Відношення між поняттями

На основі порівняння змісту та обсягу понять їх поділяють на дві категорії: порівнянні та непорівнянні.

^Непорівнянні поняття не мають найближчого спільного ро­дового (більшого за обсягом) поняття, оскільки вони відображають предмети різних предметних областей.

*Лорівиянні поняття відображають предмети однієї предметної області, тому вони мають спільні ознаки і спільне в обсязі.

У логічних відношеннях знаходяться тільки порівнянні поняття!

Порівнянні поняття поділяються на дві групи: сумісні та несумісні.

* Сумісні поняття - це порівнянні поняття, які мають спільну час­тину обсягу, а їх зміст має спільні ознаки. Існує три типи сумісності: рівнозначність, підпорядкування, перетин.

Рівнозначними (тотожними) є поняття, які мають однаковий об­сяг, але зміст їх фіксує різні ознаки.

У логіці прийнято зображати відношення між обсягами понять за допомогою *κoπoβux схем, які на честь їх автора називаються колами Ейлера (Ейлер Леонард (1707-1783 рр.) - за походженням швейцарець, видатний математик, фізик, астроном та логік, член Петербурзької Ака­демії наук).

Отже, за допомогою кіл Ейлера відношення між тотожними поняттями зобразимо так:

А - перша літера українського алфавіту;

В - літера “А”;

C - літера, з якої починається українська абетка.

Оскільки мова йде про один і той же предмет, то обсяги понять А, В, C повністю збігаються. Але в змісті понять А, В, C ми називаємо різні ознаки цього предмета.

У відношенні підпорядкування (субординації) знаходяться понят­тя (два і більше), обсяг одного з яких повністю входить в обсяг іншо­

го, складаючи лише частину його:

А - адвокат А.Ф.

В - видатний російський адвокат;

C - адвокат.

Більші за обсягом поняття (С, В) назива­ють підпорядковуючими, а менше за обся­гом (А) - підпорядкованим. Поняття “С” по відношенню до “В” називають *родовим по­няттям (або просто родом). Поняття “В” - * видовим поняттям (вид).

Поняття “А” - індивід (від латинського individuum - неподільне).

Найближче більше за обсягом поняття відносно до даного поняття на­зивається найближчим родом. Так, наприклад, по відношенню до по­няття “українець” найближчим родом буде “східний слов’янин”, а не “слов’янин” чи, тим більше, “людина”. Поняття “людина” по відно­шенню до поняття “українець” буде найбільшим родом.

У відношенні перетину (часткового збігу) знаходяться понятгя (два і більше), які мають частину спільного обсягу, але різний зміст:

А - студент;

В - відмінник навчання;

C - філателіст.

Дамо опис множинам, які склалися в результаті перетину трьох понять:

1 - студенти - відмінники навчання - філателісти;

2 - студснти-філателісти;

3 - студснти-відмінники навчання;

4 - відмінники навчання-філателісти;

5 - філателісти;

6 - студенти;

7 - відмінники навчання.

*Несумісні поняття - це поняття, які не мають спільної частини обсягу, але належать до обсягу найближчого роду.

Існує три типи несумісності: співпідпорядкування, протилеж­ність, суперечність.

У відношенні співпідпорядкування (координації) знаходяться

поняття (два і більше), обсяги яких входять у більш широке родове

поняття, якому вони співпідпорядковуються.

А - троянда;

В - тюльпан;

C - нагідка;

D - квітка.

Поняття “D” повинно бути найближчим родом, а поняття “А”, “В”, “С” - найближчими видами

цього роду.

У відношенні протилежності (контрарності) знаходяться два

поняття, у змісті яких стверджуються протилежні ознаки.

сягів не вичерпує обсягу спільного для них родового поняття.

А - висока людина, біла ворона;

В - мала людина, чорна ворона;

C - людина, ворона.

Зрозуміло, що між поняттями “висока” і “мала” людина, можуть бути і інші поняття: “не дуже ви­сока”, “дуже висока”, “не дуже мала”, “середнього зросту” тощо.

У відношенні суперечності (контрадикторное™) знаходяться два поняття, в змісті яких стверджуються суперечливі ознаки. Сума їх об­сягів вичерпує обсяг спільного для них роду.

А - висока людина, добра;

Hc-A - невисока людина, недобра;

В - людина.

При розв’язанні практичних завдань часто ви­никає помилка підміни фактичних (функціо­нальних, структурних, субординаційних та інших) відношень між реальними предметами логічни­ми відношеннями між поняттями.

Як ви вже знаєте, у логічних відношеннях знаходяться лише порів­нянні поняття.

Порівнювати ж можна поняття, які мають найближчий спільний рід. Отже, перш ніж стверджувати якісь логічні зв’язки між поняття­ми, необхідно знайти для кожного поняття його найближчий рід. Візь­мемо для прикладу поняття “прокурор” та “прокуратура”. Чи можна

їх порівнювати? Чи знаходяться вони в логічних відношеннях? Знай­демо найближчий рід для кожного з них:

А - прокурор; В - посадова особа; C - прокуратура; D - орган юстиції

Чи можемо ми порівнювати “процесуальну особу” і “орган правосуд­дя”? Зрозуміло, що ні. Це - непорівнянні поняття. Те ж саме стосуєть­ся, наприклад: “книга” - друковане джерело інформації; “сторінка” - аркуш паперу з фрагментом тексту; “речення” - синтаксична одиниця. Ясно, що “речення” може включатися в текст і знаходитися на деякій “сторінці”, яка в свою чергу становить частину макета (фізичного тіла) “книги”. Але це - фізичне відношення між об’єктами, поняття ж, які ⁷M відповідають, не знаходяться у логічних відношеннях, бо є непорів- іянними. У логічних відношеннях будуть знаходитися, наприклад, по­няття “речення”, “просте речення”, “складне речення”, “безособове речення” тощо.