Скорочені силогізми

Силогізм, в якому явно виражені всі його складові - обоє засновків та висновок - у практиці мислення майже не використовується. Часті­ше використовується силогізм, в якому відсутній один із засновків або висновок.

Силогізм з опущеним засновком або висновком називають ско­роченим силогізмом або *ентимемою (від грецького εvιμημα - тс, що мається на увазі).

Опущеним може бути більший засновок, менший засновок або ви­сновок.

а) Силогізм першої фігури з опущеним більшим засновком.

Наприклад, “Оскільки Петренко навчається в університеті “Украї­на”, то він вивчає логіку”. Відновимо цю ентимему:

Усі студенти університету “Україна” (M) вивчають логіку (P).

Петренко (S) є студентом університету “Україна” (M).

Петренко (S) вивчає логіку (P).

b) Силогізм першої фігури з опущеним меншим засновком.

Наприклад, “Оскільки веі громадяни України мають політичні пра­ва, то їх має і Петренко”.

Відновлений силогізм мас такий вигляд:

Усі громадяни України (M) мають політичні права (P).

Петренко (S) - громадянин України (M).

Петренко (S) має політичні права (P).

c) Силогізм першої фігури з опущеним висновком.

Наприклад, “Усі студенти зобов’язані відвідувати практичні занят­тя, а Петренко - студент”. Оскільки висновок не тільки є необхідним, але й очевидним, то він не формулюється.

Використовуються також ентимеми, побудовані за іншими фігура­ми категоричного силогізму. У формі ентимем можуть будуватися й умовно-категоричні та розділово-категоричні умовиводи.

d) Умовно-категоричний вивід з опущеним більшим засновком. Наприклад, “Оскільки температура нижча, ніж 0 °С, то вода замерз­ла”. Більший засновок: “Якщо температура опускається нижче 0 °С, то вода замерзає” мається на увазі. Оскільки цс загальновідоме твер­дження, то потреби його формулювати немає.

e) Розділово-категоричний вивід з опущеним більшим засновком.

Наприклад, “У даній справі звинувачувальний вирок не ухвалено, отже він буде виправдовувальним”. Більший засновок - розділове су­дження “У справі ухвалюється або звинувачувальний, або виправдо- вувальний вирок” - не формулюється.

f) Розділово-категоричний силогізм з опущеним висновком.

Наприклад, “Це могли бути або А, або В, або С. Це був А”. Висно­вок: “Це не були ні В, ні С” формулювати нема потреби, бо він є очевид­ним у двох засновках.

Використання скорочених силогізмів зумовлено тим, що опущений засновок або висновок містять відоме твердження, яке не потребує письмового чи усного вираження, або в контексті висловлених частин умовиводу воно легко встановлюється. Тому міркування здійснюється в формі ентимеми. Але, оскільки в ентимемі не всі складові умовиво­ду є наявними, то помилку, яка криється у виводі, знайти значно важче, ніж у повному умовиводі. Тому для перевірки правильності міркуван­ня необхідно знайти опущені складові виводу і відновити ентимему в повний умовивід.