Умовиводи за аналогією

Умовивід за аналогією (від. грец. analogia - відповідність, подіб­ність) - це такий умовивід, в якому на підставі подібності предметів за певними ознаками робиться висновок про їхню подібність за іншими ознаками.

А має ознаки а, b, с, d.

B має ознаки а, b, с.

Можливо, В має ознаки d.

Наприклад:

Долар є засобом платежу, обігу і накопичення.

Гривня є засобом платежу і обігу.

Ймовірно, що гривня є також засобом накопичення.

Розрізняють аналогію властивостей і аналогію відношень.

Аналогія властивостей характеризується тим, що два предмети (або дві групи предметів) мають подібні властивості. На цій підставі робиться висновок, що вони можуть мати й інші подібні властивості. Так, у фізиці аналогія світла зі звуком у свій час показала, що світло, як і звук, теж має властивість поширюватись прямолінійно, відображатись, заломлю­ватись і т. п. Але звук має ще й властивості хвильового процесу. На цій підставі Гюйгенс зробив висновок, що й світло є хвильовим процесом. У біології Дарвін на основі аналогії зі штучним відбором рослин і тварин у домашньому господарстві ввів поняття «природний відбір» і з його допо­могою пояснив еволюцію рослинного і тваринного світу.

Аналогія відношень між предметами відрізняється тим, що предмети, які порівнюються, можуть не мати нічого подібного між собою, але у них можуть бути подібні відношення з іншими предметами. За цією ознакою і можливо зробити певний умовивід. Так, порівняння відношення між ядром атома і електронами, що обертаються навколо нього, з відношенням між Сонцем і планетами дозволило Резерфорду побудувати планетарну модель атома. Хоча зрозуміло, що атом і Сонячна система - речі різні.

Виділяють також строгу і нестрогу аналогію.

Строга аналогія - це такий умовивід, в якому висновок робиться на основі знання того, що ознака, яка переноситься (d), з необхідністю зв’язана з іншими подібними ознаками (а, b, с).

А має ознаки а, b, с, d, е.

B має ознаки а, b, с, d.

Із сукупності ознак а, в, с, d із необхідністю випливає е.

В обов’язково має ознаку е.

Нестрога аналогія - це такий умовивід, в якому невідомо, чи знахо­диться ознака, яка переноситься (d), в залежності від ознак схожості (а, b, с) чи ні. Дає лише ймовірні висновки.

Наприклад:

Франція є європейською країною, демократичною республікою, яка має ринкову економіку.

У Франції існує невисокий рівень безробіття.

Німеччина, яка розміщена поряд із Францією, теж є республікою, де­мократичною країною з ринковою економікою.

Значить, ймовірно, в Німеччині теж невисокий рівень безробіття.

Висновок тут є проблематичним, ймовірним.

Класичним прикладом для ілюстрації того, як важливо в аналогіях не упускати із виду відмінності, може бути відома історія з ослом. Коли він віз на своєму горбі мішки із цукром, то, переходячи річку вбрід, відчув велике полегшення. Керуючись аналогією, він передбачив те ж саме, коли іншим разом переходив ту ж річку з вантажем бавовни. В результаті, як ви здога­дуєтесь, в осла виникли великі сумніви стосовно правильності висновків за аналогією.

Основні правила побудови умовиводів за аналогією:

• повинно бути встановлено якомога більше спільних ознак у пред­метів, які порівнюються;

• ознаки, які є основою аналогії, повинні бути суттєвими для пред­метів, що порівнюються;

• необхідно, щоб спільні ознаки предметів, які порівнюються, були різноманітними;

• необхідно, щоб спільні ознаки предметів, які порівнюються, і озна­ки, що переносяться з одного предмета на інший, були однотипни­ми.

Виконання всіх цих вимог підвищує правдоподібність висновків, отриманих за допомогою міркувань за аналогією, хоча і не робить їх досто­вірними.

Схема 18. Недедуктивні умовиводи

2.