56. Міжнародно-правова охорона Світового океану.
Поняттям «Світовий океан» охоплюються всі чотири океану, що є на землі - Атлантичний, Індійський, Тихий і Північний Льодовитий, а також всі пов'язані з ними моря. Не відносяться до Світового океану ізольовані моря, що знаходяться усередині материків, наприклад, Каспійське море.
Забруднення нафтопродуктами, іншими виробничими і побутовими відходами представляє найбільшу загрозу Світовому океану. Тому ще 1954р. була підписана у Лондоні міжнародна конвенція профілактики забруднення моря нафтою. Дія Конвенції обмежувався порівняно невеличкий площею заборонених зон і охоплювало всієї акваторії океану. Така охорона виявилася недостатньою. У 1973р. Конвенцію 1954 р. замінили Міжнародної конвенцією профілактики забруднення із безлюдних суден. Конвенція 1973г. стосується як нафти, а й інших перевезених шкідливі речовини, і навіть відходів (стічні води, сміття), які виникають на судах внаслідок їх експлуатації. У додатках до основному тексту викладено міжнародні стандарти допустимих зливів. Встановлено, що кожен судно зобов'язане мати сертифікат - свідоцтво про тому, що корпус, механізми та інших оснащення відповідає правилам запобігання забруднення моря. До порушникам застосовуються суворі санкції. З іншого боку, на відміну Конвенції 1954р., її дії поширюється протягом усього акваторію Світового океану. Для деяких особливо чутливих до забруднення районах (Балтійське, Середземне, Чорне моря) встановлено підвищені вимоги. Встановлено також, що будь-яке судно, обнаружившее винуватця забруднення, зобов'язане повідомити звідси свого уряду, яке, своєю чергою, доводить звідси до того держави, під прапором плаває порушник, навіть коли він перебуває поза межами національної юрисдикции. Крім Конвенції 1973р., питанням охорони Світового океану від забруднення присвячено велика кількість інших правових актів: Конвенція з запобіганню забруднення моря скидами відходів та інших матеріалів (з будь-яких джерел), прийнята на міжурядової конференції у Лондоні 13.11.1972р., Конвенція про запобігання забруднення моря із джерел, розташованих суші, підписана на конференції західноєвропейських держав у Парижі 04.06.1974; Міжнародна конвенція про втручання у відкрите море у разі аварій, що призводять до забруднення нафтою від 29.11.1969 (Брюссель); Міжнародна конвенція про цивільну відповідальність за виміряти ціну забруднення нафтою від 29.11.1969 (Брюссель); Конвенція з приводу створення міжнародного фонду для відшкодування збитків від забруднення нафтою від 18.12.1971 (Брюссель). Складний характер взаємодії людства зі Світовим океаном і невпорядкованість правовим регулюванням у цій галузі сприяли необхідності кодифікації морського права. У 1982р. після тривалої підготовки була підписана Конвенція ООН щодо морської праву, яка всебічно регламентує користування та охорону Світового океану. Більше 50 статей цієї конвенції стосуються охорони морського середовища і морських ресурсів. Конвенція набула чинності 16.11.1994.Еще по теме 56. Міжнародно-правова охорона Світового океану.:
-
Европейское право -
Зарубежное право -
Инвестиционное право Казахстана -
История государства и права Германии -
История государства и права зарубежных стран -
История государства и права Р. Беларусь -
История государства и права США -
Криминалистика -
Криминалистическая методика -
Криминалистическая тактика -
Криминалистическая техника -
Криминальная сексология -
Криминология -
Международное право -
Профессиональные навыки юриста -
Римское право -
Сравнительное правоведение -
Теория и история государства и права -
Юридическая психология -
Юридическая техника -
Юридическая этика -
-
Антропология -
Астрономия -
Безопасность жизнедеятельности -
Библиотечное дело -
Биология -
Военное дело -
География -
Зоология -
История -
Культурология -
Литература -
Математика -
Медицина -
Педагогика -
Политология -
Право России -
Право України -
Психология -
Религоведение -
СМИ и журналистика -
Социология -
Технические науки -
Транспорт -
Физика -
Философия -
Финансы -
Экология -
Экономика -
Этнография и демография -
Юриспруденция -
Языкознание -