Конденсація газових домішок

Конденсаційне оброблення газів зазвичай включають у технологічний цикл, якщо процес супроводжується відчутними втратами проміжних або кінцевих продуктів. Часто за допомогою конденсації вловлюють і повертають до технологічного процесу пару розчинників, що видаляються з поверхні виробів після нанесення функціональних, захисних і фарбувальних шарів.

При економічно і технічно прийнятних параметрах робочого середовища можна перевести у конденсований стан пару легкокиплячих сполук (які зазвичай використовуються у якості розчинників) з концентраціями не нижче 5-10 г/м³. Конденсація більш розбавлених забруднювачів представляє технічно складне завдання і вимагає значних витрат.

Ступінь уловлення (глибина вилучення) забруднювача залежить від ступеня охолодження і стиснення газових викидів. У виробничих умовах температуру і тиск приймають такими, щоб енерговитрати на конденсацію становили незначну частку загальних витрат на технологію. Тому ступінь вилучення навіть дорогоцінних продуктів є невисокою і знаходиться у межах 70-80%. З цієї самої причини використовувати конденсацію у якості самостійного засобу санітарного очищення не є доцільним.

У той самий час конденсаційне оброблення може успішно застосовуватися у багатоступеневих схемах очищення викидів. Існують три напрями в області газоочищення, де конденсація не лише корисна, але і необхідна:

- попереднє осадження основної маси пари забруднювачів перед адсорберами при високому ступені забруднення викидів;

- вилучення пари, що містить сполуки фосфору, миш'яку, важких металів, галогенів перед термознешкоженням суміші забруднювачів;

- конденсація забруднювачів після хімічного оброблення з метою переведення у легкоконденсуємі сполуки, наприклад, після хемосорбційних апаратів.