Другий етап промислової революції

У XVIII ст. у Великобританії починається другий етап промис лової революції (третій етап циклу розвитку принципу виробни цтва), який привів до створення машинної індустрії та повноцін ного становлення машинно-промислового принципу виробницт ва.

Але на деякі передумови економічного характеру, що привелі до становлення машинно-промислового принципу виробництва необхідно вказати.

Про оптимальні пропорції території та населення вже говори лося. Безперечно, Британія виграла від географічних відкриттів Можливість «зайвим» людям їхати в колонії рано дала поштові економії праці. Англійці зуміли перемогти свою головну торгов; суперницю Голландію, що відкрило їм можливість широко про давати створену ними продукцію. У результаті поступово нагро маджувались необхідні умови для переходу до нового етапу ви робничої революції.

Уже говорилося, що сутність промислової революції МОЖНІ визначити як трудозбереження. Але другий етап особливо поміт по пов’язаний із заміною ручної праці машинами.

Щоправда, дати точне визначення, що ж таке машина і чи» вона відрізняється від механізму, інструмента чи іншого присто сування, досить складно. Однак можна зауважити, що більшісті інструментів лише посилювали природні якості людей, будучі спеціалізованим продовженням руки. Вони є найпростішим посе редником між людиною і предметом праці. Роль цього посеред ника полягала в тому, щоб концентрувати прикладене зусилля ; певному місці.

Машиною можна вважати ще складніший посередник між людиною і предметом праці, що має відособлений від людини івигун,¹ який докладає основне зусилля, робочий інструмент, що впливає на предмет праці, і принаймні дві ланки передавання іусилля на робочий інструмент (основне зусилля передається від івигуна, а коригувальне — від самої людини).

Другий етап промислової революції був пов’язаний з новим економічним піднесенням, яке розпочалось із 70-х років XVlIl ст. і було викликане розвитком техніки й машин у бавовняній галузі, л також початком заміни водяної енергії паровою впровадженням вдосконалених парових машин. Отже, початок другого етапу ціл­ком правомірно датувати серединою 70-х років.

Зрозуміло, промисловий переворот почався не раптом і не на іолому місці. Парова машина, що стала символом індустріаліза­ції. створювалася й удосконалювалася протягом 150 років, поки не стала універсальною. На початку XVIJI ст. парову машину вже іастосовували для відкачування води із шахт. Пізніше вона була пристосована для нагнітання повітря в горни й кування заліза, а потім і для заміни водяного колеса в силових установках.

Заміна ручної праці машинною відбулася в новій для Англії галузі — бавовняній. 1 це невипадково, оскільки в традиційній для англійської економіки вовняній промисловості зробити це оуло неможливо. Вовняна промисловість, унаслідок її особливо- іо становища в економіці, користувалася широкою державною підтримкою, що консервувала вже сформовану там технічну й соціальну структуру.

Таке другорядне становище бавовняної галузі дало їй низку переваг. По-перше, увага держави до цієї галузі й характеру соці­ально-економічних проблем, що виникали там, була незначною. А по-друге, там практично відразу став відчуватися дефіцит ква­ліфікованої робочої сили, що підштовхувало технічний прогрес і механізацію виробництва.

Різкий розвиток цієї галузі почався в другій половині 60-х ро­ків XVIII ст. унаслідок значного поширення човникового ткаць­кого верстата Джона Кея. Механік Дж. Кей у 1733 р. удосконалив ткацький верстат «летючим човником», який дозволив збільшити продуктивність праці ткача більш як удвічі. Але сам цей винахід не зробив виробничої революції в бавовняній галузі, а лише по­рушив баланс між двома її секторами — ткацтвом і прядінням. Ткацтво стало різко випереджати прядіння. У наступні десятиліт­тя (30-ті — початок 60-х років) готувався переворот у прядінні, створювалися перші варіанти прядильних машин і здійснювалися не дуже вдалі спроби їх упровадження, поки, нарешті, не з’явилася механічна прядка Дж. Харгрівса. Ткач Дж. Харгрівс у 1765 р. винайшов механічну прядку «Дженні», що заміняла пра­цю 16—18 прядильників. Саме цей винахід створив остаточні ос­нови виробничої революції в легкій промисловості.

У подальшому процеси механізації ткацтва та прядіння лише посилювали один одного. У 1779 р. С. Кромптон створив «мюль- машину», яка базувалася на принципах роботи прядки «Дженні». Продуктивність, мюль-машини, що мала 1088 веретен, була на той час небаченою, оскільки вона робила за день роботу трьох тисяч робітників.

Отже, у 80-ті роки було створено систему машинного вироб­ництва бавовняних тканин, здатну виконувати всі послідовні операції цієї галузі промисловості (включаючи відбілювання, на­бивання і т. ін.). У результаті з 1780 по 1820 рік обсяг продукції бавовняної галузі зріс більш як у 16 разів. Саме завдяки бавовня­ній промисловості в Англії з’явилися перші машини і фабрики. А у 80-х роках XVIII ст. вони почали поширюватись і на інші галузі промисловості.

Епохальне в історії промисловості значення мав винахід шот­ландського механіка Дж. Уатта, який у 1769 р. створив першу ∖швсрсальну парову машину. У 1782 р. він удосконалив її, а в I /Kl р. запатентував. Проте, паровий двигун був відомий у серед­ньовічній Європі принаймні з XVII ст. У чому ж тоді полягала * Vi ність відкриття Дж. Уатта?

Аж до кінця XVIII ст. парові двигуни здійснювали лише так іплпий поступальний, або продольний, рух. Саме цей рух вико­ристовувала винайдена в 1750 р. механічна помпа для шахт, яка тримала назву машини Ньюкомена. Нововведення Дж. Уатта (ю іягало в тому, що він доповнив паровий двигун кривошипно- HHiіунним механізмом, який дозволив перетворювати поступаль­ний рух в обертальний. Тому якщо перші парові двигуни могли ніпіавати рух лише насосам, то паровий двигун Дж. Уатта виявив- і и щатним пускати в рух будь-яку машину.

З другої половини 90-х років парова машина стала основним іпксрслом механічної енергії британської текстильної промисло- NiH її, що дало змогу широко використовувати вугілля як основ­ний вид палива.

Застосування пари зробило людину більш незалежною від природи, оскільки тепер необов'язково було будувати фабрику (пня ріки чи рити до неї протоку. Поступово паровий двигун ціл­ком витіснив водяний. У 1810 р. в Англії нараховувалося вже (■низько 5 тис. парових машин, а в 1826 р. — 15 тис. Середня по- I ужність двигуна становила тоді 25 кінських сил.

(>тже, парові машини дали новому принципу виробництва ту основу і той центральний елемент, навколо якого і сформувалася tιe>ι індустріальна система.

На початку XIX ст. на основі парової енергетики створювали­ся фабрики в багатьох галузях промисловості. Навіть у друкарні і н іс і и «Таймс», популярного вже на той час масового видання, у IK14 р. був встановлено паровий друкований верстат, шо дозво- IHiB збільшити випуск газети з 400 до 1100 екземплярів на годи­ну

Виникає також нова галузь промисловості — машинобуду­вання. Формування технічної база машинобудування пов'язане з винаходом у 1798 р. токарного верстата, потім були сконструйо­вані механічні свердлильний і фрезерний верстати.

І Іромисловий переворот забезпечив також створення принци­пово нового транспорту, що відповідав індустріальній структурі промислового виробництва. Спочатку паровий двигун знайшов шстосування на водяному транспорті. Винахід Р. Фултоном і спуск у США на воду в 1807 р. першого пароплава «Клермонт» привели до революції в річковому й морському транспорті. Пер­ший пароплав з’явився в Англії в 1811 р. Першу залізницю побу­дували в 1825 р. Локомотив розвивав швидкість до 12 км на го­дину. Відкриття залізничної лінії господарського призначення (від великого порту Ліверпуль до центру бавовняної промисловос­ті — Манчестера) відбулося в 1829 р. Винаходи пароплава і па­ровоза зробили такий переворот на транспорті, без якого розви­ток економіки був немислимий. Паралельно відбувались постійні вдосконалення й у металургії (широке застосування кам’яного вугілля, пудлінгування, гаряче дуття і т. ін.). Нові технології до­помогли англійській металургії перебороти тривалу кризу і по­збутися необхідності імпорту металу, який здійснювався практич­но протягом усього XVHI ст.

Сформований в Англії внаслідок промислового перевороту машинний тип виробництва благ забезпечував такий обсяг випус­ку продукції, масштаби якого набагато перевершували можливості внутрішнього ринку. Країна перетворювалася у світового еконо­мічного лідера, виробляючи третину світової промислової продук­ції, здійснюючи понад половину світового виробництва бавовня­них виробів, чорних металів, вугілля (при цьому чисельність на-; селения Англії була меншою, ніж чисельність населення всіх ін­ших країн Західної Європи).

Промисловий переворот в Англії супроводжували могутні де­мографічні зміни. Населення почало зростати дуже швидкими темпами. Невипадково знамениті праці доктора Мальтуса з’яв­ляються саме наприкінці XVIll ст. В Англії й Уельсі за 50 років (1750—1800 рр.) чисельність населення зросла в півтора рази, з 6 до 9 млн, а за наступні 50 років вона подвоїлась, досягши 18 млн. У цілому ж населення Європи (без Росії") за століття, з 1750 по 1850 рік, виросло із 120 до 265 млн осіб (див. табл. 3). Отже, уі XIX ст. зростання населення в Західній Європі переходить у те явище, що його називають демографічною революцією. Це ще раз підтверджує той факт, що виробнича революція відкриває но­ві можливості для значного зростання чисельності населення. ; Унаслідок промислового перевороту і промислового підйому,, що його характеризував, докорінно змінилося і співвідношення¹ міського і сільського населення Англії. У 1870 р. 86 % її населен^ ня проживало в містах і робочих селищах. Інтенсивний процес урбанізації був пов'язаний з бурхливим розвитком нових промис-J лових центрів на півночі країни (Манчестер, Ліверпуль, Бірмін-' гем, Лідс та ін.).

Для капіталістичного машинного виробництва потрібна була політична влада, на яку приватні підприємці могли б впливати і яка б рахувалася з ними. Адже розвиток фабричної промисловос- I і та нових засобів сполучення, безперервне економічне й техніч­не зростання значно посилюють вплив нової індустрії на суспіль­ство. Тепер потрібні швидкі та досить часті зміни в найрізноманітніших сферах життя суспільства (соціальній, про­фесійній, у царині права, освіти, зовнішньої політики і т. ін.), щоб забезпечити простір для розвитку економіки (першу парламент­ську реформу у Великобританії було проведено в 1832 р.).

У 30-ті роки XIX ст. у Великобританії економічна й політична сфери цілковито були розділені, приватна власність і цивільне право затвердились, встановилася цензова демократія як най­більш відповідна новому принципу виробництва форма правлін­ня. Було припинено ті дії політичної влади, що безпосередньо за­важали чи стримували розвиток промисловості й перешкоджали посиленню чесної конкуренції. Усе це загалом створило хороші можливості для прискорення економічного розвитку.

3.2.