Листок - вегетативний орган рослини

Листок є бічним вегетативним органом, який розвивається на пагоні і має одну площину симетрії, обмежений верхівковий ріст і наростає основою.

Функції листка. Основні функції листка - фотосинтез, транспірація і газообмін.

Будова листка. Листки різних рослин не схожі один на одного, майже

завжди мають листову пластинку та черешок, основою якого листок прикріплюється до стебла.

Листова пластинка. Розширена, плоска і є важливою частиною листка. Саме тут відбуваються процеси фотосинтезу, газообміну, транспірації. Черешок - звужена частина листка між його пластинкою і основою. Він орієнтує листок відносно джерела світла, а також зменшує удари по листовій пластинці вітру, дощу, граду. Листки з черешками називаються черешковими, а без нього - сидячими. Від основи листка іноді розвиваються вирости - прилистники. Вони розвиваються раніше листової пластинки і черешка та захищають листки у бруньці (береза, липа, осока, яблуня), а при розкритті бруньки вони відпадають. У деяких рослин прилистники зберігаються все життя і виконують функції листової пластинки (горох, шипшина, фіалка). У ряду рослин основа листка розширена у вигляді трубки, яка огортає пагін - це піхва (злакові, осокові, лілейні, зонтичні). Піхва надійно захищає пазушні бруньки. (рис.10.5).

Рис.

1 - листкова пластина; 2 - стебло; 3 - черешок; 4 - прилистки; 5 - піхва листка; 6 - вузол.

За формою листової пластинки розрізняють листки: овальні, округлі, ланцетні, голчасті, серцевидні. Форма краю пластинки листків також різноманітна: листок яблуні має зубчастий край, листок осоки виїмчастий, листок бузку цілокраїй. Листова пластинка в різних напрямках пронизана жилками, які представляють собою судинно-волокнисті пучки і забезпечують міцність листка. У листків дводольних рослин жилкування перисте або пальчасте, а у однодольних жилки розташовуються паралельно один до одного або дугоподібно. Великі жилки з’єднані між собою мілкими, утворюючи сітку. Листки, які мають одну листову пластинку опадають восени цілком, називаються простими, хоча нерідко їх форма далеко не проста (картопля, дуб, морква). Складні листки складаються із декількох листків. Якщо вони з’єднані з черешком в одній точці, то це пальчастий лист (люпин, каштан). Якщо прикріплюються по всій довжині черешка - перистоскладний. Розрізняють листки двох типів: парноперисті, якщо листок закінчується парою листків, як у гороху, і непарноперисті, якщо листок закінчується одним листком, як у шипшини.(рис.10.6).

Листорозміщенням називається порядок розташування листків на пагоні. При черговому листорозміщенні, листки розташовані на стеблі по одному, чергуючись один з одним, при супротивному - один навпроти одного, при мутовчастому - прикріплюються до стебла по декілька. Листки на стеблі розташовуються так, що не затіняють один одного, утворюють листову мозаїку. Мозаїка добре виражена у в’яза, клена гостролистого. Рух листків до світла забезпечується нерівномірним ростом черешків: затінена сторона росте швидко і це викликає вигин черешка і переміщення листової пластинки. Загальна площа листків у багато разів перевищує площу, яку займає сама рослина. Так, листова поверхня кукурудзи на 1 га поля - 12 га, пшениці - 25 га, картоплі - 40 га. Цей показник обов’язково враховується в агротехнічних рекомендаціях за нормами посіву насіння на гектар.

Рис. 10.6. Види листків.

Внутрішня будова листка. Зверху і знизу листок покритий шкірочкою. Серед її безкольорових клітин, особливо з нижнього боку листка, розташовані парні замикаючі клітини - продихи з хлоропластами, між якими є отвір - продихова щілина. Замикаючі клітини і продихова щілина разом складають продих, їх дуже багато, на 1мм² поверхні листка 300. Через них відбувається газообмін і транспірація. При достатній кількості води в грунті продихи вдень відкриті, а вночі закриті. А якщо рослина відчуває нестачу у воді, то продихи закриті вдень. Між верхньою і нижньою шкірочкою розташована асиміляційна тканина, клітини якої мають велику кількість хлоропластів і забезпечують процес фотосинтезу. Клітини цієї тканини не однакові за формою. Верхні мають витягнуту форму, щільно притиснуті одна до одної, розташовані у два ряди і називаються стовбчастою тканиною. До нижньої шкірочки листка прилягає губчаста асиміляційна, клітини якої мають неправильну форму з великими міжклітинниками. По них до клітин асиміляційної тканини через продихи проникає повітря, надходить вуглекислий газ і виділяється кисень. Зайва вода у вигляді пару по міжклітинниках випаровується в процесі транспірації. Надходження води до клітин листка і відтік органічних речовин, які утворюються в процесі фотосинтезу, відбувається по жилках листка. Будова листка залежить від умов існування. Листки рослин вологих місць великі, їх поверхні випаровують багато вологи. Листки рослин сухих місць існування невеликі за розмірами і мають пристосування, що зменшують випаровування (восковий наліт, густе опушення). Внутрішня будова листків також відображає умови життя. У таких типових степових і пустельних рослин, як ковила, продихи знаходяться на верхньому боці листка, а листок в умовах нестачі вологи згортається у трубочку, бо продихи розташовані всередині неї і випаровування зменшується. Листки багатьох дерев (дуб, яблуня, береза), розвиваються у верхній частині крони на світлі (світлі листки), мають добре розвинену стовбчасту паренхіму, ніж листки, розташовані в нижній частині крони.(рис.10.7).

Рис. 10.7. Внутрішня будова листка:

а - зріз через листкову пластинку; б - різні типи волосків клітин шкіри; 1 - продих; 2 - міжклітинники; 3 - губчасті клітини; 4 - стовпчасті клітини; 5 - шкірка з кутикулою; 6 - судинно-волокнистий пучок.

Листопад. Кожної весни у більшості дерев і кущів помірних і холодних широт розпускаються бруньки і з’являються молоді зелені листки, які до осені відмирають і опадають. У старих листків накопичуються зайві для рослини

мінеральні речовини - кристали оцтовокислого кальцію, кремнезему. Корисні речовини до моменту опаду листя рухаються у стебло. Рослини, листки яких живуть тільки один вегетаційний період, називаються листопадними (дуб, береза). Рослини, листки яких живуть довше і поступово змінюються називаються - вічнозеленими (ялина 5 - 12 років, сосна - 2 роки). Листопад - це пристосування рослин до переживання несприятливого зимового періоду, коли корені не можуть поглинати із ґрунту воду. Перед листопадом листки стають червоними, жовтими. Це пов’язано з руйнуванням хлорофілу, який в літній період маскує жовті і червоні пігменти і забарвлює клітинний сік. У тропіках листя багатьох дерев опадають внаслідок настання дощового або посушливого сезонів.

Видозміни листків рослин. Вони пов’язані виконанням або різноманіттям функцій, що не властиві більшості листків. Листок може бути місцем накопичення поживних речовин (м’ясисті лусочки і цибулини цибулі), запасати воду (агава, столітник), слугувати захистом від тварин (колючки барбарису) або несприятливих факторів зовнішнього середовища (брунькові лусочки), прикріпляти рослину до опори (вусики гороху), виконувати роль хапального апарату (росичка, мухоловка) та бути органом вегетативного

розмноження ( фіалка, бегонія ).(рис.10.8).

Рис.10.8. Видозміни листка.

Запитання для самоконтролю

1.

2. У чому відмінність листка від інших вегетативних органів?

3. Яку будову має листок?

4. Які листки називаються простими, а які складними (приклади) ?

5. Які форми листової пластинки є у простих і складних листків ?

6. Які типи жилкування листка відомі?

7. Яке жилкування листків рослин класу дводольні та однодольні?

8. Намалюйте види країв листових пластинок.

9. Які є видозміни листка і з якими функціями це пов’язано?

10. Які тканини утворюють листок і яку функцію виконують?

11.Як називаються судино-волокнисті пучки листків?

12. В яких тканинах листка відбувається фотосинтез?

13. Яка будова та функції продих листка?

14. На якому боці розташовані продихи у наземних та водних рослин?

15. Який пігмент забарвлює листок у зелений колір і яке його значення?

16. Від чого залежить зміна кольору листя восени?

Тестові завдання

1.З яких частин складається листок злаків

а. черешок

б. листова пластинка

в. листова піхва

г. прилистники

2. У яких рослин пальчасте жилкування листка

а. однодольні

б. дводольні

в. голонасінні

3. Які листки у однодольних

а. складні

б. прості

в. піхвові

4. Відозміни якого органу є соковиті лусочки цибулі

а. корінь

б. стебло

в. листок

5. Яка роль жилок листка

а. захист від транспірації

б. фотосинтез

в. опора м’якоті листка

6. У яких рослин продихи на нижньому боці листка

а. водних

б. наземних

в. підземних

7. Відкриті продихи листка

а. вдень

б. вночі

в. закриті

8. У якій частині листка знаходиться стовбчаста тканина

а. верхній

б. нижній

в. посередині

11.4.