Аерозолі

До аерозолів відносять пил, тумани і дим.

Пилом називають дисперсійні аерозолі з твердими частками, не залежно від дисперсності.

Під туманами розуміють газоподібне середовище з рідкими частками як конденсаційними, так і дисперсійними, незалежно від їх дисперсності.

Димом називають конденсаційні аерозолі з твердою дисперсною фазою або ті, що включають частки тверді та рідкі.

Залежно від походження розрізняють пил:

- природного походження. Він утворюється у результаті процесів, не пов'язаних безпосередньо з процесом виробництва. З пилом природного походження доводиться стикатися при вирішенні питань очищення повітря перед надходженням його у вентильовані приміщення;

- промислового походження. Промисловий пил виникає у процесі виробництва. Майже кожному виду виробництва, кожному матеріалу або виду сировини властивий певний вид пилу.

Залежно від матеріалу, з якого пил утворений, він може бути:

- органічним. У свою чергу органічний пил буває рослинного (деревний, бавовняний, борошняний, тютюновий, чайний та ін.) і тваринного (вовняний, кістковий та ін.) походження;

- неорганічним. Неорганічний пил поділяється на мінеральний (кварцовий, цементний та ін.) і металевий (сталевий, чавунний, мідний, алюмінієвий та ін.).

Дисперсність - ступінь подрібнення речовини. Під дисперсним (зерновим, гранулометричним) складом розуміють розподіл часток аерозолів за розмірами. Дисперсність у значній мірі визначає властивості аерозолів.

У результаті різкого збільшення сумарної поверхні речовини підвищується поверхнева енергія, що сприяє збільшенню фізичної і хімічної активності. Дуже швидко та інтенсивно перебігають реакції окиснення цих речовин. Про підвищення фізичної активності свідчить те, що подрібнені речовини розчиняються у багато разів швидше, ніж вихідний матеріал.

Властивості пилу:

1. Густина - маса одиниці об'єму, кг/м³.

Власна густина являє собою масу одиниці об'єму речовини, з якого утворений пил. Уявна густина - це маса одиниці об'єму часток, включаючи об’єм закритих пор. Уявна густина монолітної частки дорівнює істинній густині даної частки. Насипна густина - маса одиниці об'єму вловленого пилу, вільно насипаного у ємність. В об’єм, що займає пил, входять внутрішні пори часток і проміжний простір між ними.

2. Питома поверхня аерозолю - відношення поверхні всіх часток до їх маси або об'єму. Значення питомої поверхні дозволяє отримати дані про дисперсності пилу.

3. Злипання пилу. Схильність до зчеплення часток одна з одною визначається аутогезійними (когезійними) властивостями. Воно обумовлене силами електричного, молекулярного і капілярного походження. Стійка робота пиловловлюючого обладнання багато у чому залежить від злипання пилу. У якості показника злипання приймають міцність пилового шару на розрив.

4. Сипучість пилу характеризує рухливість часток пилу відносно одна одної та їх здатність переміщатися під дією зовнішньої сили. Сипучість залежить від розміру часток, їх вологості і ступеня ущільнення. Характеристики сипучості використовуються при визначенні кута нахилу стінок бункерів та інших пристроїв, пов'язаних з накопиченням і переміщенням пилу і пилоподібних матеріалів.

5. Вологовміст - відношення кількості вологи пилу до кількості абсолютно сухого пилу. Гігроскопічна волога пилу, тобто волога, яка утримується на його поверхні, у порах і капілярах, може бути визначена при висушуванні проби пилу до постійної маси у сушильній шафі.

6. Змочуваність пилу. На змочуванні пилу розпиленою водою основане мокре пиловловлення. Змочуваність пилу визначає можливість її гідровидалення, застосування мокрого пилоприбирання виробничих приміщень.

7. Електричні властивості пилу чинять значний вплив на поведінку пилових часток. Електричні сили багато у чому визначають процес коагуляції, стійкість пилових агрегатів, вибухонебезпечність пилу, його вплив на живі організми.

8. Питомий електричний опір (ПЕО) характеризує електричну провідність шару пилу. ПЕО дорівнює проходженню електричного струму через 1 м³ пилу зі стороною 1 м (Омм).

9. Електричний заряд пилу. Аерозольна система може мати у своєму складі частки, заряджені позитивно, негативно і нейтральні. Співвідношення цих часток визначає сумарний заряд системи. Пилові частки отримують електричний заряд як у процесі утворення, так і після утворення, знаходячись у зваженому стані, у результаті вибуху, диспергування, взаємного тертя, тертя об повітря, а також внаслідок адсорбції іонів при іонізації середовища.

10. Горючість та вибуховість пилу. Здатність утворювати з повітрям вибухонебезпечну суміш і здатність до займання є найважливішими негативними властивостями багатьох видів пилу.

1.4.2