А. Торгові за своєю природою операції.

Торговий кодекс Франції (ст. 632, 633) містить перелік операцій, які за своєю природою визнаються торговими. Але тут необхідно звернути увагу на те, що законодавство чітко розмежовує поняття комерсанта і виконавця комерційної операції (для випадків, коли комерсант діє через посередників).

До торгових операцій належать:

купівля рухомого або нерухомого майна з метою перепродажу (за винятком певних торгових операцій із землею);

діяльність установ з організації громадських видовищ або продажу з аукціону, а також використання складських приміщень;

робота промислових і транспортних підприємств або місць, що відведені для продажу товарів та надання послуг;

проведення обмінних або банківських операцій (біржеві угоди за своєю природою не належать до комерційних операцій);

робота підприємства з надання в оренду рухомого майна (договір на оренду нерухомості регулюється цивільним законодавством);

діяльність установ з комісіонерства, а також ділових агентств (шлюбні контори, організації, що проводять операції з нерухомістю), брокерських контор (посередництво у страхуванні, виноторгівлі тощо), будь-яка посередницька діяльність у торгівлі (за деякими винятками щодо кола осіб).