху матеріальних і енергетичних потоків ХТС

B) зробити висновки про якісне або кількісне перетворення фізичних параметрів вхідних матеріальних і енергетичних потоків

Г) зробити висновки про типи і спосіб поєднання елементів (апаратів і машин), про послідовність окремих технологічних процесів

190. Розсіювання (просівання) основане

А) на тому, що мінерали, які входять до складу сировини, мають різну міцність, тому при дробленні менш міцні мінерали дробляться на більш дрібні зерна, ніж міцні матеріали. Після здрібнювання таку сировину просівають через сита з отворами різного розміру і одержують фракції, збагачені тем або іншим матеріалом

Б) на відмінності швидкостей осадження часток у рідині або газі залежно від густини або крупності цих часток

В) на різній змочувальній здатності зерен окремих мінералів водою

Г) на відділенні магнітно-сприйнятливих матеріалів від немагнітних

191. Гравітаційний поділ оснований

A) на тому, що мінерали, які входять до складу сировини, мають різну міцність, тому при дробленні менш міцні мінерали дробляться на більш дрібні зерна, ніж міцні матеріали. Після здрібнювання таку сировину просівають через сита з отворами різного розміру і одержують фракції, збагачені тем або іншим матеріалом

Б) на відмінності швидкостей осадження часток у рідині або газі залежно від густини або крупності цих часток

B) на різній змочувальній здатності зерен окремих мінералів водою

Г) на відділенні магнітно-сприйнятливих матеріалів від немагнітних

192. Флотаційний метод збагачення оснований

A) на тому, що мінерали, які входять до складу сировини, мають різну міцність, тому при дробленні менш міцні мінерали дробляться на більш дрібні зерна, ніж міцні матеріали. Після здрібнювання таку сировину просівають через сита з отворами різного розміру і одержують фракції, збагачені тем або іншим матеріалом

Б) на відмінності швидкостей осадження часток у рідині або газі залежно від густини або крупності цих часток

B) на різній змочувальній здатності зерен окремих мінералів водою

Г) на відділенні магнітно-сприйнятливих матеріалів від немагнітних

193. Магнітна сепарація основана

A) на тому, що мінерали, які входять до складу сировини, мають різну міцність, тому при дробленні менш міцні мінерали дробляться на більш дрібні зерна, ніж міцні матеріали. Після здрібнювання таку сировину просівають через сита з отворами різного розміру і одержують фракції, збагачені тем або іншим матеріалом

Б) на відмінності швидкостей осадження часток у рідині або газі залежно від густини або крупності цих часток

B) на різній змочувальній здатності зерен окремих мінералів водою

Г) на відділенні магнітно-сприйнятливих матеріалів від немагнітних

194. Підвищення активності каталізатора

A) збільшує енерговитрати

Б) зменшує енерговитрати

B) не позначається на енерговитратах

195. Підвищення стабільності каталізатора

A) збільшує експлуатаційні витрати

Б) зменшує експлуатаційні витрати

B) не позначається на експлуатаційних витратах

196. Вторинні енергетичні ресурси (ВЕР), - це

A) енергія, яка може бути отримана при використанні енергетичного потенціалу кінцевих і проміжних продуктів, у хіміко-технологічній системі

Б) енергоресурси, запаси яких у міру їх видобутку із земної кори необоротно зменшуються

B) паливо, при стисканні якого утворюються топкові гази

197. Непоновлювані джерела енергії, - це

A) енергія, яка може бути отримана при використанні енергетичного потенціалу кінцевих і проміжних продуктів, у хіміко-технологічній системі

Б) енергоресурси, запаси яких у міру їх видобутку з земної кори необоротно зменшуються

B) паливо, при стисканні якого утворюються топкові гази

198. Горючі вторинні енергетичні ресурси, - це

A) хімічна енергія відходів технологічних процесів хімічного та термохімічного перероблення вуглецевої або вуглецевоводневої сировини, горючих газів печей, що не використовуються для подальшого технологічного перероблення деревних відходів та ін.

Б) фізична теплота газів, що відходять, технологічних агрегатів, основної, побічної, проміжної продукції і відходів основного виробництва, робочих тіл систем примусового охолодження технологічних агрегатів і установок, гарячої води і пари, відпрацьованих у технологічних і силових установках

B) потенційна енергія газів і рідин, що виходять з технологічних агрегатів з надлишковим тиском

199. Теплові вторинні енергетичні ресурси, - це

A) хімічна енергія відходів технологічних процесів хімічного та термохімічного перероблення вуглецевої або вуглецевоводневої сировини, горючих газів печей, що не використовуються для подальшого технологічного перероблення деревних відходів та ін.

Б) фізична теплота газів, що відходять, технологічних агрегатів, основної, побічної, проміжної продукції і відходів основного виробництва, робочих тіл систем примусового охолодження технологічних агрегатів і установок, гарячої води і пари, відпрацьованих у технологічних і силових установках

B) потенційна енергія газів і рідин, що виходять з технологічних агрегатів з надлишковим тиском

200. Вторинні енергетичні ресурси надлишкового тиску, - це

А) хімічна енергія відходів технологічних процесів хімічного та термохімічного перероблення вуглецевої або вуглецевоводневої сировини, горючих газів печей, що не використовуються для подальшого технологічного перероблення деревних відходів та ін.

Б) фізична теплота газів, що відходять, технологічних агрегатів, основної, побічної, проміжної продукції і відходів основного виробництва, робочих тіл систем примусового охолодження технологічних агрегатів і установок, гарячої води і пари, відпрацьованих у технологічних і силових установках

В) потенційна енергія газів і рідин, що виходять з технологічних агрегатів з надлишковим тиском

6.2.2