Види понять за змістом

* Конкретні поняття відображають предмет у сукупності його ознак. Цим поняттям у дійсності відповідають певні окремі предме­ти.

Конкретні співвідносні поняття відображають ознаки предме­тів, існування яких неможливе одне без одного. Наприклад, “пів­ніч” - “південь”, “боржник” - “кредитор”, “опонент” - “пропонент” тощо.

Конкретні безвідносні поняття відображають ознаки предметів, які існують і мисляться самостійно, поза зв’язком з іншими предме­тами. Наприклад, “книга”, “країна”, “сніг”, “держава” тощо.

*Абстрактні поняття відображають будь-яку ознаку предмета, яка абстрагується, відокремлюється в думці від предмета і виступає як предмет мислення. Наприклад, “хоробрість”, “відповідальність”, “злочинність”, “краса” тощо.

Абстрактні позитивні поняття відображають наявність у пред­мета певних ознак: “дисциплінований”, “відповідальний”, “красивий”, “добрий” тощо.

Абстрактні негативні поняття вказують на відсутність у предме­та деяких властивостей, ознак: “некрасивий”, “недисциплінований”, “аморальний”, “бездуховний” тощо.

Будь-яке поняття можна віднести до того чи іншого виду понять за обсягом та змістом. Визначити, до якого саме виду належить дане поняття - це те саме, що дати йому логічну характеристику. Дамо логічну характеристику поняттю “Україна”. Це - одиничне, конкрет­не, безвідносне. “Людина” - загальне, нереєструюче, конкретне, без­відносне поняття.

6.