Десорбція, дезодорування і дегазація розчинених домішок

При пропусканні повітря або іншого інертного малорозчинного у воді газу (азот, двоокис вуглецю, топкові димові гази) через стічну воду леткий компонент дифундує у газову фазу.

Десорбція обумовлена більш високим парціальним тиском газу над розчином, ніж у навколишньому повітрі.

Ступінь видалення летких речовин зі стічних вод збільшується зі зростанням температури газорідинної суміші, коефіцієнта масовіддачі і поверхні контакту фаз. Десорбуєма з води речовина направляється на адсорбцію або на каталітичне спалювання.

Дезодорування здійснюють для очищення стічних вод з неприємним запахом. Найбільш ефективним вважається метод аерації, який полягає у продуванні повітря через стічну воду. Недолік методу полягає у тому, що деякі

забруднення не видаляються методом аерації і залишаються у стічній воді. Висока ступінь очищення може бути досягнута при використанні рідкофазового окиснення сірчистих речовин киснем повітря під тиском.

Сірководень з води можливо видалити гідроокисом заліза, у лужному і нейтральному середовищі. Більш ефективно відбувається очищення при одночасному введенні у воду озону і двоокису хлору з послідуючим фільтруванням води через шар активованого вугілля. Ступінь дезодорації сірководню, метилмеркаптану і диметилсульфиду залежить від їх концентрації у стічній воді і змінюється від 80 до 100%.

Дегазацією видаляють з води розчинені гази. Її здійснюють хімічними, термічними і десорбційними (аераційними) методами.

При термічній дегазації води від розчиненого двоокису вуглецю або кисню пару пропускають через воду і нагрівають її до температури кипіння при зовнішньому тиску. У цьому випадку парціальний тиск газу над водою знижується до нуля і розчинність його також знижується до нуля. Внаслідок порушення рівноваги у системі відбувається виділення надлишкових газів з води (фізична десорбція). Для інтенсивної дегазації необхідно, щоб вода безперервно контактувала з новими порціями пари при значній поверхні контакту фаз протягом достатнього часу. Температура води повинна бути близька до температури насиченої пари при даному тиску.

Аміак зі стічних вод видаляють продуванням водяною парою або повітрям. Швидкість переходу газоподібного аміаку з води у атмосферу залежить від поверхневого натягання на межі повітря-вода і від різниці концентрацій аміаку у воді і повітрі. Для видалення кисню з води, її фільтрують через легкоокиснювальні сталеві стружки.

1.2.2