67. Особл.і правового регулюв. міжнар. морських перевезень

Важливе значення для регулюв. морських перевезень має ММП — с-ма правових норм і принципів, що регул. відносини, які виникають у процесі використ. Світового океану для торг. і військ.

В основі таких відносин лежить принцип свободи відкритого моря, відповідно до якого всі держ. і народи мають рівні права на корист. Світ. океаном.

Джерелами міжнар. морськ. права є Статут ООН, Женевські Конвенції 1958 р. (Про територіальне море і зону, яка прилягає до нього; Про відкрите море; Про континент. шельф; Про рибальство і охорону живих ресурсів), Конвенц. охорони людського життя на морі 1960 р. Особливо важливе значення має Конвенція ООН з морського права 1982 р. Вона охоплює питання, пов'язані з мореплавством і перельотами, розвідкою і розробкою рес-сів, рибальством і судноплавством та ін. Конвенція визнач. морські зони, правила проведення морських кордонів, права, обов'язки та відповідальність держав, механізм урегулюв. Спорів. Правове регулюв. міжнар. морських перевезень передб. також з'ясування питань, пов'язаних з визнач., 1)режиму торг. суден у відкр. морі та в територ. водах і, 2) режиму торг. суден у міжнар. протоках і каналах, а також у портах.

"Відкрите море" (всі ч-ни моря, які не входять як до територ., так і до внутр. вод якої-небудь держави) вільне для доступу всіх держав і жодна з них не має права претендувати на підпорядкування якої-небудь його ч-ни своєму суверенітету. Перебуваючи у «відкритому мopi», судна повинні плавати під прапором лише однєї держави (крім випадків, передбачених у Міжнародних договорах), підкорятись юрисдикції тієї держави, під прапором якої вони перебувають. Не дозволяеться під час плавания або стоянки при заході в порт міняти свій прапор (крім випадків переходу права власності на судно або зміни реестра-ції). Судно мае свою приписку у порту відповідної держави, мае прапор цієї держави i підпорядковуеться у відкритому Mopi лише її юрисдикції.

Важливе значення мають питання, пов'язані з користуванням протоками. Вони мають різний міжнародно-правовий режим. Користування протоками Гібралтарською, Балтійс-ю, Магеллановою і Лаперуза є вільним і безмитним. Щодо режиму Чорном-х проток, то він визначений спеціальною Конвенцією 1936 р.

Відповідно до неї прохід через ці протоки у мирний час для вcix торговельних суден вільний, але потребуе дотримання певних сан. норм. Судна підлягають сан.огляду з боку представників влади Туреччини. Якщо стан судна відповідае сан. нормам, що засвідчено відповід-ними документами, то воно може не зупинятись у протоках i йти своїм курсом. Якщо ж нi, то мае зробити зупинку для ретельного сан. огляду, а також сплатити вартість наданих послуг. У paзi війни i за умови, що Туреччина буде нейтральною країною, зберігаеться принцип вільного проходу як для воюючих, так i нейтральних країн. Якщо ж Туреччина буде воюючою країною, то вона пропускав судна лише тих країн, які не перебувають з нею у стані війни. Відповідний міжнар.-правовий режим мають канали: Суець-кий, Панамський, Кільський. Прохід через Панамський канал регулюеться правилами, встановл. США, i договорами, укладеними США з іншими державами. Незважаючи на формальне право вільного проходу через цей канал (судна будь-якої держави), адміністрац. каналу мае право на свій розсуд за наявності певних підстав (неналежний сан. стан, небезпечн. вантаж) заборонити цей прохід.

Конкретним міжнародно-правовим режимом наділені і порти.Згідно з положеннями Барсе-лонської конференції (1921 р.) флоти всіх країн вільно користуються будь-яким відкритим портом. Крім того, всі збори в портах мають здійснюватися на умовах рівності і в розумних межах. Lex flagi – закон прапора