<<
>>

У пошуках виходу із кризи техногенної цивілізації

З одного боку, розвиток техніки і технології дозволяє людині розв’я­зувати широке коло проблем, забезпечує добробут населення, служить під­ґрунтям, на якому стоїть вся наша техногенна цивілізація.

З другого - техні­чний прогрес веде до збільшення непередбачених, негативних наслідків, які неможливо ні прогнозувати, ні контролювати. „Технічний прогрес, - пише В. Рачков, - не має орієнтира свого руху, ніхто не знає, куди він рухається... Чим більше прогресує техніка, тим більше вона утворює суперечностей, пе­решкод: забруднення навколишнього середовища, виснаження природних ресурсів, глобалізація потенційних загроз, швидкість могутніх руйнувань. Як наслідок необхідно постійно проводити перерахунок фінансових ресур­сів для компенсації шкоди або щоб передбачити можливі ризики”.

Великі можливості техніки і технології ведуть до марнотратства і роз­крадання природних ресурсів. Дуже часто це пов’язано з поганим економіч­ним управлінням, із наслідками адміністративних і політичних рішень. На думку В. Рачкова, глобальний рівень технологічного розвитку виявив „лам­кість” технічної системи. Чим складніша організація технічної системи, тим більше точок, у яких може відбутись інцидент. Усі види слабкості індивіду­ального світу відбуваються через безмежне, безперервне зростання техніч­них засобів. „Ми виробляємо те, - підкреслює В. Рачков, - у чому немає ні­якої потреби, немає ніякої користі... Ми виробляємо надлишок, який дода­ється до благ, які вже є зайвими”. Важливим негативним наслідком техніч­ного розвитку є трансформація свідомості, коли сучасна людина все більше занурюється у світ мрії, ілюзії, гри, розваг. „Технічне суспільство все більше стає суспільством спектаклю, суспільство занурюється в мрію”. Учений під­креслює ще такий наслідок технічного прогресу, як поширення влади тех­нократів, техніків і експертів різного роду. Технократи усвідомили, що без них ніщо не може робитися.

Вони диктують політикам умови для прийняття рішення. Розповсюдження всіляких технічних засобів веде до значного зро­стання кількості технократів. У цілому можна виділити три головних види наслідків техніки і технології: негативні зміни в економічному середовищі, у сфері людської діяльності (інфраструктурні зміни) і в умовах життя люди­ни. Стрімкий розвиток техногенної цивілізації веде до того, що природа і людина не встигають адаптуватися.

Єдиний вихід із цієї небезпечної ситуації - розумне управління техно­логічним розвитком. „У результаті всього цього, - наголошує Е. Г. Местін, - наше суспільство йде до усвідомленого рішення зрозуміти й поставити під контроль технологію, щоб підкорити її добродійним соціальним цілям і та­ким чином докласти значні зусилля до пошуків шляхів зміни повною мірою цих наслідків”. У людства немає іншої альтернативи, як, з одного боку, об­межити зростання технології і гуманізувати її (орієнтувати її на розв’язання екологічних проблем тощо), з іншого - змінити спосіб життя людини. Д. Медоуз справедливо стверджує: „Такі засоби, ймовірно, не всім будуть приємні. Вони спричиняють глибокі зміни в суспільних і економічних стру­ктурах, які були глибоко впроваджені в людську культуру віками політики зростання. Альтернативою цьому шляху може стати період очікування, коли ціна технології стане зовсім нестерпною для суспільства, або коли побічні ефекти технології спинять її зростання... Зростання припиниться з причин, незалежних від людського вибору і це може бути набагато гірше, ніж вибір самого суспільства”.

На думку В. Розова, рано чи пізно криза техногенної цивілізації стане загальною, ігнорувати її вже не вдається через катастрофічні наслідки та техногенні руйнування. Для збереження життя на землі, врятування приро­ди і тварин, себе і своїх близьких люди підуть на відмову від багатьох цін­ностей та звичок минулого життя, знову відкриють цінності здорового жит­тя, розумних обмежень тощо. Людині, щоб спочатку вижити, а згодом нор­мально розвиватися, доведеться утворити нову мораль, повністю перебуду­вати свої інтереси й характер діяльності. Головним стане не зростання за­безпеченості, комфорту, сили на основі техніки і технології, а безпечний розвиток, контроль над власними засобами, пошук необхідних умов та об­межень (контроль над народжуваністю, здоровий спосіб життя, розумне ви­користання технічних засобів і т. п.). Усі ці новації не гарантують автомати­чно успіху, але вони будуть створювати передумови для переходу до іншого типу цивілізації.

<< | >>
Источник: Філософія науки і техніки. Конспект лекцій. Для студентів, ма­гістрів і аспірантів усіх спеціальностей та форм навчання із дисциплін „Фі­лософія і методологія наукового пізнання” та „Філософські проблеми нау­кового пізнання”. - Полтава: ПолтНТУ,2006. - 106 с.. 2006

Еще по теме У пошуках виходу із кризи техногенної цивілізації: