83.Поняття імунітету держ і його прояв в МЕВ.

Імунітет — слово лат. походження означає звільнення від чого-небудь. У МП імунітет держ. розглядається як принцип, відповідно до якого державі або її органам не може бути пред'явлений позов у суді іноз.

Коли держава виступає суб'єктом МЕВ з іншими державами або з міжнародними організаціями, то такі відносини регулюються нормами МЕП. Водночас вона може вступати у відносини м-п характеру з різними іноз. юр. особами, окремими громадянами інших держав. Відносини, які при цьому виникають, регулюються нормами міжнар. прив. права.

Міжнар. прив право — це сис-ма правових норм, які покликані регулювати цивільно-правові, сімейні та труд. відносини міжнар. х-ру, в яких суб'єктами переважно виступають іноз. юр. особи, іноз. громадяни та особи без громадянства. Але незалежно від того, які це відносини, якими нормами вони регулюються, в обох випадках тут діє принцип імунітету держави.

Не виключ. підлеглість однієї держави юрисдикції суду іншої. Але це можливо лише за умови попередньої згоди відповідної держави. Така згода може бути виражена і шляхом укладення міжн договору.

Наявність імунітету в держ. не означає, що ним наділені і відповідні госп. орг-ції, напр. державні, які виступають як юр. особи. У даному випадку йдеться про зовнішньотор. об'єднання, морські пароплавства, в оперативному управлінні яких знаходяться державні торг.і судна. Існування принципу роздільної майнової відповідальності між держ. і її юр. особами означає, що за невиконання зобов'язань перед іноз. контрагентами (фірмами) майнову відповідальність несуть юр. особи самостійно.