Відношення протилежності. Закон суперечності

Нагадаємо, що несумісними є судження, які не бувають одночасно істинними. Першим видом несумісності є протилежність (контрар- ність). У відношенні протилежності знаходяться загальні судження A(SP)-E(SP).

Відношення протилежності існує при всіх можливих випадках значень їх істинності, крій одного - коли вони є одночасно істин­ними. У таблиці це можна зобразити так:

З таблиці видно, що ці судження або мають протилежні значення істинності (істина-хиба), або обоє, є хибними. Наприклад, “Усі люди є філософами’’ (А, хиба) - “Жодна людина не є філософом’’ (Е, хиба); “Кожна людина належить до певної раси” (А, істинне) - “Жодна лю­дина не належить до певної раси” (Е, хибне).

Неможливим є випадок, коли б ці судження були одночасно істин­ними, тому їх називають істина-нссумісними (і-несумісні).

*3акон суперечності. Нагадаємо, що до несумісних суджень на­лежить і суперечні (контрадикторні) судження. Логічні відношення між несумісними судженнями регулюються законом суперечності. Цей за­кон формулюється так: Два несумісних твердження про один і той самий предмет, в одному і тому самому відношенні не можуть бути одночасно істинними. Закон суперечності записують форму­лою ~ (А А ~ А) - читають: “Неправильно, що А і не А”. Формула відображає твердження про тс, що два несумісних судження про один предмет суперечать одне одному і не бувають обоє істинними. Ясно, що твердження про те, що конкретна людина одночасно була і не була в один і той самий час в одному і тому самому місці, буде неправиль­ним. У криміналістиці це називають “alibi - в іншому місці”.

6.