Реєстрація й опублікування міжнародних договорів
Після набрання договорами чинності вони направляються у Секретаріат ООН для їхньої реєстрації (ст. 80 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р.).
Стаття 18 Статуту Ліги Націй зобов'язувала держави — членів Ліги реєструвати всі свої договори в її Секретаріаті для наступного опублікування; нереєстрація міжнародного договору означала його недійсність.
Міжнародна практика довела неефективність даного положення. У ст. 102 Уставу ООН зафіксовано, що будь-яка міжнародна угода, укладена членом ООН і вступив у силу, повинне бути зареєстроване в Секретаріаті цієї организации і їм опубліковано. ООН видає для цього спеціальні збірники — Treaty Series. Однак нереєстрація якого-небудь договору в Секретаріаті ООН не означає його юридичної незначності. У такому випадку жодна йз сторін договору не має права посилатися на незареєстрованний договір у жодному з органів ООН (п. 2 ст. 102 Уставу ООН). Наприклад, при виникненні суперечки між учасниками незареєстрованного договору відносно його тлумачення й застосування він не може бути переданий на розгляд Міжнародного Суду ООН.У кожній державі також є внутрішня процедура опублікування міжнародних договорів. Так, ст. 20 Закону України «Про міжнародні договори України» передбачає, що ратифіковані й міжнародні договори, що вступили в силу, України публікуються в «Відомостях Верховної Ради України», газеті «Голос України», «Зборах діючих міжнародних договорів України». Договори України, які не вимагають ратифікації, і міжурядові угоди публікуються в «Зборах постанов Правительства України». Порядок опублікування міжвідомчих договорів України визначається Правительством України